Сторінка 4. Мій край - моя історія жива

Учитель. Про що може йти мова на цій сторінці? (Роздуми дітей).

- На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Здавна земля наша була ласим шматком для ворогів. Як ніякий інший народ, українці заплатили за волю мільйонами життів своїх синів і дочок. Історія України — це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність. Мабуть, ніхто не уявляє України без Запорізької Січі. Серед тих, хто віддав своє життя за щастя народу, імена славних лицарів…

(учні тримають портрети героїв, почергово називають їхні імена)

Учні:

- Дмитро Вишневецький;

- Петро Сагайдачний;

- Іван Сірко;

- Богдан Хмельницький;

- Максим Залізняк;

- Іван Мазепа;

- Олекса Довбуш;

- Устим Кармелюк.

Учитель. За кращу долю народу боролися відомі всьому світові діячі культури:

Учні:

- Тарас Шевченко;

- Леся Українка;

- Іван Франко;

- Марія Заньковецька;

- Михайло Грушевський.

- Зазнав наруги від влади поет Володимир Сосюра за вірш «Любіть Україну». (Учень декламує вірш).

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов'їну.

Про синівську любов до Матері-Вітчизни писав поет Василь Симоненко:

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік...

Учитель. Новітніми лицарями Вітчизни, яким судилося відродити героїчну славу предків, стали галицькі юнаки та дівчата, що ввійшли в історію як Українські Січові стрільці.

(Звучить пісня «Ой, у лузі червона калина»,

слова С. Чернецького, музика народна)

Сьогодні ми лише підняли ту завісу, що закривала від нас історію нашого народу. Було сумне, було трагічне. Але смерть за Батьківщину не є даремною. Бо рано чи пізно народ починає розуміти: досить поразок, досить неволі, досить безнадії.

Учні.

Я вірю в те, що вернеться тепло,

Я вірю в щастя, бо воно було.

В майбутньому плоди зберуть багаті

Із дерева, що нині зацвіло.

(Д.Павличко).

- «На цих горах засяє благодать Божа», – сказав колись апостол Андрій Первозванний, пропливши по Дніпру до того місця, де тепер стоїть золотоверхий Київ. Його пророчі слова збулися.

- Ми, молоде покоління нашої держави України, насамперед повинні цінувати і берегти велике давнє прагнення багатьох поколінь. Ми зможемо відбудувати нашу Українську державу, доклавши до цього певних зусиль і прагнень, розуму і вміння.

- Незважаючи на всі труднощі, ми повинні змінювати життя на краще, не зрікаючись віри і добра, ми повинні вистояти, бо ми – український народ. За нами майбутнє.

- Я думаю, що ми побудуємо краще майбутнє, де світ буде радісним, даруватиме дітям і дорослим щасливе життя. Саме таким я бачу світ майбутнього: квітучим, щасливим, оновленим, де будуть міцні, дружні взаємовідносини між державами і народами.

- Будувати краще майбутнє – це лишати після себе хороший слід на землі, творити добро на благо своєї Батьківщини. Вірю в щасливе майбутнє нашої країни!

- Прекрасна наша українська земля, щедра, багатобарвна, рідна, єдина.

- Щоб наша країна була завжди вільною, незалежною, а її громадяни, незалежно від національності, — щасливими, потрібно наполегливо працювати кожному з нас.