4.4. Панки.

Панки - молодіжна субкультура, що виникла наприкінці 1960-х - початку 1970-х років у Великобританії, Канаді та Австралії, характерними особливостями якої є критичне ставлення до суспільства і політиці.

З панк-роком тісно пов'язане ім'я відомого американського художника Енді Уорхола і продюсував їм групою Velvet Underground. Їх соліст Лу Рід вважається батьком-засновником альтернативного року, течії, яке тісно пов'язане з панк-роком. Панки також мають дуже міцний союз з деякими іншими субкультурами (металісти, і ін.)

Такі групи як Ramones і Sex Pistols вважаються першими групами, які грали музику в стилі «панк-рок».

Панки дотримуються різних політичних поглядів, але в більшості своїй вони є прихильниками соціально спрямованих ідеологій і прогресивізму. Поширеними поглядами є прагнення до особистої свободи і повної незалежності (індивідуалізм), нонконформізм, принципи «не продавати», «покладатися на самого себе» (DIY) і принцип «прямої дії» (direct action). Інші напрямки в політиці панків включають в себе нігілізм, анархізм, соціалізм, антіавторітарізм, антимілітаризм, антикапіталізм, антирасизм, антісексізм, антинаціоналізм.

Зовнішній вигляд панків:

Панки фарбують волосся в яскраві неприродні кольори, начісують і фіксують їх лаком, гелем або пивом, щоб вони стояли сторч. В 1980-х у панків стала модною зачіска «ірокез». Вони найчастіше носять рвані, протерті джинси; причіплюють до джинсів ланцюга від собачих повідків, так само пришивають до джинсів різні нашивки, наприклад з логотипами улюблених панк-груп і антиполітичні фразами.

4.5. Емо.

Емо - молодіжна субкультура, яка утворилась на базі прибічників однойменного музичного жанру.

Найпоширеніша субкультура серед підлітків 13-18 років (хоча іноді трапляються й старші прихильники). Головне для представників цієї субкультури - емоції. І вони черпають їх звідусіль - із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скримінг»), плач, вереск.

Серед інших субкультур особливою любов'ю не користуються, особливо хлопчача частина емо. Їх вважають плаксіями і всерйоз практично не сприймають. Носять виключно чорно-рожевий одяг, кеди, часто стрижуть волосся і залишають довгу чілку, що закриває пів-обличчя. Волосся і нігті нерідко фарбують у чорний колір. Хлопці вдягають обтягуючі штанці з низеньким поясом і приталені майки з назвами рок-гуртів, ремені із заклепками,. Люблять обвішуватися значками з героями американських мультфільмів і фенечками, пірсинг, татуювання, часто носять маленькі тонелі. Мета їхнього одягу — стерти різницю між хлопцем і дівчиною. справжній «емо» не палить і не вживає алкоголь і наркотики, не бере участь у безладних статевих зв’язках, не зраджує свої ідеали, про усе це свідчать татуювання у вигляді хреста на руках деяких «емо».

Прихильники емо дуже чутливі, емоційні діти, які виносять протест «сірому, буденному» суспільству. Але, найголовніше, цей протест може бути небезпечним для самих представників цієї субкультури, оскільки носить саморуйнівний характер.

Досліджуючи Інтернет-сайти емо, бачимо пропаганду самопошкодження та самогубства як протест існуючому стану суспільства, як виклик дорослим. Загроза полягає в тому, що дані сайти стають особливо небезпечним для підлітків через їх особливості даного вікового періоду, який характеризується ще несформованим світоглядом, підвищеною вразливістю психіки, надемоційністю, зміною життєвих орієнтацій та значимих для дитини осіб, що призводить до негативного сприйняття світу, усвідомлення та наслідування самогубства як єдиного засобу самовираження.