Сторінка 3. Народні символи України
Учитель. Наступна сторінка – «Народні символи України».
Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У нас – це верба, калина, барвінок та ін. Про це говорить прислів'я: «Без верби і калини нема України».
- Калина – символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а восени – червоним. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок.
Пригадаймо і заспіваймо пісню «Ой у саду калинонька». (Діти співають і танцюють).
Учитель. А скільки приказок, прислів'їв, загадок придумав наш народ про калину!
Учні.
- Пишна та красива, як червона калина.
- Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.
- Щоки червоні, як кетяги калинові.
- Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.
- Посади біля хати калину, будеш мати долю щасливу.
(Учениця розповідає про калину легенду)
Учитель. Почувши слово «Україна», уявляєш вербу над водою, тополю у полі... Можливо, ви чули від ваших родичів пісню «В кінці греблі шумлять верби»? Це пісня про кохання і прекрасне дерево. Окрім краси, верба дає багато користі. Вона, ніби позначка води на землі. Тому й копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте.
Що ви знаєте про вербові гілочки?
Учениця. У Вербну неділю святять вербу. Дорослі й діти хльоскають один одного освяченими прутиками, приказуючи:
Не я б'ю – верба б'є.
За тиждень – Великдень.
Недалечко – червоне яєчко!
Спаси і сохрани, Матір Божа, під своїм покровом.
- На це хльоскання ми не ображались, оскільки верба давала силу та здоров'я.
Учень. А зараз послухайте легенду ще про один символ України.
Легенда про барвінок
Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій пошані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Але богиня не була всесильна – не могла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй назву «vinca», що означає «перемога». І відтоді люди почали вбачати в барвінкові цілющу силу, яка перемагає тяжкі недуги. За це люди подарували рослині свою любов.
- Отже, хрещатий барвінок – символ вічності.
Учитель. Із якого твору взяті ці рядки?
Два кольори мої, два кольори.
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори мої, два кольори,
Червоний – то любов, а чорний – то журба.
(«Пісня про рушник» Д.Павличка).
У народі говорять: «Дім без рушників, як сім'я без дітей». Рушники – це теж символи українського народу, старовинні обереги дому. Вишитий рушник – неодмінний атрибут багатьох обрядів: із рушником виходили в поле, справляли обжинки; проводжали в далеку дорогу; дівчата подавали рушник на знак згоди під час сватання; молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду.
У житті кожної людини бувають радість і смуток. Тож і на рушниках люди записували свою долю.
Учні про інші символи.
- Символом материнської любові є вишневий та яблуневий цвіт.
- Символ віри, надії, любові – ружа, мальва, півонія.
- Здоров'я дарує – безсмертник.
- Людям приносить здоров'я, доброту та ніжність – ромашка.
- Миють волосся, освіжають хатнє помешкання, купають маленьких дітей –-любистком.
Учитель. В український віночок вплітали багато квітів: вишні, ружі, безсмертника, барвінку, незабудок, чорнобривців, любистку, волошок, ромашок, мальви, калини, маку. Усього – 12 квіточок, і кожна – лікар та оберіг. Тож сплетемо зараз віночки з цих квітів (групова робота на дошці).
- Хлопчики будуть зривати квіти, а дівчатка (2 групи) вплітати їх у віночки, по 6 квіточок у віночок.
У центрі дошки намальовано кросворд. Хлопчики вибирають назви квітів (вишні, ружі, безсмертника, барвінку, незабудки, чорнобривців, любистку, волошки, ромашки, мальви, калини, маку) і вписують їх у клітинки так, щоб вийшло слово «віночки». Вписавши слово, хлопчики передають квіти то одній, то другій групі дівчаток, так, щоб назви квітів і кольори не повторювались.
Перша група дівчаток: волошка, безсмертник, вишня, ружа, мак, ромашка;
Друга група дівчаток: барвінок, калина, незабудка, чорнобривці, мальва, любисток.