МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

УКРАЇНИ

Національний університет

«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДНМІЯ»

Криворізький факультет

Кафедра прокуратури та слідства

ЗВІТ

Про проходження придипломної практики у період з 00.08.2014 року по 00.08.2014 року у Тернівському відділі державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції

Виконала:

Студентка 6 курсу

Заочного відділення

Групи 09-1з

Перетятько Катерина Олександрівна

Науковий керівник:

Нестеренко К.О.

Кривий Ріг

2014р.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………....3

РОЗДІЛ 1. Органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень……………………………………………………………….4

1. Правовий статус державних виконавців………………………………6

2. Порядок призначення державних виконавців………………………..7

3. Контроль за діяльністю державних виконавців……………………...7

РОЗДІЛ 2. Заходи примусового виконання рішень…………………………8

2.1. Основні заходи примусового виконання, що можуть застосовуватись при вчиненні державним виконавцем виконавчих дій ……………………8

2.2. Застосування заходів примусового виконання………………………….8

2.3. Звернення стягнення на майно боржника……………………………….9

РОЗДІЛ 3. Підстави відкриття, зупинення та закінчення виконавчого провадження…………………………………………………………………….10

3.1. Відкриття виконавчого провадження (ст.. 18, 19, 24 ЗУ «Про виконавче провадження»)…………………………………………………….10

3.2. Зупинення виконавчого провадження ( ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження»)…………………………………………………………………..11

3.3. Закінчення виконавчого провадження ( ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»)…………………………………………………………………..12

Висновки………………………………………………………………………...14

Список використаної літератури…………………………………………….15

ВСТУП

Згідно з навчальним планом я проходила переддипломну практику в Тернівському відділі державної виконавчої служби Криворізького міського управляння юстиції з 00.08.2014 року і до 00.08.2014 року.

Мета проходження практики – набуття практичних навиків роботи зі спеціальності юриспруденція, перевірка раніше набутих теоретичних знань та навиків, реалізація знань нормативно – правових актів на практиці і вироблення навиків складання різних цивільно – правових договорів.

Для виконання завдання захисту прав громадян, юридичних осіб і держави, цивільне судочинство покликане забезпечити як правильний та своєчасний розгляд і вирішення підвідомчих йому справ, так і виконання поставлених щодо них рішень. Ця мета досягається за допомогою процесуального порядку їх примусової реалізації, яка становить самостійну і завершену стадію цивільного процесу – ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ.

Виконанням усуваються порушення майнових і особистих немайнових прав шляхом застосування процесуальних засобів примусу до осіб, які відмовилися добровільно виконувати свої обов’язки.

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ – це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених ЗУ «Про виконавче провадження», іншими нормативно – правовими актами, виданими відповідно цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно цього закону підлягають примусовому виконанню.

Цивільний процесуальний порядок розкриває ряд істотних особливостей виконавчого провадження і характеризується такими положеннями:

а) Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України;

б) Відповідно до ЗУ «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських, районних у містах відділів державної виконавчої служби;

в) Інші органи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом.

Розділ 1. Органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ЗУ «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських, районних у містах відділів державної виконавчої служби. Інші органи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 6 вище вказаного закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

В законі зазначено, що виконанню підлягають:

• рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах;

• вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень;

• вироки судів у частині позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю;

• постанови судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення;

• мирові угоди, затверджені судом;

• рішення, ухвали, постанови арбітражних судів;

• виконавчі написи нотаріусів;

• рішення Конституційного Суду України у випадках, передбачених законом;

• не сплачені в строк платіжні вимоги, акцентовані платником;

• рішення комісії по трудових спорах.

Заходами примусового виконання рішень є:

• звернення стягнення на майно боржника;

• звернення стягнення на заробітну плату боржника, доходи, пенсію;

• вилучення у боржника і передача певних предметів боржника;

• інші доходи передбачені рішенням.

Державний виконавець:

• здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішень;

• надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами;

• розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження;

• роз’яснює сторонам їх права та обов’язки.

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право:

• одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію;

• здійснювати перевірку виконання юридичними особами рішень стосовно працюючих у них боржників;

• накладати арешт на майно боржника, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством;

• звертатися до суду з поданням про розшук боржника або дитини;

• викликати громадян або посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Районні, міські, районні у містах відділи державної виконавчої служби є юридичними особами, які мають розрахункові та інші рахунки в установах банків, гербову печатку.

Відповідно до вище вказаного закону (ст.4) державними виконавцями є начальник, заступник начальника, старший державний виконавець, державний виконавець районного, районного у містах відділу державної виконавчої служби.

Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби здійснює добір кадрів, методичне керівництво діяльністю державних виконавців, підвищення їх професійного рівня, фінансове і матеріально – технічне забезпечення органів державної виконавчої служби, розглядає скарги на дії державних виконавців.