3.1 Сінгапурська стратегія боротьби з корупцією

Сінгапурська стратегія боротьби з корупцією відрізняється суворістю і послідовністю, ґрунтуючись на «логіці в контролі за корупцією»: «спроби викорінити корупцію повинні ґрунтуватися на прагненні мінімізувати або виключити умови, що створюють як стимул, так і можливість відміни особистості до скоєння корумпованих дій».

В момент здобуття незалежності в 1965 р, Сінгапур був країною з високою корупцією. Тактика її зниження була побудована на низці вертикальних заходів: регламентації дій чиновників, спрощенні бюрократичних процедур, строгому нагляді над дотриманням високих етичних стандартів. Центральною ланкою стало автономне Бюро з розслідування випадків корупції, в яке громадяни можуть звертатися зі скаргами на держслужбовців і вимагати відшкодування збитків. Одночасно з цим було посилено законодавство, підвищена незалежність судової системи (з високою зарплатою і привілейованим статусом суддів), введені економічні санкції за дачу хабара або відмову від участі в антикорупційних розслідуваннях, а також вжито жорсткі акції аж до поголовного звільнення співробітників митниці та інших держслужб. Це поєднувалося з дерегуляцією економіки, підвищенням зарплат чиновників і підготовкою кваліфікованих адміністративних кадрів.

В даний час Сінгапур займає лідируючі місця в світі по відсутності корупції, економічній свободі і розвитку.

3.2 Шведська стратегія боротьби з корупцією

До середини XIX століття в Швеції корупція процвітала. Одним з наслідків модернізації країни став комплекс заходів, націлених на усунення меркантилізму. З тих пір державне регулювання стосувалося більше домашніх господарств, ніж фірм, і було засновано на стимулах (через податки, пільги і субсидії), ніж на заборонах і дозволах. Був відкритий доступ до внутрішніх державних документів і створена незалежна і ефективна система правосуддя. Одночасно шведський парламент і уряд встановили високі етичні стандарти для адміністраторів і стали домагатися їх виконання. Лише через декілька років чесність стала соціальною нормою серед бюрократії. Зарплати високопоставлених чиновників спочатку перевищували заробітки робітників в 12-15 разів, проте з плином часу ця різниця знизилася до двократної. На сьогоднішній день Швеція, як і раніше, має один з найнижчих рівнів корупції в світі.

3.3 Конвенція оон проти корупції

Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції - перший міжнародно-правовий документ проти корупції, прийнятий на пленарному засіданні 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 31 жовтня 2003 і набув чинності 14 грудня 2005 року. На даний момент до Конвенції приєдналися 170 держав. Держави-​​учасники взяли на себе зобов'язання по впровадженню антикорупційних заходів в області законодавства, державних інститутів та правозастосування. Кожна з держав-учасниць Конвенції покликана розробляти і проводити політику з протидії та запобігання корупції, підвищувати ефективність роботи існуючих інститутів, антикорупційних заходів, а також розвивати співпрацю по боротьбі з корупцією на міжнародному та регіональному рівні.

Цілями цієї Конвенції є:

a) сприяння вжиттю й посиленню заходів, спрямованих на більш ефективне й дієве запобігання корупції та боротьбу з нею;

б) заохочення, сприяння та підтримка міжнародного співробітництва й технічної допомоги в запобіганні корупції та в боротьбі з нею, зокрема в поверненні активів;

в) заохочення чесності, відповідальності й належного управління громадськими справами й державним майном.