
- •3 Охарактеризуйте вимоги,що пред’являються до принципів організації виховного процесу. Розкрийте сутність принципу суспільної спрямованості виховання.
- •5 Що є предметом дидактики. Розкрийте осн віхи виникнення і розвиток дидактики. Визначте осн. Категорії дидактики.
- •6.Розкрийте сутність основних педагогічних вимог,що ставляться до перевірки знань,умінь і навичок учнів.
- •7. Які методи наково-педагогічних досліджень використовується в сучасній педагогічній науці?
- •10 Охарактеризуйте розвиток особистості його рушійні сили, визначте найважливіші закономірності.
- •11.Назвіть складові структурні елементи процесу засвоєння, з’ясуйте специфічні функції кожного з них, їх взаємозв’язки і взаємопереходи.
- •12 В чому значення факультативних занять і навчальних екскурсій? Методика проведення екскурсій.
- •17 Які проблеми є актуальними в сучасній дидактиці?
- •20 Які заходи вчителя сприяють попередженню і подоланню неуспішності школяра?
- •33 За яких умов застосування методів заохочення і покарання є ефективним?
- •34Чим визначається авторитет учителя, його тактовність.
- •37 В чому виявляється специфіка педагогічної діяльності? Які компоненти виділяють в психологічній структурі діяльності вчителя?
- •38 Визначте основні шляхи реалізації принципу зв’язку навчання з життям.
- •42 Визначте основні вимоги принципу гуманізації виховання
- •46 Що таке принципи і правила навчання:система дидактичних принципів?
- •47 Охарактеризуйте функції сім’ї. Визначте сучасні проблеми сімейного виховання.
- •55. Дайте характеристику наочних методів навчання.
- •56 Який зміст вкладають в поняття «основи моральної культури». Охарактеризуйте роботу вчителя з формування основ моральної культури.
- •57 Поясніть сутність поняття «Система народної освіти». Які принципи лежать в основі її побудови в Українській державі?
- •58 З якою метою сьогодні використовуються практичні методи навчання.
- •59 Яку роботу слід проводити вчителю, щоб забезпечити виховання свідомої дисципліни і культури поведінки школярів.
- •Засоби наочності класифікуються за такимиознаками
- •64 Дайте порівняльну характеристику репродуктивних і проблемно-пошукових методів навчання.
- •76. Що таке організаційні форми навчання? Розкрийте генезис організаційних форм навчання.
- •77 Обгрунтуйте необхідність формування естетичної культури учнів. Яка система роботи школи має забезпечити формування основ такої культури.
- •78.За який умов праця стає по-справжньому виховуючим фактором?
- •80 Визначте завдання і зміст виховання фізичної культури школярів. Ох-те засоби виховання фізичної культури.
- •86 Доведіть доцільність використання в навчальній роботі семінарів і практикумів.Крім уроку, який є провідною організаційною формою навчання, використовують позаурочні форми: семінари, практикуми.
- •89 Виховання- процес інтеріоризації загальнолюдських цінностей
- •90 За яких умов « Виховання може все» ( Гельвецій), а коли « Від всякого виховання друже, спасайся на всіх вітрилах» ( Вольтер)
76. Що таке організаційні форми навчання? Розкрийте генезис організаційних форм навчання.
Форма організації навчання — спосіб організації навчальної діяльності, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком; зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у визначеному порядку і в певному режимі. Організаційні форми навчання змінюються і розвиваються разом із суспільним розвитком. За часів первіснообщинного ладу навчання було практично-догматичним. Діти засвоювали виробничий і моральний досвід у процесі спільної праці та повсякденного спілкування з дорослими. Навчальна робота з ними набувала індивідуальний, а згодом індивідуально-груповий характер. І н д и в і д у а л ь н е навчання полягає в тому, що учень виконує завдання індивідуально, але за допомогою вчителя (наприклад, вивчення матеріалу підручника). Воно досить ефективне, оскільки враховує особливості розвитку дитини, індивідуалізує контроль за перебігом і наслідками навчальної роботи. Його негативними рисами є значні матеріальні витрати, відсутність співпраці в колективі. Сучасним вираженням цієї форми організації навчання є репетиторство і консультування. І н д и в і д у а л ь н о – г р у п о в а форма навчання передбачає індивідуальну роботу вчителя в групі дітей із 10-15 осіб, рівень підготовки яких не є однаковим. Діти приходять на заняття у різний час. Учитель по черзі опитує кожного учня, пояснює новий матеріал, дає індивідуальні завдання. Вважається, що одним із перших цю форму навчання почав використовувати Я. Штурм у 9-класній Страсбурзькій гімназії (Німеччина). К л а с н о – у р о ч н а система навчання виникла за часів середньовіччя і набула розповсюдження в братських школах України і Білорусії. Своє подальше теоретичне обґрунтування ця форма навчання знайшла в працях Я.А.Коменського, К.Д.Ушинського. Її сутність полягає в тому, що учні одного віку розподіляються по класах, де заняття з ними проводяться поурочно відповідно наперед складеного розкладу. Усі учні працюють над засвоєнням одного і того ж матеріалу. Б е л л – л а н к а с т е р с ь к а система взаємного навчання виникла в 1798 р. і отримала назву від прізвищ англійського вчителя Ендрю Белла і священика Джозефа Ланкастера, які одночасно застосовували її в Англії та Індії. Сутність її полягала в тому, що через гостру нестачу вчителів один учитель навчав 200-300 учнів різного віку. До обіду він займався з групою старших учнів, а після обіду кращі учні займалися з молодшими, передаючи їм одержані знання. М а н н г е й м с ь к а форма вибіркового навчання виникла наприкінці ХІХ ст. як спроба реалізувати диференційований підхід. Уперше її використав доктор Йозеф Антон Зіккінгер у м. Мангеймі (Німеччина). Її сутність полягала в тому, що всі учні ділилися на чотири класи: основний клас для дітей із середніми здібностями, допоміжний клас для розумово відсталих дітей клас для малоздібних учнів і клас для обдарованих школярів. Відбір здійснювався на основі спостережень, результатів психометричних обстежень, характеристик учителів та екзаменів. Елементи цієї форми збереглися до теперішнього часу в Англії та США. Її реалізація є можливою за умови наявності в одній паралелі не менше, ніж 4-х класів. Д а л ь т о н – п л а н уперше застосований у 1905 році у США вчителькою Елен Паркхерст у м. Долтоні (штат Масачусетс). Ця система ґрунтується на забезпеченні кожного учня можливістю працювати індивідуально, згідно зі своїм темпом. За відсутності уроків навчальні класи поступово перетворювалися на предметні лабораторії. Кожен учень працював самостійно, виконуючи тижневі, місячні завдання, а вчителі консультували і контролювали їх. Елементи цієї системи застосовуються зараз на заочному відділенні. Б р и г а д н о - л а б о р а т о р н а форма навчання виникла в 20-х рр. ХХ ст. із метою поєднання індивідуальної та групової роботи учнів. Розподілені на невеликі бригади по 5-7 чол., учні виконували спеціально визначені вчителем „робочі завдання” з кожного навчального предмета. Ця система себе не виправдала, оскільки знижувала роль учителя, надавала міцних знань і породжувала безвідповідальне ставлення до навчання. П л а н Т р а м п а виникнув у ХХ ст. у США з ініціативи Ллойда Трампа, який прагнув поєднати у процесі навчання масову, групову та індивідуальну форми роботи. Для цього 40% навчального часу учні проводять у великих групах (100-150 осіб), де читаються лекції з використанням різних технічних засобів; 20% – у малих групах (10-15 осіб), де обговорюють лекційний матеріал, поглиблено вивчають окремі розділи, відпрацьовують уміння та навички; 40% – працюють індивідуально з використанням додаткової літератури та комп’ютерної техніки. К о м п л е к с н и й метод навчання як форма організації навчального процесу виник на початку ХХ ст. завдяки досліджень швейцарського педагога А. Фер’єра, бельгійського педагога О. Декролі і німецького педагога О. Шульца. Сутність цієї організаційної форми полягає в об’єднанні навчального матеріалу в теми-комплекси. Проте комплексність порушувала предметність викладання, систематичність вивчення основ наук. Такими комплексними програмами в колишньому СРСР були „Праця”, „Природа”, „Суспільство”, але вони не забезпечили міцних систематизованих знань , тому в 30-х рр. ХХ ст. школа і педагогічна наука повернулися до класичної класно-урочної системи.