Склад сировини для виробництва

Хутряна шкiра має волосяний покрив i шкiрну тканину, тобто будова аналогiчна шкiрам тварин, що використовуються для виготовлення шкiр.

Епiдермис складає 2-5 % загальної товщини шкiрного покриву i складається з рогового i паросткового шарiв.

Мiж колагенними пучками розташованi сальнi i потовi залози, коренi волосся. Нижня границя сосочкового шару умовно проходить на глибинi залягання волосяних сумок. У рiзних видiв хутряних шкiр глибина залягання i кут нахилу волосяних сумок неоднаковi. Протягом року глибина залягання волосяних сумок мiняється: сумки зростаючого волоса в перiод линяння хутрових звiрiв розташовуються в нижнiх шарах дерми, а сумки у поверхневих. Сiтчастий шар розташований пiд сосочковим i характеризується бiльш рiвномiрним переплетiнням могутнiх кологенових волокон. Пiдшкiрно-жирова тканина знаходиться безпосередньо пiд дермою. Це пухка сполучна тканина зв'язує шкiрову тканину з тушкою тварини, у якiй розрiзняють три шари: жировий, мускульний i пiдшкiрна клiтковина. У процесi вироблення хутра пiдшкiрно-жирова тканина вiддаляється.

Волосяний покров - сукупнiсть рiзноманiтного волосся, що покриває тiло тварини i виконують ряд фiзiологiчних функцiй: вiн є теплорегулюючим шаром i охороняє органiзм вiд зайвої втрати тепла i вологи, а також механiчних впливiв.

Кератин є основним бiлком, що утворить волос i основний шар епидермiсу.

Волос складається з двох частин: коренi, що залягають в шкiрному покривi, i стрижня, що виходить на поверхню шкiрного покриву. Стовщення на кiнцi кореня утворює цибулину волоса. Корiнь i цибулина оточенi декiлькома оболонками. Зовнiшнi оболонки, освiченi зi сполучної тканини дерми, називаються волосяною сумкою, а внутрiшнi оболонки епiдермiчного походження - кореневою пiхвою.

До нижньої частини волосяної сумки примикає вузький пучок гладких м'язових волокон, один кiнець якого прикрiплений до волосяної сумки, а iнший губиться в прилягаючих волокнах дерми. Скорочуючи, цей мускул може змiнювати кут нахилу волосяної сумки, при цьому мiняється теплоiзолюючий прошарок повiтря у волосяному покривi.

Стрижень волосся складається з трьох шарiв: кутикули (зовнiшнього лускатого шару), коркового шару i серцевини.

Кутикула - дуже тонка, зовнiшня оболонка волоса, що складається з ороговiлих пластинчастих клiток, що мiстять аморфний кератин. Лусочки покладенi одна на iншу на зразок луски риби так, що вiльнi кiнцi їх спрямованi до вершини стрижня волоса. Кутикула захищає волос вiд зовнiшнiх впливiв, а так само визначає його блиск, стiйкiсть до стирання.

Корковий шар - концентруючий шар волоса, що знаходиться пiд кутикулою й утворений веретеноподiбними ороговiлими клiтками, розташованими уздовж осi волоса. Клiтки з'єднанi один з одним мiжклiтинною речовиною i покладений щiльно один до одного. Корковий шар обумовлює механiчнi властивостi волосся: мiцнiсть на розрив, пружнiсть, розтяжнiсть. Фарбування волосся залежить вiд присутностi в клiтках коркового шару чорного чи жовтого пiгменту. Вiд сполучення i ступеня розвитку цих пiгментiв залежать усi варiацiї фарбування волосяного покриву. При вiдсутностi пiгменту волосяний покрив має бiле фарбування.

Серцевина волосся являє собою пухку, пористу тканину, що складається з багатогранних клiток з ороговiлими оболонкою i протоплазмою.

Усерединi клiток знаходяться пухирцi повiтря i зерна пiгменту, повiтря знаходиться й у мiжклiтинних просторах.

Волосся за формою можуть бути трьох типiв: веретеноподiбнi, цилiндричнi i конiчнi.

Найбiльше часто зустрiчаються веретеноподiбне волосся, що складаються з чотирьох частин: кiнчика, гранi (найбiльш широкої частини), шейки i пiдстави. У поперечному перерiзi гранi волосся мають рiзну форму: округлу (крiт, хом'як), овальну (песець, соболь, куниця), плоску (видра, нутрiя), бобовидну (бабак).

Конiчне волосся поступово розширюються вiд кiнчика до пiдстави.

По характеру i ступеню волосся у хутрових звiрiв буває рiзної форми: пряме, вигнуте пiд кутом, вигнуте по довжинi, хвилясте, спiральне.

Топографiя хутряної сировини також вiдрiзняється вiд топографiї шкiри, призначенi для виготовлення, i складається з хвоста, огузка, хребта, зашийка, мордка, душки, бокiв, черева, лап.

Шкуркою називають зовнiшнiй покрив тварини вiддiленої вiд тушки. Шкурка складається з шкiряної тканини i волосяного покриву. Крiм того шкурка складається з хребтової частини (спинний i черевний). На хребтовiй сторонi шкурки, видiляють наступнi дiлянки: голову, шию, зашийок, хребет огузок. На черевний видiляють тушку (груди, горло, черевок i пахни). На шкурках бiльшостi видiв зберiгаються лапи i хвiст. Шкiряна тканина складається з нерiвних коштовних по товщинi своїй - тонкого эпидермiсу, основного шару - дерма, основного мускулистого i жирового шару. Пiдшкiрно-мускульний, а також i жировий шар при обробцi цiлком видаляють. Волосся складається з кореневої частини, що знаходиться в товщинi шкiряної тканини розташованої над її поверхнею .