Тема 3. Особливості психологічного маніпулювання людьми.

Значення ефекту першого враження

Психологічна сутність формування першого враження. Роль процесу стереотипізації в міжособистісному оцінюванні. Основні групи еталонів-стереотипів: антропологічні, емоційно-естетичні і соціальні. Роль психологічної установки у формуванні першого враження. Вплив національності на процес сприйняття співрозмовника. Вплив на процес оцінювання психологічного проектування. Вплив на оцінку стану впевненості або невпевненості в собі. Вплив таких зовнішніх даних на формування першого враження, як: фізична привабливість, самопрезентація, стиль одягу, емоційний стан, що переживається.

Психологічні особливості контактної взаємодії. Основні етапи контактної взаємодії: первинна згода, етап об'єднуючого інтересу, формування взаємин. Роль у контактній взаємодії «ефекту перегляду».

Практичні поради-рекомендації по формуванню першого враження. Прийом «Пудель-трюк». Мова погляду. Мова тіла. Мистецтво жестової комунікації. Основні групи жестових рухів: жести-ілюстрації, жести-регулятори, жести-емблеми, жести-адаптори, жести-афектори. Удавані жести партнера. Прийоми психологічного маневрування.

Мистецтво компліменту в діловому спілкуванні.

Психологічна сутність компліменту. Ціль комліментарності в спілкуванні. Відмінність компліменту від лестощів і похвали.

Основні вимоги до компліменту. Правила компліменту: зосередження уваги на внутрішніх, щиросердечних якостях співрозмовника; Звертання уваги на не очевидні, а сховані гідності співрозмовника. Щирість компліменту. Конкретність компліменту. Специфічні вимоги до компліменту. Вікові особливості у компліменті. Статеві особливості у компліменті. Комплімент на фоні антикомпліменту собі. Особливість використання схованих компліментів.

Психологічні виверти-маніпуляції і їхня нейтралізація.

Різновид психологічних вивертів-маніпуляцій: «роздратування опонента», «використання незрозумілих слів і термінів», «приголомшення темпів обговорення», « переведення суперечки в сферу домислів», «читання думок на підозру», «відсилання до «вищих інтересів» без їхньої розшифровки», «судження типу «Це банально!», «Карфаген повинен бути зруйнований», «недомовленість з натяком на особливі мотиви», «посилання на авторитет», «обвинувачення в утопічності ідей», «лестощі або комплімент», «помилковий сором», «помилковий сором з наступним докором», «приниження іронією», «демонстрація образи», «авторитетність заяви», «відвертість заяви», «подвійна бухгалтерія», «мнима неуважність», «мниме нерозуміння і недорозуміння», утішні обороти мови», «опора на минулі заяви», «навішення ярликів», «підміна істинністі корисністю», «лінгвістична косметика», «видима підтримка», «зведення факту (аргументу) до особистої думки», «селекція прийнятних аргументів», "рабулістика", «троянський кінь», «метод бумеранга», «умовчування», «напівправда», «неправда», «метод батога і пряника!», «примус до строго однозначної відповіді», "багатопитання".

Основні прийоми нейтралізації вивертів-маніпуляцій: відкрите обговорення неприпустимості використання маніпуляцій; викриття виверту, тобто розкриття його суті; повторне нагадування про неприпустимість застосування вивертів; «виверти на виверти».

Мистецтво задавати питання.

Критерії класифікації питань: по ступені виразності, по своїй структурі, по способу запиту невідомого, по якості можливих на них питань, стосовно пізнавальної мети, по правильності постановки. Характеристика найбільш ефективних у діловому спілкуванні питань: відкриті питання; закриті питання; питання, що виражають сумнів; питання-вселяння; контрольно-підтверджуючі питання; ізолюючі питання, вікові питання. Технологія уточнюючих питань. Правила постановки питань.

Основні види і правила формулювання відповідей: відповідь; по обсязі інформації. Правила формулювання відповіді.