30. Умови формування рекрутингової конкурентоспроможності

Управління рекр КС підприємства має менше суперечностей і неоднозначних наслідків. Її рівеньздебільшого визначається управлінським баченням керівництва достатності витрат на утримання персоналу. Основним компонентом витрат на утримання персоналу виступають витрати на оплату праці. Їх рівень має залежати від визначених цільових орієнтирів розвитку підприємства і результативності роботи його персоналу.

Цілеорієнтація впливає на ступінь пріоритетності динаміки витрат на оплату праці:

- орієнтація на стратегічний розвиток передбачає зосередженість на формуванні персоналу з високими якісними характеристиками;

- бажання забезпечити вищу поточну ефективність потребує більшої уваги до визначення достатності досліджуваних витрат, розробки засобів мотивації праці.

При орієнтації на стратегічний розвиток слід керуватись наступними вимогами щодо формування витрат на оплату праці:

· поточна кількість співробітників має бути більшою за наявну потребу;

· середня зп повинна гарантув. незацікавленість фахівців до зміни місця роботи;

· рівень оплати праці ведучих фахівців, запрошених з інших підприємств, повинен бути більшим за попередній;

· поточна варіація обсягу діяльності не повинна викликати коригування чисельності працюючих і рівня оплати праці.

Реалізація даних вимог викличе помітне зростання витрат підприємства на оплату праці персоналу, але буде сприяти підвищенню якості його роботи і забезпеченню впровадження наступальних стратегій розвитку.

За умови того, що увесь приріс обсягу діяльності було досягнуто виключно в результаті зусиль працівників підприємства дане співвідношення має бути пропорційним.В разі сприяння чинників, які на пов’язані із зусиллями персоналу, встановлюється знижуваний коефіцієнт відповідності, який визначається експертно в межах 0,7 – 0,8. 

Його використання дозволяє забезпечити дотримання важливої економічної пропорції - випереджаючого зростання продуктивності праці над середньою заробітною платою.

Невиправдане заниження витрат на оплату праці призведе до втрати мотивації персоналу і можливого скорочення обсягу діяльності компанії і зниження її КС на всіх генеричних ринках. Безпідставне завищення даних витрат викличе зменшення прибутку і втрати мотивації персоналу, спровоковане прагненням до подальшого зростання зп.

28. Забезпечення цільової продукційно-виробничої конкурентоспроможності підприємства

Конкурентоспроможність –це відносна характеристика конкурентного положення підприємства, яка зростає за ум мої її зниження у конкурента

Зростання обсягу діяльності може відбуватися без його у конкурентів. Це відбувається за умови зростання ринку, але зростання обсягу дія-ті під-ва за рах конкурентів є пріоритетним. Це обумовлено наступними причинами:

1..Перехід покупця від конкурента забезпечує подвійний ефект: зростання власних обсягів збуту і зниження їх у конкурента

2..Залучений покупець має досвід діяльності, що економить час і зб. попит при укладанні угод із ним

3..Порівняння витрат на транспортування споживача, як правило, вже є меншими за ті, що створюються при новому споживачеві

Переслідуючи мету посилення прод-вир кон-ті необхідно:

1..Об‘єктивно оцінити власний потенціал

2..Достеменно вивчити конкурентів, за рах-к яких будуть нарощуватися обсяги діяльності

3..Визначитися з інтенсивністю конкурентного впливу на суперника

4..Обрати придатний формат конкуренції

Конкурентний потенціал підприємства – це його здатність вести тривалу боротьбу с конкурентами. Його ознаками є:

-Досягнута рентабельність виробництва, що обумовлює потенціальне зниження ціни

-Обсяг реалізації продукції

-Діяльність персоналу

В залежності від конкретних можливостей підприємства є два варіанти забезпечення зростання обсягу діяльності:

1..Спробувати обмежити ринкову частку найсильніших конкурентів

2..Зосередити претензії на слабших конкурентів

Ресурс зростання за рах слабших конкурентів має обмежений характер; буде доречним за умови цільового незначного посилення конку-ті п-ва

- Вибір конкурентів з незначним обсягом діяльності буде доцільною в разі незначного їхнього супротиву

Інтенсивність конкурентного впливу визначається швидкістю впливу та витратами на боротьбу.

Існують наступні формати конкурентної боротьби:

1..Відкрита конфронтація

2..Уникнення відкритого протистояння, зосередження на практиці покрокового потенційного обсягу діяльності в окремих сегментах слабких конкурентів

3..Відмова від конкурентного протистояння та зосередження уваги на проникнення сегментів, які не представляють стратегічниї інтересів для конкурентів

Вибір формату боротьби залежить від

• Конкуретного потенціалу

• Цільових параметрів кон-ті

• Стан конкурента

Враховуючи характеристики, складається багатомірна матриця наступного виду:

Конкур поз	Хар-р кон-а	Інт конк впли	Формат конк	Кінц рез-т
Кпт(в)	Хк(с) Хк(п)	Кв(і)Кв(п)	Фк(в)Фк(л)Фк(п)	Кр(з)Кр(п)Кр(о)

В-відкрита, п- позиційна,л-лідер

Ризик отримання результату

Ризик

Рв

Рн

Рс

Вибір варіанту управління прод-вир кон-ю орг. Має виключно суб‘єктивний характер. Але прийняття такого відповідального рішення не повинно бути спонтанним. Запропонований підхід щодо структуризації складових підвищення конк-і компанії на основі методу матричного позиціонування сприятиме обгрунтованості управлінських рішень та економії витрат на ведення результативного конкурсного протистояння на цільовому конкурентному ринку