80 Визначте завдання і зміст виховання фізичної культури школярів. Ох-те засоби виховання фізичної культури.

Завдання(виховні,освітні,оздорлвчі) і зміст: Фізичне виховання має забезпечувати набуття кожною дитиною знань про здоров'я і засоби його зміцнення, шляхи й методи протидії хворобам, методики досягнення високої працездатності і тривалої творчої активності; сприяти збереженню здоров'я учасників навчально-виховного процесу, залученню їх до занять фізичною культурою і спортом, пропаганді здорового способу життя, вихованню культури поведінки, зміцнюванні опорно-рухового апарату, формуванні правильної постави, нормалізації розвитку внутрішніх органів, у покращенні діяльності центральної нервової системи, загартовуванні організму.Фізичне виховання — система заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я людини, загартування її організму, розвиток фізичних можливостей, рухових навичок і вмінь. Засоби фізичного виховання в школі:

—теоретичні відомості (гігієна загальна і фізичних вправ, відомості, необхідні для самостійних занять фізичними вправами);—заняття гімнастикою (вправи, що сприяють загальному фізичному розвитку школярів: загально розвиваючі, вправи на формування правильної постави, акробатичні, танцювальні вправи, вправи на розвиток рівноваги, опорні стрибки);—заняття з легкої атлетики (різні види бігу, стрибки в довжину й висоту, метання на дальність);—рухливі ігри (розвиток в учнів кмітливості, спритності, швидкості дій, виховання дисциплінованості);—спортивні ігри (баскетбол, волейбол, ручний м'яч, футбол);—лижна, кросова, ковзанярська підготовка, плавання.

81 О-те структуру і основні типи навчально-виховних колективів. Для практичної роботи в школі велике значення має питання про структуру колективу та його органів. Досвід показує, що загальношкільний колектив повинен мати не більше 400 - 500 учнів. Крім того, він не має безпосереднього впливу на кожну особистість окремо. Це здійснюється тільки через первинний колектив, тобто такий, у якому вихованці перебувають у постійному діловому та міжособистісному взаємодії.За характером діяльності всі різноманіття первинних колективів можна розділити на три групи: -Організовані на основі різноманітної, в тому числі навчальної, діяльності (класи, загони тощо); -Організовані на основі якогось одного виду діяльності (гуртки, секції, клуби тощо); -Організовані на основі ігрової та інших видів діяльності за місцем проживання. За віковим складом первинні колективи можуть бути одновіковими та різновіковими. Успішне функціонування дитячого колективу вимагає наявності в ньому органів, координуючих і направляючих діяльність на досягнення загальних цілей. Головним органом колективу є збори вихованців. Для вирішення оперативних завдань, як правило, формується актив і обирається староста. У багатьох випадках для організації та здійснення якого-небудь заходу створюються тимчасовіколективні органи (ради, штаби).  Об'єднують ядром колективу, його організуючим центром А. С. Макаренко вважав актив. Він є тим здоровим і необхідним у виховному дитячому закладі резервом, який забезпечує спадкоємність поколінь у колективі, зберігає стиль, тон і традиції колективу. До активу входять вихованці За складом колективи бувають:- Гомогенними (однорідними);- Гетерогенними (різнорідними).Ці відмінності можуть стосуватися статі, віку, професії, рівня освіти/Чим більше подібність між членами колективу, тим значніше вплив, який вони роблять один на одного, швидше виробляється почуття спільності. Однак тут гостріше внутрішня конкуренція, вище конфліктність, особливо в чисто жіночих колективах (тому бажано, щоб співвідношення представників різної статі було приблизно однаковим).За характером внутрішніх зв'язків різняться:-Формальні колективи;-Неформальні колективи.У формальних зв'язку пропонуються заздалегідь, у неформальних - складаються спонтанно, самі собою. Виходячи з термінів існування колективи поділяються на:-Тимчасові (призначені для вирішення разової задачі);-Постійні.Відповідно до їх функціями виділяють колективи:-Орієнтовані на досягнення певної мети (персонал організації);-На реалізацію спільного інтересу та спілкування. За розмірами колективи поділяються на:- Малі;- Великі.Великі групи економічніше, особливо при виконанні простих повторюваних операцій, легше можуть знайти вихід з проблеми. Малі колективи включають в себе від двох до п'яти осіб, об'єднаних особистими інтересами, спільністю цілей і норм поведінки.Кожен колектив виробляє систему соціального контролю - сукупність способів впливу на своїх членів через переконання, приписи, заборони, визнання. Система соціального контролю спирається на звички, тобто укорінені способи поведінки в певних ситуаціях;на звичаї - сталі види поведінки, які колектив з моральної точки зору високо оцінює і примушує своїх членів їх визнавати і дотримуватися;на санкції, що представляють собою ту чи іншу реакцію групи на поведінку індивіда в соціально-значущих ситуаціях.

82. Охарактеризуйте сучасну типологію уроків і їхню структуру. Дайте зразок окремих типів уроків.

Основні типи уроків у сучасній вітчизняній школі:комбіновані (змішані) уроки;уроки засвоєння нових знань;уроки формування навичок і вмінь;уроки узагальнення і систематизації знань;уроки практичного застосування знань, навичок і умінь;уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.

Така класифікація є найзручнішою для планування, прогнозування діяльності вчителя, обгрунтування методики кожного уроку. Кожен тип уроку має свою структуру. Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.Ха­рактер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидак­тичної, розвиткової та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і зако­номірностей навчального процесу.

 Комбінований урок: перевірка виконання учнями до­машнього завдання практичного характеру; перевірка, оцінка і корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь; відтворення і корекція опорних знань учнів; повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння; сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу; ос­мислення, узагальнення і систематизація нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. Комбінований урок найпоширеніший у су­часній загальноосвітній школі.

Нестандарт­ний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має не­традиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед них — уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки—ділові ігри, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, уроки-консиліуми, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчаль­но-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, фор­мують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подоба­ються учням і викликають у них творчий інтерес.

Отже, форма організації навчання є важливою дидактич­ною проблемою, яка безпосередньо впливає на результативний компонент навчального процесу. Вона тісно пов'язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визна­чається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.

83 Які фунціі підручника в навчанні школярів, та які вимоги ставляться до нього ?Підручник - книга, що містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни відповідно до цілей навчання, встановлених програмою і вимогами дидактики.Ђ У підручнику втілюються важливі компоненти змісту освіти: знання про природу, суспільство, техніку, людину, способи діяльності, закони тощо. Окрім того, він містить завдання, вказівки і методичні рекомендації.Цілі освіти, навчальна програма з предмета, дидактична теорія ставлять певні вимоги до підручників: висока науковість, доступність, точність, ясність і яскравість викладення змісту, його практична спрямованість, міжпредметні зв'язки. Підручник має бути одночасно стабільним (забезпечувати рівновагу між компонентами змісту, відносну сталість основних наукових теорій) і мобільним (передбачати можливість введення нових елементів знань без порушення основи). -  підручник повинен розкривати предмет науки, даючи опис, пояснення, передбачення і прогнозування явищ, фактів, процесів, об´єктів;Сучасний підручник виконує освітню, розвивальну, виховну і дослідницьку функції. Освітня функція підручника полягає в забезпечені процесу засвоєння учнями певного обсягу систематизованих знань відповідно до сучасного рівня розвитку конкретної науки, формуванні в учнів пізнавальних умінь і навичок. Розвивальна функція підручника сприяє розвиткові учня, формує його перцептивні, мнемонічні, розумові, мовні та інші здібності.  Виховна функція полягає в здатності підручника впливати на світогляд учня, його моральні, естетичні почуття, ставлення до праці, навчання, формувати й удосконалювати певні риси особистості школяра.  Управлінська функція передбачає програмування певного типу навчання, його методів, форм і засобів, способів застосування знань у різних ситуаціях.  Дослідницька полягає у спонуканні учня до самостійного розв'язування проблеми.Основні функції підручника пов'язані із системою дидактичних принципів науковості, доступності, цілеспрямованості, систематичності та послідовності, всебічності, зв'язку з життям та ін.

84 Мета і завдання гуманістичного вихованняПроблемам виховання дітей і молоді в дусі гуманізму особливу увагу надавав В.О.Сухомлинський. Він неодноразово підкреслював, що нема і не може бути виховання гуманіста без людської любові і поваги до вихованців, бо саме розумна любов і повага роблять дитину здатною піддаватись впливові педагога і колективу.  ^ Метою гуманістичного виховання є формування гуманістичного світогляду на основі розвитку етичної культури школярів. Це відповідає базовому розумінню культури особистості як гармонії культури знань, умінь і ставлень. Знання й уміння опосередковують ставлення. Ставлення – це реальний дійсний зв’язок, який встановлює людина з об’єктами оточуючої дійсності в своїй свідомості. Це зв’язок особистісного “Я – Я”, “Я – Ти”, “Я – природа”, “Я – суспільство”. Показниками ставлення особистості є її якості. Якості несуть в собі в прихованому стані значиме для людей – цінність. „Щоб бути гуманним,– потрібно знати душу дитини” ЗМІСТ гуманістичного виховання в сучасних умовах має спрямовуватись на формування системи гуманістичних цінностей у становленні духовного світу особистості з можливостями їх збагачення кожним індивідом. ЗАВДАННЯ формування гуманістичних цінностей дітей в контексті сучасної етичної культури: - Засвоєння елементів прикладної етики, ознайомлення з її базовими категоріями і проблемним полем гуманістичних цінностей; - Вивчення гуманістичної моралі як прогресуючого культурного феномену людства; - Актуалізація гуманістичних традицій світової, вітчизняної етичної культури, сфер їхніх взаємовпливів на формування внутрішньої системи моральних регуляторів поведінки; - Оволодіння досвідом гуманного ставлення людини до самої себе, до інших людей, до природи, до суспільства в цілому; - Оволодіння технологіями проектування і поліпшення власного життя, створення самобутнього особистісного образу; - Укорінення почуття належності до своєї етно-етичної культури, ідентифікація себе з українським народом; - Формування внутрішніх моральних регуляторів (совісті, честі, обов’язку, власної гідності, спроможності робити вибір між добром і злом, оцінювати гуманістичними критеріями свої вчинки і поведінку); - Стимулювання навичок сучасного соціального життя, громадянського миру, національної злагоди.

85 В чому Ви вбачаєте специфіку тематичного і поурочного планування. Які основні вимоги до сучасного уроку?

Тематичне і поурочне планування доцільно планувати з всебічного вчення навчального матеріалу, яке включає аналізи: понятійний (компонентний), логічний, психологічний, дидактичний, а також аналіз виховного значення навчального матеріалу.Складаючи тематичні і поурочні плани треба: * Чітко визначати тему, мету.* План повинен демонструвати методи, форми, прийоми роботи з класом, спрямовані на досягнення мети.* Чітко вказати форми і методи індивідуальної роботи з сильними і невстигаючими учнями.* Особливу увагу при плануванні треба приділяти самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку знань* Повинні бути сформульовані питання, які пропонуються учням на різних етапах роботи на уроці.* Поурочні плани повинні передбачати всі елементи структури обраного типу уроку (урок засвоєння нових знань; урок формувань умінь та навичок; урок засвоєння умінь та навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки знань, навичок і умінь; комбінований урок).

Основні вимоги до уроку• відповідність змісту навчання навчальному плану та програмі;• чіткість формулювання теми, мети та завдань уроку, мотивації навчальної діяльності учнів;• вибір і реалізація навчального матеріалу відповідно до теми та завдань уроку;• вибір методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, які забезпечують реалізацію змісту навчального матеріалу та досягнення мети уроку;диференціація та індивідуалізація навчання на уроці; реалізація внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків; інтеграція навчання;інтенсифікація навчання; демократизація навчання;гуманізація навчання;гуманітаризація навчання;національна спрямованість навчання;упровадження ефективних технологій навчання;контроль і корекція знань, умінь і навичок учнів у навчальному процесі