
- •Тема 2. Вивчення свого місця на ринку праці. Лекція 2 Здібності та професійна діяльність
- •Здібності: визначення, якісна та кількісна характеристика здібностей.
- •Структура здібностей, класифікація їх видів
- •Проблеми походження й механізмів розвитку здібностей
- •Проблема здібностей до творчості
- •Творча особистість і її життєвий шлях
- •Професійні здібності менеджера
Модуль 1. «Організація пошуку роботи»
Тема 2. Вивчення свого місця на ринку праці. Лекція 2 Здібності та професійна діяльність
Мета вивчення: сприяти розкриттю студентами сутності понять „здібності“, „творчість“, „професійна діяльність“; сприяти розвитку вмінь у студентів визначати та розвивати власні здібності; навчити студентів розрізняти основні типи здібностей; аналізувати проблеми походження і механізмів розвитку здібностей; сформувати навички діагностування комунікативних, організаторських здібностей студентів та професійну діяльність.
Ключові поняття теми: здібності, творчість, професійна діяльність, талант, творча особистість, геній, професійні здібності менеджера.
Знати:
- визначення „здібності“, „творчість“, „професійна діяльність“ тощо;
- структуру здібностей та класифікацію їх видів;
- підходи до розуміння людської особистості;
- професійні здібності менеджера;
- проблеми походження і механізмів розвитку здібностей.
Вміти:
- розкрити поняття „здібності“, „творчість“, „професійна діяльність“ тощо;
- аналізувати проблеми походження і механізмів розвитку здібностей;
- охарактеризувати структуру здібностей та класифікацію їх видів;
- визначати професійні здібності менеджера;
- використовувати теоретичні та практичні знання теми в життєвих ситуаціях.
План
Здібності: визначення, якісна й кількісна характеристика.
Структура здібностей, класифікація їх видів.
Проблеми походження і механізмів розвитку здібностей.
Проблема здатності до творчості. Творча особистість і її життєвий шлях.
Здібності: визначення, якісна та кількісна характеристика здібностей.
Здібності — індивідуально-психологічні особливості людини, що виражають її готовність до оволодіння певними видами діяльності та до їх успішного здійснення.
Здібності — це можливості, а необхідний рівень майстерності в тій чи іншій справі — це дійсність. Здібності виявляються лише н діяльності. Серйозною помилкою педагога є поквапливі висновки, що в якогось учня немає здібностей на тій лише підставі, що той не оволодів ще знаннями, вміннями, навичками. Альберт Ейнштейн свого часу був пересічним учнем, і ніщо, здавалося б, не пророкувало його майбутньої геніальності.
У чому ж виявляється єдність здібностей, з одного боку, і знані, умінь, навичок — з іншого? Здібності виявляються не в знаннях, уміннях, навичках як таких, а в динаміці оволодіння ними, тобто в тому, наскільки за інших однакових умов швидко, глибоко, легко й міцно відбувається процес оволодіння знаннями, вміннями, навичками, істотно важливими для певної діяльності.
Якісна характеристика здібностей включає такі ознаки:
швидкість засвоєння;
оригінальність, нестандартність способів виконання;
підвищена працездатність;
тривалий, стійкий інтерес;
знання, вміння, навички, засвоєні за несприятливих умов;
здатність до швидкого переходу від одного виду діяльності до іншого.
Отже, під якісною характеристикою розуміють комплекс показників, що забезпечує успіх в освоєнні певного виду діяльності.
Що ж до кількісної характеристики здібностей, то в психології проблема вимірювання кількісних показників здібностей має тривалу історію. Наприкінці XIX — на початку XX ст. ряд психологів (Кеттел, Термен, Спірмен) запропонували використовувати тести розумової обдарованості. Успішність вирішення питань і задач у тестах обчислюється сумою балів. Це дає можливість визначити IQ.
IQ = Розумовий вік × 100 / фактичний вік дитини;
IQ = 11,5 × 100 / 10,5 = 109,5 (високий показник = 120).
Однак науковий психологічний аналіз виявив, що цей коефіцієнт розумової обдарованості є фікцією.
Насправді описана вище сукупність прийомів визначає не інтелектуальні здібності людини, а її обізнаність, уміння, навички. При цьому динаміка засвоєння знань, вмінь, навичок залишається не виявленою.
Розбіжності між результатами самостійного вирішення й вирішення з допомогою дорослого стають важливою складовою частиною загальної оцінки здібностей дитини. Найбільш вірний спосіб визначення здібностей - визначення динаміки успіхів дитини в процесі навчання. Максимальна вираженість здібностей – обдарованість., талановитість, геніальність.