17. Цілі управління конкурентоспроможністю підприємства

Стратегічною цільовою х-кою КСП є іі підвищення. Тактичні цілі мають підтримув досягнення стратег мети але їх може мати тимчасово інший напрям.

Підприємство може дотримуватись цілей стабілізації за наступних умов:

1. Обмеження ресурсів для подальшого використання

2. Незацікавленість дій у посиленні інтересів конкурентного впливу в умовах високого динамізму зовні середовища.

3. Високої ризикованості посилення конкурентоспроможності в оточенні потужних конкурентів

4. Загроза введення антимонопольних санкцій

5. Небажання виходу з ринку конкурентів які створюють барєри для появи нових конкурентів

За певних обставин під-ва може переслідувати ціль зниження конкурентоспром:

1. Задля необхідних ресурсів для стратегічного прориву

2. При вирішенні задачі дезінформації конкурента

3. За умов високої тимчасової ризикованості введення бізнесу

Цілеорієнтація ксп з огляду на управління її детермінантами має враховувати об’єктивні позитивні та негативні умови їх взаємодії

18. Взаємозв’язок детермінант конкурентоспроможності підприємства

Розгляд даної позиції потребує певної конкретизації і узагальнення. Виходячи з незаперечності того, що кожне діюче підприємство є конкурентоспроможним, можна сформулювати визначальні умови його існування: - потрібність споживачам, яка виявляється в обсязі реалізації виробленої продукції, що є свідченням задоволення їх потреб; капітал готовність власників продовжити інвестування коштів в організації, що визначається його баченням доцільності підприємницької діяльності за існуючого рівня віддачі від інвестиції; - готовність колективу організації продовжити роботу при існуючих соціально-економічних та організаційних умовах. Зазначені умови мають тісний каузальний і, часто, функціональний взаємозв'язок. 

Змістовною основою зазначених умов конкурентоспроможності є задоволення потреб усіх груп, причетних до діяльності конкретного підприємства: споживачів – в товарах та послугах, власників – в адекватному авансованому капіталу ефективності інвестицій; персоналу – в оплаті і умовах праці. залежності конкурентоспроможності від рівня задоволення потреб: підприємство має задовольняти потреби не лише споживачів продукції, а й власників і колективу працівників. В іншому випадку підприємство не буде мати ресурсів для виробництва потрібної споживачам продукції. Отже, детермінантами конкурентоспроможності підприємства є його здатності витримувати конкуренцію на ринку готової продукції, ринку трудових ресурсів і інвестиційному ринку. ЇЇ формування має комплексний характер при незаперечній необхідності кожної з визначених детермінант. Причому рівень конкурентоспроможності за окремими детермінантами має бути збалансованим. Лише за цієї умови, щодо лімітизуючої міцності найслабшої ланки , буде забезпечена організаційна рівновага підприємства. Орієнтація на систему локальних оптимумів (забезпечення некоординованого зростання конкурентоспроможності підприємства на окремих генеричних ринках) призведе до неефективного використання ресурсів, порушенню системи задоволення потреб учасників підприємства і споживачів його продукції, стагнації конкурентоспроможності підприємства в цілому.