Лекції зі вступу до психоаналізу з новими висновками
Переклав з німецької Петро Таращук
Редактор Петро Сокаловський Відповідальна за випуск Тетяна Соломаха Технічний редактор Ольга Грищенко Коректор Талла Грузинська
Формат 84 х 108 Чзг. Папір офсетний № 1. Гарнітура журнальна. Зам. №111.
Видавництво “Основи”.
252133, Київ, бульв. Лиха нова, 5.
ВАТ “Білоцерківська книжкова фабрика”. 256400, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
ББК 88 Ф91
Зіґмунд Фройд — один з тих велетнів духу, що навчили людину сміливо, не ховаючись від правди, придивлятись до власного єства. Запропонований читачевій увазі твір — узагальнення й підсумок усього доробку вченого, популярний, та аж ніяк не спрощений виклад психоаналітичної теорії вустами II автора.
Перекладено за виданням:
Sigmund Freud, Studienausgabe, Band I, “Vorlesungen zur Einführung in die Psychoanalyse” und “Neue Folge”, S. Fischer Verlang GmbH, Frankfurt am Main, 1989.
© Петро Таращу к.
Український переклад, ISBN 966-500-013-6 1998.
Фройд, Зіґмунд.
Ф91 Вступ до психоаналізу /Пер. з нім. П.Тара- щук. — К: Основи, 1998. — 709 с. 1БВЫ 966-500-013-6
Зіґмунд Фройд — один з тих велетнів духу, що навчили людину сміливо, не ховаючись від правди, придивлятись до власного єства. Запропонований читачевій увазі твір — узагальнення й підсумок усього доробку вченого, популярний, та аж ніяк не спрощений виклад психоаналітичної теорії вустами II автора.
ББК 88
В XIX ст. у Європі з'явився незвичайний тип автора, не схожий ні на видатного письменника, ні на автора релігійних текстів, ні на засновника науки...
Він унікальний тим, що не тільки пише власні праці, а й продукує ще дещо: можливості і правила для Створення інших текстів... Фройд є не тільки Автором "Тлумачення снів"... він заклав нескінченні можливості дискурсу.
Мішель Фуко
Зіґмунд Фройд народився 1856 р. в Моравії.
З чотирилітнього віку й до глибокої старості проживав у Відні. Лише гітлерівське вторгнення в Австрію 1938 р. Змусило його шукати притулку в Лондоні, де він і помер наступного року.
Перші наукові праці Фройда стосувалися анатомії та неврології, але в тридцятилітньому віці він захопився психологією. Наступне десятиліття стало роками народження його дітища — психоаналізу, де він розкрив механізм розвитку сексуального інстинкту та його вплив на мислення й поведінку людини.
Фройдове життя не було багате на події, але його ідеї спричинилися не тільки до появи численних спеціальних дисциплін, а й породили нову інтелектуальну атмосферу в другій половині нашого сторіччя.
12
[Ліхтенберг був один з улюблених Фройдових письменників. У своїй праці “Der Witz und seine Beziehung zum Unbewußten” (1905 c; Studienausgabe, Bd. 4) Фройд пояснив чимало його епіграм, зокрема і гру слів з ім’ям Агамемнон (Ibid., S. 89). Див. також нижче с. 65].
31
[Фройд згадує цей принцип під назвою “принцип страждання” у “Traumdeutung” (1900 а), Studienausgabe, Bd. 2, S. 568-573. Згодом він майже завжди говорив лише про “принцип насолоди”, приміром, у 22-й лекції, див. нижче с. 360].
32
[Точилася перша світова війна, і син тієї жінки був на фронті].
39
[“Розуміння справжнього значення міфа” лягло в основу останньої закінченої праці Фройда, його розвідки “Der Mann Moses und die monotheistische Religion” (1939 a)].
42 [Див. також с. 218].
9 [Безглуздість сновидь обговорено в частині G VI розділу “Traumdeutung” (1900 а; Studienausgabe, Bd. 2, S. 413-429)].
10 [Про монографію Абеля “Über den Gegensinn der Urworte” Фройд написав розлогий реферат (1910 е), що з нього й узято значну частину викладеного тут матеріалу. До цієї теми Фройд іще раз повертається в 15-й лекції, с. 228—229].
2. Через свої публікації про сновиддя я певною мірою став громадським консультантом з усього, що стосується сновидь, і впродовж багатьох років із різних місць отримував листи, автори яких розповідали про власні сновиддя або ж питали моєї думки. Я, звичайно, вдячний усім тим, хто разом із сновиддям подавав іще й достатньо матеріалу, аби уможливити тлумачення, або й сам присилав те тлумачення. До цієї групи належить і наступне сновиддя одного мюнхенського студента-медика, датоване 1910 р. Я розповім його вам, бо воно доводить, як загалом важко зрозуміти сновиддя, коли сновидець не додасть вам до нього своєї інформації. Бо я маю підозру, що в глибинах душі ви схильні вважати, ніби переклад символів — ідеальний метод тлумачення сновидь, а техніку асоціативного тлумачення сновидь воліли б
37 [“Ein Traum als Beweismittel” (1913 а)].
4 [Мабуть, найважливіша зміна у Фройдових поглядах до створення цього курсу лекцій пов’язана з його теорією про чисто травматичне спричинення неврозів. Він відмовився від неї і наголосив на ролі природжених інстинктів і великому впливі фантазії. Це призвело до дальших вирішальних змін його теорій, зокрема поглядів на природу страху і на сексуальний розвиток жінки. Украй важливі зміни відбулися, проте, згодом — Фройд ревізував теорію інстинктів і запровадив нову структурну модель психіки. Ці всі нові погляди подано в “Нових висновках”].
50 гтт »
[Цю думку, а також пов язане з нею твердження на початку
наступного абзацу Фройд згодом скориґував в одній з приміток до статті “Einige psychische Folgen des anatomischen Geschlechtsunterschieds” (1925 j), Studienausgabe, Bd. 5, S. 261, Anm. 1. Там Фройд пояснює, що проблема анатомічної різниці статей, а згодом і питання, звідки беруться діти, першими завжди постають перед дівчатками].
52 [Йоган Нестрой (1801 — 1862 рр.)].
80
[Тобто сила, що діє супроти первісної енергії інстинкту].
87 [Фройд докладно висвітлює цю тему в 33-й лекції “Нових висновків”].
98 [У “Нових висновках”, с. 600, Фройд рішуче відкидає цю гіпотезу].
99 [Перше докладне висвітлення цієї теми Фройд подає у своїй розвідці про невроз страху (1895 Ь), останнє — в праці “Hemmung, Symptom und Angst” (1926 d). Хоча ця лекція, як побіжно зауважує Фройд у передмові (с. 7—8), містила найповніший на той час виклад проблеми страху, згодом він переглянув свої погляди в багатьох важливих аспектах. Його остаточні погляди викладено в 32-й лекції “Нових висновків”].
[Міркування про структуру фобій можна знайти також на
прикінці праці “Die Verdrängung" (1915 d; Studienausgabe, Всі 3, S.
115 f.) і в IV розділі праці “Das Unbewußte" (1915 е; ibid., S. 141 ff.)].
16111
147 [Відомого угорського прихильника психоаналізу].
150[Про це в попередніх лекціях є лише побіжні натяки (див. 26-у лекцію, с. 432—434). Про ідентифікацію йдеться в VII розділі праці "Massenpsychologie und Ich-Analyse” (1921 с); формування над-Я докладно пояснено в III розділі праці "Das Ich und das Es” (1923 b)].
162[Пор. прим. 1 на с. 474].
179
[Див. розвідку “Die infantile Genitalorganisation” (1923 е)].
183[Два останні уступи спираються головно на працю “Über Triebumsetzungen, insbesondere der Analerotik” (1917 c), проте містять окремі доповнення. Цю тему порушено ще в 20-й лекції, с. 315].
215
[Це й справді найдовший, проте аж ніяк не єдиний вступ, що його Фройд присвятив зв'язку психоаналізу з вихованням. Як не брати до уваги численних принагідних згадок, про цей зв’язок досить докладно розказано, наприклад, у 3-у розділі III частини розвідки про випадок із “kleinen Hans” (1909 b), Studienausgabe, Bd. 8, S. 118-22. Осібні проблеми, пов’язані з сексуальним вихованням, становили тему однієї з ранніх праць: “Zur sexuellen Aufklärung der Kinder” (1907 c). Тема релігійного виховання не раз постає в IX та X розділах книжки “Die Zukunft einer Illusion” (1927 c)].
Нотатки
[←1] [Фройд не раз і в інших своїх працях показував, що чимало функцій відбувається з більшою точністю, коли на них не звернено свідомої уваги. Приклади того, як зосередження уваги порушує автоматичні процеси, що відіграють певну роль при розумінні дотепів, можна знайти в V розділі книжки “Witz” (1905 с), Studienausgabe, Bd. 4, S. 132 ff.].
[←2] 111
[←3]
[Не раз повторювані слова з III дії опери Моцарта “Весілля Фігаро”].
[←4]
[Першої світової війни].
[←5] В оригіналі неперевершена гра слів: ЕібсЬєіР'Ю’еіЬсЬеп замість Eiweipscheibchen, яку тільки дуже приблизно можна відтворити як “жіноче засральце” замість “яєчне кружальце”. — Перекл.
[←6] 1 в
[Пор. нижче с. 94].
[←7] За A. A Brill [1912,191].
[←8]
[Цю ситуацію докладніше пояснено нижче на с. 67].
[←9] [А також у працях Maeder [1906-1908] (фр.), A. A. Brill [1912] (англ.), Е. Jones [1911] (англ.), J. Starcke [1916] (голл.) та ін.
[←10] У німецькому райхстазі, листопад 1908 р.
[←11] 97
Hose означає “штани”; дама хотіла сказати “nach Hause”, тобто “додому”. — Перекл.
[←12] оо
[Інфантильну амнезію пояснено в 13-й лекції на с. 196].
[←13]
[Тенденцію хворих на невроз нав’язливих станів до невизначеності й непевності Фройд пояснив у розділі В, частині II своїх “Bemerkungen über einen Fall von Zwangsneurose” (1909 d), Studienausgabe, Bd. 7, S. 88 ff. Див. також опис цієї форми хвороби в 17-й лекції на с. 255—256].
[←14] [Це сновиддя пояснено в 15-й лекції, с. 235—236].
ß
[Вказівки на цей твір містяться в ‘Traumdeutung” (1900 а), Studienausgabe, Bd 2, S. 31 und S. 119, Anm. 1].
[←15] •7
[Див., проте, кілька принагідних зауважень до цього питання в 14-й лекції, с. 222].
[←16] о
[Психофізик Фехнер (1801 — 1887 рр.) справив великий вплив на теорії Фройда. Щодо згаданого припущення див. Fechner (1860)].
[←17] [Процесу, завдяки якому латентні думки, що стоять за сновиддям, перетворюються на явне сновиддя. Робота сновиддя становить тему 11-ї лекції].
[←18] [Проте це твердження Фройд звужує вже на с. 99].
[←19] ^[Фантазію і її зв’язок із творчим процесом митця Фройд найдокладніше пояснює в двох своїх давніших працях: “Der Dich« ter und das Phantasieren” (1908 e) та “Hysterische Phantasien und ihre Beziehung zur Bisexualität” (1908 а). Фройд знову порушує цю тему в другій половиш 23-ї лекції, див. нижче с. 376—381].
[←20]
[Слово “елементарний” потім зосталося в назві опублікованого курсу].
[←21]
[“Для вжитку дофіна” — йдеться про підчищене видання класичних творів, що його Людовік XIV повелів підготувати для свого сина].
[←22] [На с. 275 Фройд знову повертається до цього питання].
[←23] [Паріс, що викрав Гелену, до викрадення був пастухом на горі їда, де вибрав найвродливішу з трьох богинь, що змагалися між собою].
[←24] [Див. а 93 і 94].
[←25] 1Я
[Пор. 1-у лекцію, с. 15—16; пояснення провадиться далі в 13-й лекції, с. 209—210]. Під цим ми розуміємо не що інше, як те, що могло спричинити забування слова або становити порушувальну тенденцію при хибних діях, тобто досі неусвідомлене. Звичайно, на відміну від цього, самі елементи сновиддя і ті ідеї-замінники, що виринули внаслідок асоціацій, нам слід називати усвідомленим. Із таким уживанням цих термінів поки що не пов'язані ніякі теоретичні конструкції Не можна присікатись і до слова “неусвідомле- не”, бо це досить придатний і цілком зрозумілий термін.
[←26] [У 19-й лекції Фройд іще раз повертається до цього основного технічного правила аналізу].
[←27]
[Фройд докладно розглядає опір у 19-й лекції].
[←28]
[Див. наступну лекцію].
[←29] оо
Від величного до сміховинного один крок (pas). — Перекл.
[←30] оо
Німецькою мовою Tisch — стіл, Tischler — столяр. — Перекл.
[←31] [Див. с. 234].
[←32] [Див. с. 145].
[←33] [До цього сновиддя Фройд у лекціях повертався не раз: с. 135, с. 173, с. 218—219 і с. 223—224].
[←34]
[У “Traumdeutung” нема окремого розділу, присвяченого дитячим сновиддям. Фройд розглядає їх у третьому розділі, що в ньому є й приклади, наведені тут].
[←35] зе
[Роботу сновиддя розглянуто в 11-й лекції].
[←36]
[Твердження, що всі сновиддя егоїстичні, Фройд обмежує в примітці, доданій 1925 р. до “Traumdeutung” (1900 а; Studienausgabe, Bd. 2, S. 274, Anm. 2)].
[←37] [Повна фраза Шарко така: “La théorie c'est bon, mais ca n'empeche pas d'exister" (‘Теорія — це добре, проте жити вона не заважає")].
[←38] [Найтяжчі звинувачення супроти деструктивних рис людської натури Фройд висуває в V і VI розділах своєї праці “Das Unbehagen in der Kultur" (1930 а)].
[←39] [Тему символіки сновидь Фройд найдокладніше, хоч і в загальних рисах, розглядає в тексті цієї лекції і в частині Е VI розділу (вперше доданої 1914 р.) “Тгаитсіеиіиг^” (1900 а; ЗІисІіепаї^аЬе, Всі 2, 8. 345 Проте думки, викладені в 10-й лекції, — найважливіше з усього, що писав Фройд на цю тему].
[←40] 07
[Докладніше про це сказано на с. 318].
[←41]
[В іншому місці Фройд висловлює думку, що такий символічний зв'язок, певне, породжений схожістю звучання слів “чоловік” (Mann) і “плащ” (Mantel). Крім того, ці символи пояснено ще в 29-й лекції “Нових висновків”].
[←42] [Шекспір, “Гамлет”, дія III, сцена 1]. — Переклад Леоніда Гребінки. — Перекл.
[←43] [Так до 1923 р. дипломати називали Константинопольський двір Османської імперії; термін запозичено з турецької мови через французьку].
[←44] [Згадано голову Сенату Шребера, чию історію хвороби Фройд проаналізував (1911 с); див. Studienausgabe, Bd. 7, S. 151 und Anm.2].
[←45] [Зсув становить тему частини В у VI розділі “Traumdeutung” (1900 а; Studienausgabe, Bd. 2, S. 305 ff.), проте згадки про нього є й у багатьох інших місцях книжки].
[←46] с
[Побудову дотепів із допомогою натяку пояснено і проілюстровано прикладами в 11-й частині II розділу книжки “Der Witz und seine Beziehung zum Unbewußten” (1905 c; Studienausgabe, Bd. 4, S. 72 ff.)].
[←47] п
Коли я коригував ці сторінки, мені випадком потрапила на очі газетна стаття, яку я подаю тут як несподіване потвердження наведених вище міркувань.
[←48] [Див. 13-у лекцію].
[←49]
[Фройд докладно пояснює регресію в 22-й лекції].
[←50] [Див. також міркування про механізм побудови дотепів на с. 234—235].
[←51]
[Серед найважливіших прикладів — обидва сновидця при аналізі пацієнтки “Е>ога,? (1905 е) і дитячий сон про “ШсЦзтапп” (1918 Ь). Щоправда, останній приклад опубліковано вже після публікації лекцій, проте записано його давніше].
[←52] [У вірші Уланда корабель, що на ньому король Карл із своїми лицарями пливе до Святої Землі, потрапляє в шторм. Дванадцять лицарів оплакують один за одним своє становище, натомість король мовчки тримає стерно й виводить корабель у безпечне місце].
[←53]
[Про цей символ раніше в лекціях ніде не згадувано. Натомість у ‘Traumdeutung” (1900 а) невдовзі після початку частини Е VI розділу сказано, що втеча з кімнати до кімнати може символізувати бордель чи гарем або (як протилежність) моногамію; див. Studienausgabe, Bd. 2, S. 349)].
[←54]
[Цей комплекс точніше пояснено у 20-й лекції, с.318].
[←55]
[Це питання ще раз порушено наприкінці 14-ї лекції, с. 226].
[←56] Дуже близько лежить іще одне тлумачення числа 3, що з'явилось у сновидді цієї бездітної жінки, але я його не згадую, оскільки аналіз не дав ніякого матеріалу, що потверджував би його [пор. с. 159—160].
[←57] [Див. аналіз “Dora” (1905 е). Studienausgabe, BcL б, с. 136-181].
[←58] [Питання про значення, якого треба надавати слову “неу- свідомлений”, визначальне для Фройдових теорій. Фройд не раз порушує його в цих лекціях (передусім на с. 107, с. 186, с. 209—210, с. 225, с. 293—294 і — лише коротко згадавши — на с. 442). Вочевидь він уже тоді відчував певне невдоволення І справді, через кілька років у праці “Das Ich und das Es” (1923 b, Studienausgabe, Bd. 3, c. 273 ff.) Фройд узагалі переглянув свої погляди на цю проблему. Нове її розуміння подано нижче в 31-й лекції “Нових висновків” на с. 537—538].
[←59] [Пор. VI розділ праці “Der Witz” (1905 с), зокрема loc. cit. і с. 167 f. У цій праці даний пункт уже згадано на с. 169].
[←60] [Фройд знову розглядає сновиддя в першій лекції (29-й) “Нових висновків’'].
[←61] [Фройд мав тоді близько шістдесяти років].
[←62] Пор. “Totem und Tabu” [(1912—1913), І Aufsatz (Studienausgabe, BcL 9, S. 305 ff.)].
[←63] £
[Психоаналіз як психотерапевтичний метод лікування розглянуто у 28-й лекції].
[←64] [Пор. вказівку на “груповий шлюб” у роботі “Totem und Tabu” (1912-1913), І Aufsatz (Studienausgabe, BcL 9, S. 300 ff.)].
[←65]
[Короткий опис цих спостережень і теорій можна знайти у Фройдовій доповіді “Ober den psychischen Mechanismus hysterischer Phänomene” (1893 h)].
[←66] [Фройд згадує про це головне правило ще у зв'язку з тлумаченням сновидь у 7-й лекції, с. 110. Цікаві зауваження з приводу глибоких причин, які перешкоджають хворому дотримуватися цього правила, можна знайти в праці “Hemmung, Symptom und Angst” (1926 d) наприкінці VI розділу, де Фройд указує на великі труднощі, які постають у такій ситуації перед хворими на невроз нав'язливих станів (див. Studienausgabe, Bd. 6, S. 265). Див. також наступну сторінку].
[←67]
[Андре Марі Ампер (1775 —1836 рр.), один із засновників теорії електромагнетизму, в одному із своїх ранніх експериментів застосував, аби показати зв'язок між електрикою і магнетизмом, чоловічка з намагнічуваного металу].
[←68] [Про параною йдеться ще й у 26-й лекції, с. 429—430].
[←69]
[Про це докладно написано у Фройдовій розвідці про психогенне порушення зору (1910 і). Див.: БІисІіепаї^аЬе, Всі. б, Б. 210 £Ц
[←70]
[Останній пункт докладно обговорено у Фройдовій розвідці “Die “kulturelle” Sexualmoral und die moderne Nervosität” (1908 d), Studienausgabe, BcL 9, зокрема S. 29 f.].
[←71]
[Перше спостереження стосувалося важливої ролі, яку відіграє збочена сексуальність при неврозах Тему дальшого викладу коротко згадувано ще в 13-й лекції, с. 206—207].
[←72] [Найраніше з цих безпосередніх спостережень описано в історії хвороби “kleinen Hans” (1909 b)].
[←73] [Див. працю “Über infantilen Sexualtheorien” (1908 с)].
[←74] [Про цей комплекс уже згадувано (вище с. 205); пор. також міркування на с. 373—374. Кастраційний комплекс Фройд уперше докладно розглянув в історії хвороби “kleinen Hans” (1909 b). Зв’язок з Едіповим комплексом найповніше висвітлено в двох пізніших працях: “Der Untergang des Ödipuskomplexes” (1924 d) та “Einige psychiche Folgen des anatomischen Geschlechtsunterschieds” (1925 j)].
[←75] ео
[Цей термін знову з’являється, причому дуже часто, в 26-й лекції, там є і редакційна примітка до нього (с. 420)].
[←76]
[Див. наступну примітку].
ЯП
[Тільки через багато років Фройд остаточно з’ясував асиметрію едіпівських взаємин обох статей. Його пізні погляди викладено в 33-й лекції “Нових висновків”].
[←77] [Пор. працю Фройда “Totem und Tabu" (1912-1913)].
[←78] ßO
[Перші опубліковані коментарі Фройда до “Гамлета”, “Царя Едіпа”, а також Едіпового комплексу можна знайти в праці “Traumdeutung" (1900 а), уступ D (ß) V розділу. Див. Studienausgabe, Bd. 2, S. 265-270].
[←79] со
[←80] [Тобто заряджаються енергією. Концепція наснажень — заряджання психічною енергією — одна з головних гіпотез Фройдо- вого вчення].
[←81] 87
[Тобто заряджання психічною енергією, яка концентрується на об’єкті. Див. примітку на попередній сторінці].
[←82] [Пор. Фройдову працю “Fetischismus” (1927 е)].
[←83]
[Тобто психічне представництво лібідо, трактованого як щось соматичне].
[←84] ОІ
[Вільгельм Ру (1850 — 1924 рр.), один з засновників експериментальної ембріології].
[←85] [Пор. історію хвороби “kleinen Hans” (1909 b)].
[←86]
[Це пояснення “прафантазій” та можливість їхнього успадкування спирається головно на Фройдові висновки з дослідження історії хвороби “Wolfsmann” (1918 b)].
[←87]
[Найважливіші давніші міркування Фройда про фантазію можна знайти в його працях “Der Dichter und das Phantasieren” (1908 e) та “Hysterische Phantasien und ihre Beziehung zur Bisexualität” (1908 а). Див. також вище c. 91].
[←88] [Питання виграшу від хвороби докладно обговорено в історії хвороби “Dora” (1905 е; Studienausgabe, Bd. 6, S. 118-120). Там у доданій 1923 р. великій примітці (ibid., S. 118 f., Anm.) Фройд повідомляє про свій власний давніший аналіз і найяскравіше висвітлює цю проблему].
[←89] [Ця група неврозів названа “актуальними”, бо їхні причини походять безпосередньо з сьогодення, а не з минувшини пацієнта, як при психоневрозах].
[←90] Qfi
[Цитата з розвідки про сексуальність в етіології неврозів (1906 a; Studienausgabe, Вd 5, S. 151). Цей погляд Фройд висловлював і давніше; пор. його розвідку про невроз страху (1895 Ь), де вже було чимало з того, про що він тут знову розказує].
[←91] [Тобто це не страх, що вільно ширяє].
[←92] [Докладно про це можна прочитати в працях “Das Unbewußte" (1915 е; Studienausgabe, BcL З, S. 136-137) та “Das Ich und das Es" (1923 b; ibid., S. 288-295)].
[←93]
[←94] [Пор. Лиг^ (1911)].
[←95] [Ця лекція містить найдокладшші теоретичні міркування Фройда про терапевтичний вплив психоаналізу].
[←96]
[Згодом Фройд відступив від цього Бернгаймового погляду. Пор. його заувагу в праці “Massenpsychologie und Ich-Analyse” (1921 с), Studienausgabe, Bd 9, S. 119].
[←97]
[Загалом Фройд переклав дві Бернгаймові праці: “De la suggestion et de ses applications a là thérapeutique” (1886 p., перекладено 1888/89 p.) та “Hypnotisme, suggestion et psychothérapie” (1891 p., перекладено 1892 p.)].
[←98] [Шекспір, “Гамлет”, І дія, 5-а сцена].
[←99] 144[«тгаиш und Telepathie” (1922 а)].
[←100] [Згідно з сучасною термінологією, тут ідеться, напевне, про депресію\'7d
[←101]
[Тут (як і в 26-й лекції, с. 434) Фройд розрізняє “над-Я” та “ідеал Я”. Натомість у своїх інших працях, приміром, у “Das Ich und das Es” (1923 b; Studienausgabe, BcL 3, S. 296), він уживає обидва терміни як синоніми].
[←102]
[←103] [мМаззепр8ус]іок^іе” (1921 с), VIII розділ, БЩсііепаї^аЬе, Всі. 9, Б. 108].
[←104] [Інстинкти тут Фройд розуміє як щось соматичне, а репрезентують їх психічні процеси].
[←105] [Тут Фройд має на увазі Канта].
[←106] [Докладніше про це див. нижче на с. 557].
[←107] 1в7
[←108] [Більшу частину матеріалу, викладеного тут під темою “Страх”, узято з праці “Hemmung, Symptom und Angst” (1926 d), проте подані пояснення становлять остаточне Фройдове розуміння найсуперечливіших пунктів].
[←109]
[Перші речення до теми “Характер” узято з матеріалу на початку III розділу праці “Das Ich und das Es” (1923 b), див. Studienausgabe, Bd 3, S. 296 ff.; решта походить із XI(A) розділу праці “Hemmung, Symptom und Angst” (1926 d; Studienausgabe, Bd. 6, S. 295 f.)].
[←110] [Пор. розвідку “Der Untergang des Ödipuskomplexes” (1924 d), Stucüenausgabe, Bd. 5, S. 248].
[←111] [ На цей зв’язок указано в одній з найраніших Фройдових праць: “Charakter und Analerotik” (1908 b)].
[←112] [Незадовго до цього Фройд присвятив цій темі невеличку розвідку (1932 а)].
[←113] [Найважливіші пояснення про характер почуття провини можна знайти в V розділі праці “Das Ich und das Es” (1923 b), в розвідці “Das ökonomische Problem des Masochismus” (1924 c) та в розділах VII і VIII праці “Das Unbehagen in der Kultur” (1930 a)].
[←114] [Агресивні та руйнівні інстинкти незадовго до цього курсу лекцій Фройд докладно описав у своїй праці “Das Unbehagen in der Kultur", передусім у V та VI розділах].
[←115]
Переклад Андрія Малишка. — Перекл.
[←116] ОАЄ
[Найдокладнішу критику Адлерових поглядів Фройд виклав у III розділі своєї праці “Geschichte der psychoanalytischen Bewegung” (1914 d). Дивно, що в цій лекції нічого не сказано про відступництво Юнга (якщо не зважати на побіжний натяк, що навіть не згадує ім’я, нижче на с. 612—613), дивує й те, що Фройд уважає, ніби його читачі надаватимуть перевагу вченню саме Адлера, а не Юнга. Це цілком узгоджується з одним зауваженням в “Geschichte”. Там написано: “3 двох щойно розглянутих напрямів Адлерів безперечно важливіший”].
ОАО
[←117] [Фрайберга, чеською мовою Пршибора].
[←118] [Цей афоризм відоміший у формі, що її використав Теренцій
[←119] (“Форміон”, II, 4): “Quot homines tot sententiae” (“Скільки голів, стільки умів”)].
[←120]
[←121] [Див. 10-у лекцію, с. 163].
[←122] [Так у народі називали імператора Франца Йосифа].
[←123] [У своїй праці “Die Zukunft einer Illusion” (1927 c) Фройд висловлює найдокладніші міркування про релігію].
[←124]
[Фройд на той час вельми переймався ідеєю “культурного процесу”. Про нього він не раз уже згадував у своїй праці “Das Unbehagen in der Kultur” (1930 а; див., напр., Studienausgabe, Bd 9, S. 226-8, S. 249, S. 264 ff.); потім згадав наприкінці свого відкритого листа до Ейнштайна “Warum Krieg?” (1933 b, ibid., S. 285 f.). Ця ідея все-таки пов’язана з іншим уявленням, яке Фройд обстоював раніше, а саме: гіпотезою, що згнічення — органічний процес. На цей зв’язок Фройд з усією ясністю вказав у двох довгих примітках на початку і в кінці IV розділу праці “Das Unbehagen in der Kultur” (ibid, S. 229 f., Anm. та S. 235 f., Anm. 2)].