V. Вправа «Доміно».
– Що для вас є Україна?
– У кожного на парті лежить кольоровий папір, запишіть на смужках цього паперу слова, які асоціюються з поняттям Україна.
У К Р А Ї Н А –
Батьківщина…рідний дім…країна…домівка…рідна мова… слово… культура… родина…символ…лелека…барвінок…калина…Вітчизна …жито…рушник … сім’я…воля…суверенітет…незалежність…єдність.
(Під супровід пісні Д. Луценка, І. Шамо «Україно, ти для мене диво» учні «викладають доміно»)
– Важливим у цьому ряді є слово єдність, бо саме єдність, згуртованість нашого народу є запорукою щасливого майбуття держави Україна.
Vі . Слово вчителя
– Сучасна Україна – незалежна держава. Розташована у Східній Європі. Має кордони: на північному заході з Білоруссю, на сході – із Росією, на заході – із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. На півдні омивається водами Чорного та Азовського морів. В українських Карпатах знаходиться географічний центр Європи.
Vіі. Рекламна пауза
Перегляд рекламного відеоролика каналу «1+1»: «Хто може створити більшу красу, ніж українці. Ти таке чув?».
Що рекламує цей ролик?
Vііі. Гра «Склади пазл «Моя Україна»
Чим багата наша країна, якими народними талантами, чим дивують широкі простори барвінкової держави ми дізнаємося, склавши пазл «Моя Україна». Щоб скласти пазл, потрібно виконати певні завдання.
І пазл – географічний.
Географічна вікторина «Найкраще місце на землі».
(Діти за словесними описами відгадують географічні об’єкти нашої країни)
Це дивовижна перлина в дорогоцінному намисті української природи. Від самого звучання цього слова віє чимось таємничим та незвичайним: легендами, переказами, піснями. Величні картини незайманої природи, дзвінкі потоки, стрункі смереки та цілюще повітря нікого не залишить байдужими. Зиму в цій місцевості можна відчути по-справжньому, її можна навіть торкнутися руками. Величезні сніжні вали, білі шапки на деревах і гори, безкрайні гори з острівками соснового лісу, вдягнутого в біле.
(Карпати)
Найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні. Середня глибина водоймища – 7 м, максимальна – 58,4 м. Входить до групи Шацьких озер, які мають льодовикове походження. Озеро живлять артезіанські джерела. Уздовж майже всієї берегової смуги ростуть ліси. Поєднання надзвичайно прозорої води та чистого, напоєного ароматом хвої повітря створює умови для незабутнього відпочинку.
(Озеро Світязь)
Єдина в Європі ділянка степу, якого ніколи не торкався плуг. Територія близько 11 тисяч гектарів є ареалом для кількох сотень видів рослин, тварин, птахів (деякі з них занесені до Червоної книги України). Тут в умовах, наближених до природних, утримуються табуни диких копитних із різних континентів. У заповіднику збереглися стародавні кургани та кам’яні скіфські баби.
(Біосферний заповідник «Асканія-Нова»)
Це надзвичайне місце, де навіть взимку можна відчути тепло і затишок, потужну енергетику віковічних гір. Робота хвиль та вітру створює химерні вигини скель, які під білим сніговим покровом здаються чудернацькими скульптурами давнього майстра. Зимові гори зачаровують своєю тишею, життя – неспішністю… Немов у глибокій задумі стоять віковічні сосни, ялиці, буки та ясени. (Крим)
Це унікальний природний ландшафт, створений виходами південних відрогів прадавніх гір, які утворюють скелі, каньйони та пороги Південного Бугу та його приток. Тут розташована одна з найкращих у Європі природних трас водного слалому. Мальовничий куточок Миколаївщини з численними археологічними пам’ятками і багатою природою має славне козацьке минуле.
(Регіонально – ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя»)
Унікальна пам’ятка геологічного минулого, аналогів якій у світі немає. Тільки тут злітають до неба вапнякові гори-стрімчаки, народжені в глибинах прадавнього Сарматського моря, води якого 15-20 мільйонів років тому вкривали Поділля. У найвищих точках скеляста гряда сягає 443 м над рівнем моря. Водночас тут представлені всі природні зони України – ліс, степ, лісостеп. Наявність старих лісових масивів та карстових печер створює сприятливі умови для хижих птахів та кажанів. Велику цінність національного природного парку становить запас мінеральних вод.
(«Подільські Товтри»)
Гумористична пауза.
(Учні беруть участь в інсценізації байки Леоніда Глібова «Бджола і мухи»)
Хтось Мухам набрехав,
Що на чужині краще жити,
Що слід усім туди летіти,
Хто щастя тут не мав.
Наслухались дві Мухи того дива
(Про се найбільше Чміль гудів).
— Тут,— кажуть,— доля нещаслива,
Дурний, хто досі не летів!
Покиньмо, кумо, Україну,—
Нехай їй хрін!
Та помандруймо на чужину,
Аж до веселих тих долин,
Де доля кращая витає
І, може, плаче, нас ждучи…
Зими там, кажуть, не буває,—
Гуляй, безпечно живучи! —
Так одна Муха-цокотуха
Базікала з кумою вдвох,—
Коли поглянуть на горох —
Сидить Бджола та мовчки й слуха.
— Здоровенькі були! —
Обидві Мухи загули.—
От добре, що зустрілись з вами…
А нуте й ви збирайтесь з нами! —
На це Бджола сказала їм:
— Шкода! Я рідну Україну
Не проміняю на чужину,
Нехай се щастя вам самим. —
А Мухи разом задзижчали:
— Ось годі, не кажіть!
Жили ми тут — добра не знали,
Бодай би так не жить!
Не то пани, дурні селяни —
Усяке шкодить нам;
Щодня таке життя погане,—
Колись так буде й вам.
— Ні, я сього не сподіваюсь,—
Сказала їм Бджола,—
Мені шаноба скрізь була,
Бо я без діла не тиняюсь.
А вам —
Однаково, що тут, що там,
Ви ні на кого не жалкуйте;
Обридло тут — туди мандруйте
На втіху павукам.
Я про охочих до мандрівки
Давно сказать хотів:
Хто дома зледащів,
Тому не жаль домівки.
Діди мовляли їм колись:
Ідіте, ринде,
Куди інде,—
Нащо ви нам здались?
Там, може, вас не знатимуть,
То й риндою не зватимуть. 1864—1872
ІІІ пазл – літературний.
Літературний брейн-ринг «Любіть Україну»
(Школярі діляться на 2 (3-5) команди, кожна з яких почергово повинна процитувати одну строфу поетичного твору, присвяченого Україні)
Володимир Сосюра «Любіть Україну»
Любіть Україну, як сонце , любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!..
Василь Симоненко «Лебеді материнства»
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Леся Українка «І все-таки до тебе думка лине»
І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Тарас Шевченко «До Основ’яненка»
Наша дума, наша пісня,
Не вмре, не загине,
От де, люди, наша слава,
Слава України.
5. Дмитро Павличко «У дитячому серці жила Україна...»
У дитячому серці жила Україна —
Материнські веселі і журні пісні,
Та за мову мужицьку не раз на коліна
Довелося у школі ставати мені.
6. Дмитро Павличко «Два кольори»
Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.
7. Павло Тичина «Добрий день, Україно моя!» Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
8. Володимир Самійленко «Наша славна Україна»
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
9. Марійка Познанська «Про нашу Україну»
Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
10. М. Сингаївський «Мати-Україно!»
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
11. П. Осадчук «Україна моя починається»
Україна моя починається
Там, де туга моя кінчається,
Край дороги, як пісня чаїна,
Починається Україна.
12. Ліна Костенко «Усе моє, все зветься Україна»
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Ритмічна пауза
(Учні виконують ритмічні рухи під супровід дитячої пісні
«Україно, ми – Твоя надія!»)
ІVпазл – живописний
Презентація «Живописна Україна»
(Учні переглядають репродукції картин, які відображають життя і розкривають сутність поняття рідної землі, та називають авторів полотен)
Тарас Шевченко.
Селянська
родина». 1843
Марія Приймаченко.
Фантастична
звірина. 1972
Микола Пимоненко.
На
річці. 1897
Катерина Білокур
Квіти
за тином. 1935