Тема: Поняття конфлікту

 

Мета вивчення: сприяти розкриттю студентами сутності та змісту поняття конфлікту в психології управління; навчити студентів визначати передумови виникнення конфліктів; перевірити вміння студентів давати характеристику основним видам конфліктів в організації; створити умови для розкриття студентами специфіки регулювання та вирішення конфліктів.

Ключові поняття теми: конфлікт, конфліктологія, конкуренція, супернецтво, змагання, ворожість, криза, суперечність, причини конфліктів, типи конфліктів, динамічна структура конфлікту.

Знати:

- сутність поняття „конфлікт“;

- передумови виникнення конфліктів;

- типологію конфліктів;

- зміст функцій конфліктів.

Вміти:

- розкрити сутність конфліктів;

- визначити передумови виникнення конфліктів;

- розрізняти основні види конфліктів;

- розкривати зміст конфліктів;

- використовувати отримані знання в практичній діяльності. 

План

1. Поняття про конфлікт.

2. Порівняння терміну конфлікт із інших на позначення зіткнення (суперництво, конкуренція, криза).

3. Причини конфліктів.

4. Типи конфліктів.

5. Психологічна характеристика конфлікту.

 

Слово „конфлікт“ багатозначне, походить від лат. conflictus – зіткнення. Має наступні основні значення (за Н.В. Грішиною, 2000):

1. стан відкритої боротьби, війна, битва;

2. дисгармонія у відносинах людей, зіткнення протилежностей;

3. психічна боротьба між взаємовиключеними можливостями;

4. протиборство героїв у творах художньої літератури, кіно;

5. емоційна напруга внаслідок непримиренності внутрішніх настанов з вимогами ситуації.

Узагальнює ці семантичні нюанси значення „зіткнення протилежних опозиційних сторін“ (найчастіше 2-х).

Існує безліч визначень і тлумачень конфлікту. Класики теоретичної конфліктології не давали чіткого визначення поняттю конфлікту. Лише по їх загальних висловах можна зрозуміти деякі підходи до того, що ж таке конфлікт.

• конфлікт — це не тільки розбіжності;

• конфлікт — це не тільки діяльність однієї сторони, або стверджує свою позицію i заперечує опозиційну;

Конфлікт — це різні види протидій, протиборства осіб i груп з приводу неузгоджених істотно значущих для них цілей, інтересів, цінностей, установок, a також усвідомлена практична діяльність щодо подолання цих суперечностей.

Конфлікт — це суперечність, яку людина сприймає як значущу життєву проблему, що вимагає свого розв’язання i викликає активність щодо її подолання.

Порівняння терміну конфлікт з іншими на позначення зіткнення (суперництво, конкуренція, криза)

Разом з поняттям конфлікту використовуються близькі за значенням, але не тотожні за змістом терміни „ворожість“, „суперництво“, „конкуренція“, „криза“.

  Конкуренція — це особливий тип протиборства, мета якого — отримання вигоди, прибутку або сприятливого доступу до дефіцитних матеріальних i духовних цінностей. У конкуренції чітко позначені й усвідомлені цілі, кінцевий результат. Конкуренція може супроводжуватися конфліктом, a може не супроводжуватися. Особливість конкуренції — y використанні тільки тих форм боротьби, які визнані морально-правовими в суспільстві або організації.

Суперництво — це боротьба суб’єкта за визнання його особистих досягнень суспільством, групою, індивідами. Для нього характерна демонстрація взаємної переваги шляхом досягнення загальнозначущих престижних цілей. Суперництво не завжди переходить y конфлікт. Об’єктом суперництва бувають кращі соціальні або професійні позиції, винагороди, оцінка підлеглих, визнання колег або керівництва.

Змагання — більш формалізований i мирний тип суперництва, при якому чітко визначені i проголошені Фоми, цілі суперництва.

Ворожість — це фіксована психологічна установка, готовність до конфліктної поведінки. Ворожість не завжди переходить y конфлікт i не завжди y конфлікті домінує ворожість.

Криза — це стан системи, при якому неможливе одночасне задоволення різноспрямованих інтересів. Криза — це результат патологічних змін y змісті i формах життя населення; серйозних порушень механізму контролю у політиці, економіці, культурі; вибуху масової незадоволеності. Кризи часто переходить y конфлікти i cупpoводжують їх, але не кожний конфлікт породжує кризу.

Суперечність — об’єктивний, не завжди усвідомлюваний i зовні помітний стан системи, при якому виявляються неузгодженими інтереси, цілі, цінності її елементів. Суперечність завжди лежить в основі конфлікту. Конфлікт - зовнішня фоpма прояву суперечностей, протиборча поведінка з приводу супеpечнoстi.