Управління освіти і науки
Чернігівської обласної державної адміністрації
Чернігівський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського
УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА
Методичні рекомендації до Першого уроку
у 2014-2015 навчальному році
Чернігів – 2014
Україна – єдина країна. Методичні рекомендації до Першого уроку у 2014-2015 н.р. / Упоряд. О.О.Злобіна. – Чернігів: Ред. відділ ОІППО імені К.Д.Ушинського, 2014. – 62 с.
Упорядник: Злобіна О.О. – завідувач відділу виховної роботи і здорового способу життя ЧОІППО імені К.Д. Ушинського
Рецензенти: Матюшкіна Т.П. – завідувач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К.Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук, доцент
Фарбак Т.М. – завідувач відділу суспільно-гуманітарних дисциплін ЧОІППО імені К.Д. Ушинського
Відповідальний за випуск:
Лисенко І.В.– проректор ЧОІППО імені К.Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук
Методичні рекомендації до проведення першого уроку з теми «Україна – єдина країна» містять варіативні (за формою проведення) зразки занять (виховна година, година спілкування, усний журнал, філософський діалог, полемічна бесіда, круглий стіл, дискусія) із зазначеної теми та додатки (крилаті народні вислови та видатних письменників про Батьківщину, про Україну, Рекомендації МОН України щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України, творчі роботи дітей Чернігівщини – переможців обласного конкурсу «Україна – європейська держава»).
Матеріали адресовані заступникам директорів із виховної роботи, класним керівникам, вихователям, педагогам-організаторам загальноосвітніх навчальних закладів.
Відповідно до Листа Міністерства освіти і науки України
від 01.08.2014 № 1/9-388 «Про проведення Першого уроку у 2014/2015 н. р.».
Вступ
Суспільно-політична ситуація та події останніх місяців, окупація Російською Федерацією Криму, збройні акції російських терористів у східних регіонах України обумовили тему Першого уроку 2014/2015 навчального року – «Україна – єдина країна» (лист МОН від 01.08.2014 № 1/9-388).
Мета Першого уроку: формування в учнів розуміння єдності й цілісності України, національної ідеї її розвитку як вільної, незалежної, демократичної та заможної держави заради процвітання багатонаціонального українського народу.
Завдання уроку:
- ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення державності України;
- формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;
- формувати готовність служити Батьківщині своєю працею та захищати державні інтереси країни;
- виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну.
Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними, але обирати їх слід із урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів. Глибшому усвідомленню теми сприятиме відповідне оформлення місця проведення уроку Державними символами. Доцільним буде використання географічної карти України, портретів відомих українців, афоризмів про патріотизм, боротьбу за свободу.
Цілком доречними були б елементи державної символіки в одязі вчителя та учнів (жовто-блакитні стрічки, національне вбрання), що підкреслить єдність народу України.
На урок можна запросити гостей – громадських, наукових, культурних діячів, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, батьківської громади, відомих українців. Живе спілкування з гостями, зокрема, з людьми, які є гордістю України (певного регіону, міста), має велике виховне значення.
Основний зміст Першого уроку має бути спрямований на утвердження єдності України, нероздільності її території та народу, що її населяє. Важливо акцентувати увагу дітей на тому, що Крим і Донбас – це Україна, що люди, які мешкають на цих територіях, – громадяни України.
Під час проведення Першого уроку вчитель має сприяти усвідомленню учнями спільності інтересів усіх громадян держави в розбудові України, необхідності інтелектуального, творчого та фізичного розвитку кожної особистості задля розквіту держави в цілому, формуванню міжнаціональної толерантності.
На уроці доцільно звернутись до подій минулого та сьогодення, що засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя: існування могутньої Київської держави Володимира Великого, Ярослава Мудрого, створення першої християнської республіки в Європі – Запорізької Січі, започаткування власної державності в Українській Народній Республіці, проголошення в 1991 році незалежності України, прояву громадянської активності під час Помаранчевої революції 2004 року, і, звичайно, Революції гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні, подвигу українських військових та добровольців у боротьбі із російськими бойовиками, які тероризують східні регіони України.
На цьому етапі уроку варто оголосити хвилину мовчання з метою вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні, воїнів та інших загиблих у боротьбі за свободу, цілісність та єдність нашої держави.
Сьогодні десятки тисяч патріотів нашої держави знаходяться на передовій, захищаючи від терористів свободу, незалежність та територіальну цілісність України. На жаль, сотні з них отримали поранення і знаходяться на лікуванні у шпиталях та лікарнях. Усім їм, як ніколи, потрібна увага, добре слово, любов та шана співвітчизників.
Під час проведення Першого уроку варто залучити дітей та учнівську молодь до організації та проведення Всеукраїнської акції «Лист пораненому» (передача листів, малюнків, власних виробів, відвідання військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок виконання бойових завдань у рамках проведення заходів антитерористичної операції та знаходяться на лікуванні, проходять реабілітацію у військових медичних закладах Міністерства оборони України), яку започатковано Міністерством освіти і науки України спільно з Міністерством оборони України.
Учитель акцентуватиме увагу на тому, що патріотизм – це звичайний стан повсякденного життя людини, який виявляється не тільки під час надзвичайних ситуацій. Важливо, щоб учні ідентифікували себе з українським народом, прагнули жити в Україні, розуміли необхідність дотримання конституційних та правових норм, володіння державною мовою, шанобливого ставлення до історії, культури та традицій українського народу.
Зусилля педагогів мають бути спрямовані на реалізацію проектів щодо привернення уваги дітей та молоді до питань збереження миру.
Тому на Першому уроці важливо підтримати Всеукраїнську освітню кампанію «Голуб миру» під гаслом «Право народів на мир», яку проводить 19-22 вересня 2014 року Представництво Організації Об’єднаних Націй в Україні за сприяння Міністерства освіти і науки України з метою відзначення Міжнародного дня миру.
Повага до історії, мови, культури народу закладається в дитинстві й поступово переростає у громадянську позицію людини. Не останню роль у цьому процесі відіграє школа. Сьогодні саме їй відводиться важлива місія — виховувати молоду людину в дусі патріотизму, підґрунтям якого, з одного боку, є почуття національної гідності, а з іншого — толерантне ставлення до громадян, які говорять іншими мовами, мають інший колір шкіри, сповідують інші релігії. Адже наша держава багатонаціональна, і дуже важливо, щоб представники різних національних меншин, що проживають в Україні, зберігаючи свою самобутню культуру, водночас усвідомлювали свою приналежність до єдиного великого українського народу.
Орієнтовні матеріали для проведення першого уроку в 2014 - 2015 навчальному році
Україна — єдина країна
(Виховна година для учнів початкової школи)
Мета. Актуалізувати знання про національні символи України, Конституцію України, права та свободи громадян нашої держави. Розширити уявлення про етнічний склад населення України, права та свободи представників національних меншин; досягнення видатних українців. Виховувати гордість за Батьківщину, любов до рідної землі, толерантне ставлення до представників національних меншин. Сприяти формуванню в кожної дитини усвідомлення себе частинкою великого народу, розуміння важливості панування миру і злагоди в державі.
Обладнання: контурне зображення карти України; схема «Етнічний склад населення України»; картки до гри «Свої права знаємо»; портрети відомих українців; магніти; лампадка.
Хід заняття
Для створення умов, що сприяють вільному обговоренню теми і дають кожному можливість відчути себе активним учасником діалогу, парти у класі доцільно розставити півколом. Окрім того, таке розташування меблів звільняє місце для імпровізованої сцени, на якій можна провести окремі етапи заняття.
І. Емоційне налаштування на сприйняття теми
Діти (почергово)
На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани...
Та тільки одна на землі Україна,
А ми — її доньки й сини.
Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть...
Та тільки одну Батьківщину ми маємо —
її Україною звуть.(В. Новомирова)
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов'їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна. (І. Січовик)
II. Бесіда
Орієнтовні запитання
Що таке Україна?
Які символи України ви знаєте?
Які кольори Державного Прапору України? Що вони означають?
Який вигляд має Герб України?
Які слова Гімну України?
Чому ми так багато говоримо про Україну? Чому вона є такою важливою для нас?
III. Асоціативний кущ «Батьківщина-Україна»
— Перед вами карта України — нашої Батьківщини. Що спадає вам на думку, коли ви чуєте слова «Батьківщина», «Україна»?
На дошці прикріплена контурна карта України. Діти (почергово) називають слова, які асоціюються в них із поняттям «Батьківщина-Україна», записують їх у вигляді промінців, що відходять від карти.
Учитель підбиває підсумки.
— Ми побачили, що для кожного з нас є щось найважливіше, найдорожче, із чим пов'язані наші думки (Батьківщина-Україна), але головне, що об'єднує всіх, — усвідомлення того, що наша Батьківщина – це рідна земля, домівка, де кожний почувається захищеним і щасливим.
IV. Бесіда «Що таке патріотизм?»
Як називають людину, яка любить свою Батьківщину?
Що таке патріотизм?
— У чому він проявляється? Наведіть приклади.
Діти наводять приклади патріотичних учинків. Обговорюють їх. Учитель підсумовує.
— Патріотизм, який ґрунтується на прагненні робити щось корисне для суспільства, докладати зусилля для того, щоб люди рідної землі жили щасливо, є важливою рисою шляхетної людини. Тих, кому притаманна така любов до Батьківщини, називають патріотами.