Великий ефект, що навіває, роблять такі дії.

1. Демонстрація успіху. Люди позитивно сприймають процвітаючих і впевнених у собі людей. Успіх обов'язково повинен бути продемонстрований.

Погано сприймається занадто афектована, “показна” успішність. Люди підозрюють, що це – тільки зовнішня форма, за якою нічого немає. Негативно сприймається також така поведінка, коли людину “понесло”: вона занадто радіє своєму успіху, у неї горять очі, вона багато говорить, поводиться підкреслено демонстративно, прагне бути в центрі уваги, занадто “задирає носа”.

Демонстрація успіху повинна виявлятися стримано і солідно. Говорити слід не поспішаючи, робити паузи між фразами, тон голосу знижений. У нас дуже не люблять холеричних, метушливих людей. Тому потрібно виробляти врівноважений характер.

Демонстрація успіху повинна мати відтінок заклопотаності, деякого “тягара влади”.

2. Вибір внутрішньої позиції. У нашій культурі в людей виявляється несвідоме

прийняття людини, що демонструє батьківську внутрішню позицію – батька чи матері, зрозуміло, у залежності від статі керівника.

Як правило, люди легко підкоряються владному, суворому, але справедливому керівнику-батьку, у якого, як правило, вони завжди знайдуть підтримку і захист, але який і покартає їх за помилки.

Підлеглі добре реагують також, якщо жінка-керівник у психологічному плані виявляє себе начальницею-матір’ю: терплячою, стриманою, захисником, опорою.

3. Здатність до концентрації. Особистістю, що впливає на людей, є той, хто має свій міцний внутрішній стрижень, врівноважений, без різких коливань настроїв і незалежний від зовнішніх умов. Такий внутрішній стан повинен ґрунтуватися на наявності в характері людини сили й активної волі. Люди підсвідомо почувають, сильна чи слабка перед ними людина. Вони готові підкорятися сильному і завжди будуть чинити опір слабкому.

Сила характеру – це, насамперед, уміння контролювати себе. Це також уміння не потрапляти під емоційний вплив свого співрозмовника і партнера по взаємодії. Також це уміння впливати на іншу людину.

4. Рішення своїх особистих проблем. Особистістю, що впливає на інших людей, є людина, яка зуміла вирішити свої власні проблеми. Наприклад, вона переборола сором'язливість і скутість: він був запальним і нестриманим, але зміг приборкати себе і розвинути в собі ефективний самоконтроль. Якщо людина пережила факт перемоги над самим собою, вона принципово змінюється, і люди відразу ж це почувають. Сильна особистість формується в процесі подолання, а перебороти самого себе – це найважче, і таке подолання може здійснити дійсно сильна людина.

Люди завжди спостерігають за іншою людиною, якщо знають, що в неї відбулася якась неприємна подія в особистому житті. Вони починають її цінувати і поважати, якщо в неприємній ситуації чи під час нещастя вона зберігає самовладання і не розкисає. Оточуючі переконуються, що вони недарма покладали на цю людину надії: “Ця людина – сильна, значить, вона може нами керувати “.

5. Відношення до людей. Практично всі люди чутливі до того, що їх чимось заохочують: висловлюють подяку, якщо співробітник домігся успіху і виражають захоплення, якщо цей успіх був значним. До позитивних емоцій виникає відкритість і довіра.

Хороший прийом – говорити про користь, яку ви хочете принести своїй фірмі чи аудиторії. Можна сказати так: “Це потрібно нашій фірмі”. І тоді багато хто зі слухачів стане спільниками доповідача.

Переконання – це вплив на раціональну сторону психіки людей за допомогою логічних формулювань, доказів, аргументів і підвалин. Для цього текст виступу повинен мати наступну структуру: фіксація позиції, формулювання аргументів у її захист, надання практичних прикладів для ілюстрації висловленої ідеї, розробка висновків, рекомендацій чи вимог.

Переконання працює у наступних випадках.

1. Характеристика слухачів: слухачі – кваліфіковані співробітники з великим

професійним досвідом. В основному слухачі – чоловіки, а саме на чоловічий склад аудиторії добре діє переконання. Виступаючий має авторитет у своїх слухачів як професіонал і як людина.

2. Характеристика виступаючого. Застосування методу переконання вимагає

наявності у виступаючого високої інтелектуальної культури. Він повинен добре володіти матеріалом і чітко формулювати аргументи.

Добре, якщо виступаючий викладе приблизно 5-7 аргументів. Не менше і не більше. За меншої кількості аргументів позиція доповідача може здатися не дуже аргументованою. Якщо ж буде приведений занадто великий масив аргументації, аудиторія може втратити довіру.

Розробляючи аргументацію, необхідно вибирати ті докази, в яких доповідач дійсно

впевнений. Якщо при переконанні допускається помилка хоча б у незначному моменті, аудиторія втрачає увагу і перестає слухати.

3. Наявність часу. Якщо навіювання виробляється за лічені хвилини, то щоб розгорнути аргументацію, потрібно відносно тривалий час. Тут не варто поспішати .

Формулювання виступу необхідно відпрацювати, щоб він був ясним і прозорим в логічному відношенні.

Якщо текст, зорієнтований на навіювання, може бути емоційним, то переконуючи аудиторію, необхідно говорити до певної міри неупереджено, без емоцій і суб'єктивного змісту.

При переконанні говорити з аудиторією потрібно повільно, з паузами, підтримуючи з нею енергетичний і зоровий контакт.

Під час публічного виступу доповідач може отримати репліки із залу. Головне при цьому - не втрачати рівноваги. Попросіть того, хто кидає репліку, самому висловити свою думку з трибуни. Як правило, така людина відмовляється це зробити. Не так просто змінити місце і перейти в позицію виступаючого.

Можна взагалі не проявити ніякої реакції: “Добре, я повернуся до Вашої репліки пізніше”. Пройде якийсь час, і цілком можливо, що необхідність такого повернення відпаде сама собою.

Можна відповісти і так: “Я розумію, це – ваша точка зору. Зараз виступаю я і висловлюю свою власну точку зору”.

Можна ризикнути і сказати так: “Я взагалі можу не говорити…”. У дев'ятьох випадках з десяти серед слухачів обов'язково знайдуться одна чи декілька людей, що зажадають: “Дайте людині закінчити!”, “Нехай говорить!”.

Під час виступу може статися так, що доповідача почнуть критикувати. Не слід втрачати самовладання. Критикують усіх. Більше того, частіше критикують тих, хто “зачіпає за живе”, подобається і взагалі є непересічною особистістю.

Критикувати можуть також і потім, щоб “вивудити” з доповідача додаткову інформацію. Тому не слід під впливом емоцій видавати багато інформації, тим більше, якщо ця інформація не для широкого розголосу.

Часто критикують не в адресу виступаючого. Критик може бути просто незадоволений собою, і за рахунок висловлення вагомих фраз він “скидає” напругу і заспокоюється. Критикувати можуть також і для того, щоб привернути до себе увагу і відвернути її від виступаючого.

Серед критиків багато і таких людей, що прагнуть вивести іншу людини з рівноваги для того, щоб отримати задоволення і навіть захоплення.