- •Тема 2. Вивчення свого місця на ринку праці. Лекція 2 Здібності та професійна діяльність
- •Здібності: визначення, якісна та кількісна характеристика здібностей.
- •Структура здібностей, класифікація їх видів
- •Проблеми походження й механізмів розвитку здібностей
- •Проблема здібностей до творчості
- •Творча особистість і її життєвий шлях
- •Професійні здібності менеджера
Професійні здібності менеджера
Управлінська праця належить до тих видів людської діяльності, які вимагають специфічних особистісних якостей. Саме вони роблять конкретну особистість професійно придатною до управлінської діяльності.
У Великобританії висувають такі кваліфікаційні вимоги до особистості менеджера:
розуміння природи управлінських процесів, знання основних видів організаційних структур управління, функціональних особливостей і стилів роботи, оволодіння способами поліпшення ефективності управління;
знання сучасних інформаційних технологій і засобів комунікації, що є обов’язковим для управлінського персоналу;
ораторські здібності й уміння висловлювати свої думки;
володіння мистецтвом управління людьми, підбору й підготовки кадрів, регулювання стосунків між підлеглими;
уміння налагоджувати партнерські стосунки між фірмою і її клієнтами, керувати ресурсами, планувати й прогнозувати діяльність організації.
Концепція обмежень — спосіб, який дає змогу виявити, що саме заважає реалізації можливостей менеджера. Визначивши сфери, у яких менеджер не компетентний, можна зосередити увагу на розвитку й удосконаленні відповідних здібностей.
В узагальненому вигляді вимоги до особистості менеджера можна подати в такому формулюванні:
уміння керувати собою;
чіткі й зрозумілі особисті цілі;
динамічний особистий розвиток;
здатність приймати рішення;
творчість у роботі;
здатність впливати на людей, об’єктивна самооцінка власної діяльності, уміння робити правильні висновки й підвищувати рівень кваліфікації;
уміння оцінювати й удосконалювати не лише знання, але і практичні навички.
У системі управління США (дослідження Інституту Геллапа) виділяють п’ять основних вимог, що гарантують успіх у роботі менеджера:
здоровий глузд;
знання справи;
впевненість у своїх силах;
підвищення загального рівня розвитку;
здатність доводити розпочату справу до кінця.
У зв’язку із цим виділяють певні обмеження:
розуміння специфіки управлінської праці;
високі організаторські здібності;
здатність навчати;
здатність формувати й розвивати колектив.
Отже, знання основ психології допомагає перенести інтегральний психологічний досвід людей на поведінку окремої людини, дає змогу успішно вирішувати проблеми в різних сферах людської діяльності, у тому числі й у менеджменті.
Питання до самоконтролю:
Як називається напрям сучасної психології, де предметом психології є поведінка? Дайте його коротку характеристику.
Як називається напрям сучасної психології, де підсвідомість трактується як джерело первинних стимулів людської поведінки? Дайте його коротку характеристику.
Як називається напрям сучасної психології, де в центрі перебувають особистість — „Я“, право людини бути самою собою, зберігати свою цілісність та унікальність? Дайте його коротку характеристику.
Як називається напрям сучасної психології, де підкреслюється вплив інтелектуальних процесів на поведінку людини? Дайте його коротку характеристику.
Як біологічний фактор впливає на формування особистості?
Які особливості особистості визначає біологічний фактор?
Як соціальний фактор впливає на формування особистості?
Які особливості особистості визначає соціальний фактор?
Основна література:
Карамушка Л. М. Психологія управління: Навч. посіб.- К.: Міленіум, 2003. — 344 с. – С. 39-60.
Савельєва В.С. Психологія управління: Навчальний посібник. – К.: ВД „Професіонал“, 2005. – 320 с. – С. 64-91.
Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Навч. посіб. – Івано-Франківськ: Плай, 2001. – 296 с. – С. 78-94.
Додаткова література:
Загальна психологія. / За загальною редакцією академіка С.Д. Максименка. Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 704 с. – С. 376-381.
Коломінський Н.Л. Психологія управління: Курс лекцій. — 2-ге вид., стереотип. — К.: МАУП, 2002. — 176 с. – С. 75-100.
