Спалювання

Світовий досвід свідчить, що безпечних сміттєспалювальних технологій не існує. Ніякі санітарно-захисні зони не зможуть захистити людей від масштабних токсичних викидів.

Такий спосіб поводження з відходами завдає шкоди навколишньому середовищу і є економічно витратним.

Весь світ прагне зменшувати кількість відходів, які постійно утворюються, якомога повніше переробляти їх і вже на стадії розробки нових товарів знати шляхи їх утилізації.

До того ж, ні в одній соціально і економічно розвиненій країні не ведеться спалювання «непідготовлених» відходів.

Перший у світі сміттєспалювальний завод був побудований в 1874 році у місті Нотінгем (Англія). Згодом подібні заводи зводять у США, Німеччині та в інших розвинених країнах. Масове будівництво таких заводів припадає на XX століття. Рівень спалювання побутових відходів у різних країнах суттєво різниться. Так, із загальних обсягів ТПВ частка спалювання становить в Австрії, Італії, Франції, Німеччині від 20 до 40%; Бельгії, Швеції — 48–50%, Японії — 70%; Данії, Швейцарії — 80%; Англії та США — 14%; Україні, Росії — 2%.

У Парижі, наприклад, працюють 11 сміттєспалювальних заводів. Лондонський завод потужністю 420 тисяч тонн ТПВ на рік розташований у двох кілометрах від історичного центру міста. А в невеликій за площею, проте густонаселеній Японії лише в Токіо діють 22 заводи. У Канаді працюють 17 сміттєспалювальних заводів, у США — 168, в Японії — 1900, у Франції — 170, у Швейцарії та Англії — по 30, у Німеччині — 73, в Італії — 94, у Данії — 38.

Експерти зазначають, що ТПВ — реальна альтернатива паливним ресурсам. «Щороку центри з утилізації енергії відходів дозволяють Європі економити мільярди літрів нафти та газу: 1 тонна відходів дорівнює 200 літрам дизельного палива», — наголошує представник французької компанії CNIM Майя Левіна.

В Україні процес спалювання сміття ускладнюється тим, що відходи, перед відправкою на завод, заздалегідь не сортуються. Це значно підвищує ступінь небезпеки для здоров'я населення, адже при спалюванні несортованих побутових відходів в повітря потрапляють канцерогенні поліароматичні з'єднання (бензопірен), важкі метали (ртуть, кадмій, свинець), броміни і ще декілька тисяч небезпечних речовин, токсичні властивості яких недостатньо вивчені. Але серед всіх речовин, що виділяються при спалюванні, найбільшу небезпеку представляють діоксини.

Висновок

По тому, як людство ставиться до сміття, можна судити наскільки суспільство цивілізоване.

Чим вище щабель розвитку, тим гостріше постає проблема утилізації все різноманітніших відходів.

Водночас суворішають і вимоги до тих, хто дозволяє собі смітити у громадських місцях.

У нас же застаріла "сміттєва" проблема, особливо проблема утилізації відходів промисловості, ніяк не зрушить з мертвої точки. Підприємства не зацікавлені за свої кошти створювати спеціалізовані цехи й ділянки по переробці й утилізації промислових відходів.

Неутилізоване сміття завдає шкоди екології, сміттєзвалища, де гниють сотні тонн непотребу, отруюють повітря, грунт, підземні води й перетворюються у серйозну небезпеку для людини і довкілля.

Тому, з метою запобігання подальшому хижацькому забрудненню навколишнього середовища, цю проблему можна вирішити такими шляхами:

•· впровадити в Україні обов'язкову систему роздільного збору, сортування й сепарації сміття і систему вторинної переробки твердих побутових відходів:

•· ініціювати розробку пакету законодавчих документів щодо безпечного вирішення проблеми сміття в Україні;

•· посилити боротьбу зі стихійними звалищами та наслідками їх існування;

•· організувати проведення науково-дослідницьких робіт зі створення екологічно чистих технологій переробки та знешкодження промислового й побутового сміття;

• · розпочати загальноукраїнську інформаційно-освітню кампанію для роз'яснення необхідності належного збору сміття для його подальшої утилізації.

ЕКО - СЛОВНИЧОК

Вуглець - Карбо́н (С) або вугле́ць — хімічний елемент з атомним номером 6. Назва Карбон рекомандована IUPAC, вуглець — традиційна назва. Карбон належить до групи 14 періодичної системи за сучасною класифікацією або до основної підгрупи IV групи за старою класифікацією. Простої речовини під назвою вуглець не існує, різні алотропіні видозміни Карбону мають свої власні назви.

Карбон є одним із поширених елементів земної кори, складаючи близько 0,1% її маси. Сполуки вуглецю є основою всіх живих організмів.

Поліетилен - високомолекулярна сполука, продукт полімеризації етилену. Використовують як електроізоляційний матеріал, у виробництві пластмас, плівок, труб тощо.

Комплекс відходів «ГрінКо» - інноваційна компанія, яка з 2003 року надає на ринку України комплексні послуги європейського рівня із збору, транспортування і утилізації твердих побутових відходів.

На сьогоднішній день "ГрінКо Груп" є національним лідером впровадження інноваційних технологій у сфері управління твердими побутовими відходами.

Дизельне паливо - рідка речовина, що є головним видом палива для дизельних двигунів.

Бензопірен - C20H12, п'ятикільцевий поліциклічний ароматичний вуглеводень. За нормальних умов має вигляд світло-жовтих кристалів, із температурою плавлення 179 °C. Міститься в кам'яно-вугільній смолі, тютюновому димі, забрудненому повітрі великих міст, особливо на великих магістралях і поблизу заправних станцій, в ґрунті, сирій нафті. Утворюється при піролізі ацетилену, стиролу, тетраліну. Дуже сильний мутаген і канцероген, є одним з найнебезпечніших вуглеводнів. Він є загрозою для здоров'я в будь-якій кількості.

Діоксини - велика група хлорованих вуглеводнів. Діоксини, які можна назвати "екологічним брудом", є побічними продуктами, які утворюються при синтезі деяких гербіцидів, при виробництві целюлози, при електролізних процесах отримання нікелю і магнію, литті сталі та міді, переплавці лому заліза, при виробництві алюмінію, а також у процесах нафтопереробки, при спалюванні хлоровмісних сполук, спалюванні автомобільного мастила та бензину, сміття тощо. Забруднюють довколишнє середовище.