Тема 6. Побудова кар’єри.

Лекція 4,5. Публічний виступ.

План:

1. Правила публічного виступу.

2. Як створити презентацію та успішно нею скористатись?

Досить часто людям, що працюють у сфері бізнесу, доводиться спілкуватися з великою кількістю людей чи виступати публічно. Від того, як людина виступить, залежить, як будуть йти її справи. А чи будуть її слухати, залежить від того, чи вміє вона говорити, переконувати, чи приємно її слухати взагалі.

Методика успішного, плідного спілкування розвивалася протягом багатьох сторіч. Сучасні вчені дослідили й узагальнили досвід попередніх поколінь і зараз ми маємо можливість скористатися цими знаннями.

Правила публічного виступу

Потрібно спеціально вчитися виступати на публіці. За спостереженнями вчених виступаючий “втрачає” аудиторію, якщо припускає наступні помилки:

• надмірно хвилюється, люди відразу ж це помічають і в них з'являється недовіра до доповідача. Вони міркують приблизно так: “Він не може впоратися із самим собою, отже, він – людина неавторитетна”; “Якщо він так сильно хвилюється, значить, він сам не впевнений у тому, про що говорить, і тут щось не так”;

• якщо виступаючий приводить тільки емоційні “аргументи” і намагається надавити на аудиторію, виникає опір: “Це він так вважає, а ми можемо вважати по-іншому”;

• якщо ж людина намагається самоствердитися, аудиторія відразу ж відчуває суб'єктивне підґрунтя і перестає слухати. Люди спокійно сидять і майстерно відіграють роль слухачів, насправді – кожний думає про своє.

Доповідач повинен пам'ятати, що:

• текст письмовий і текст, що сприймається на слух, – це два зовсім різних тексти. Письмовий текст може бути складний за стилістикою, перевантажений цифрами і фактами, містити схеми і таблиці. Текст, що будуть сприймати на слух, повинен містити дві-три ідеї, складатися з простих, коротких речень і мати небагато цифр і фактів, але тільки найважливіших;

• бажано мати маленькі папірці, на яких будуть записані основні думки, формулювання, факти і цифри. З такими папірцями легше працювати, ніж зі звичайними форматними аркушами. В останніх можна легко заплутатися і втратити увагу слухачів;

• читати текст від початку до кінця не варто. Головні думки і формулювання необхідно зачитувати, інший матеріал повинен вільно проговорюватися доповідачем. У цьому випадку в аудиторії виникає довіра, оскільки стає очевидним, що доповідач “занурений” у свою проблему і добре володіє матеріалом;

• у нашій аудиторії більше всього цінують у людині його внутрішню волю. Наші люди практично усі затиснуті і закомплексовані, а людина відкрита і вільна завжди викликає повагу. За будь-якої нагоди необхідно демонструвати свою внутрішню волю і невимушеність: перед виступом щось сказати неформальне, але приємне для слухачів, перекинутися незначними репліками з головою, розташувати папери і сісти в зручній позі;

• важливо мати виразний голос і акцентувати головні думки. Люди починають позіхати вже після 5-7 хвилин, якщо виступаючий говорить монотонним голосом, без інтонацій і сухо;

• необхідно брати до уваги те, що людям цікаві насамперед інші особистості. Тому чим більше виступаючий виразить себе і свої особисті ідеї від першої особи (“Я вважаю…”,”На мій погляд…”), тим з більшою увагою його будуть слухати.

Вплив на аудиторію робиться за допомогою таких засобів, як навіювання і переконання. Досвідчені оратори, як правило, мистецьки володіють цими двома методами.

Навіювання – це вплив на емоційну і несвідому сторони психіки людей: подолання їхніх страхів, демонстрація захисту і можливості задоволення їхніх основних потреб.