64 Дайте порівняльну характеристику репродуктивних і проблемно-пошукових методів навчання.

Репродуктивний метод - метод навчання, спрямований на відтворення учнем способів діяльності за визначеним учителем алгоритмом. Наочність при репродуктивному методі навчання застосовується з метою кращого і більш активного засвоєння і запам’ятовування інформації. Практичні роботи репродуктивного характеру відрізняються тим, що їх застосовують за зразком. При цьому, в ході практичної роботи учні не здійснюють самостійного прирощування знань. Репродуктивні вправи особливо ефективно сприяють відпрацьовуванню практичних вмінь і навиків, бо перетворення в навик вимагає неодноразових дій за зразком. Особливо ефективно застосовуються репродуктивні методи в тих випадках, коли зміст навчального матеріалу носить здебільшого інформативний характер, являє собою опис методів практичних дій, є надто складним і принципово новим для того, щоб учні могли здійснювати пошук знань. В цілому ж репродуктивні методи навчання не дозволяють в належній мірі розвивати мислення і особливо самостійність, гнучкість мислення, формувати в учнів навики пошукової діяльності. При надмірному застосуванні ці методи сприяють формалізації процесу засвоєння знань. Одними репродуктивними методами неможливо успішно розвивати якості особистості, як неможливо розвивати такі якості особистості, як творчий підхід до справи, самостійність. Все це вимагає застосовувати поряд з ними і методи навчання, що забезпечують активну пошукову діяльність учнів.Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. При використанні проблемно-пошукових методів навчання викладач використовує такі прийоми: створює проблемну ситуацію (ставить питання, пропонує задачу, експериментальне завдання), організує колективне обговорення можливих підходів до рішення проблемної ситуації, стимулює висування гіпотез, тощо. Студенти роблять припущення про шляхи вирішення проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання, виявляють причини явищ, пояснюють їхнє походження, вибирають найбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Викладач обов'язково керує цим процесом на всіх етапах. Проблемно-пошукові методи застосовуються здебільшого з метою розвитку навиків творчої навчально-пізнавальної діяльності, вони сприяють більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями. Особливо ефективно застосовуються ці методи в тих випадках, коли у студентів сформована культура пізнавальної діяльності, інтересів і здібностей, а також глибокі і міцні знання.

65 Охарактеризуйте основні ідеї, що лежать в основі змісту сучасної ідеології виховання.

У сучасних умовах виховний процес у школах України має такі особливості:

1. Спрямованість на формування вільної, всебічно розвиненої особистості учня, на його індивідуальний розвиток у рамках класно-урочної системи.

2. Посилення українського національного компоненту в позаурочній і позакласній роботі: розширене вивчення національної історії, географії України; створення національних українських музеїв, кабінетів, інтер'єрів у школах; розширення історико-краєзнавчої роботи; введення замість "Суспільствознавства" нового предмета "Людина і суспільство"; впровадження вивчення творів видатних синів українського народу М. С. Грушевського, М. П. Драгоманова та ін..

3. Лібералізація громадської думки школярів і студентів у межах законних дій: створення скаутських організацій, спілок українських студентів. Лібералізація у ставленні до тих учнів і студентів, які тяжіють до релігійних вірувань, заборона будь-якої пропаганди атеїзму.

4. Демократизація управління школами у формі шкільних рад із демократичним складом: 30% — від учителів і персоналу школи, 30% — від учнів із 13-річного віку, 30-40% — від батьків, представників громадськості. Широкі повноваження шкільних рад. Створення нових видів навчальних закладів.

5. Відмова від методів і форм ідейного-політичного виховання в позаурочній роботі: політінформацій, читання доповідей, лекцій на суспільно-політичні теми, проведення так званих "політбоїв", комсомольських і піонерських зборів тощо.

66 Організоване виховання повинно підготувати особистість до ролі громадянина,працівника і сім’янина. Визначте конкретні якості особистості з визначених напрямів. Громадянин: відповідальність, патріотизм, працелюбність, чесність, уміння відстоювати власну позицію, рішучість, справедливість, милосердя… Працівник: відповідальність, працелюбність, чесність, сумлінність, наполегливість… Сім»янин: любов, милосердя, відповідальність, справедливість, повага, чесність, покора(для жінки)…

67 Поясніть ,що таке дидактичні засоби. Які класифікації дидактичних засобів вам відомі?Дидактичні засоби –обов’язкові елементи забезпечення навчального процесу,що формує разом із змістом освіти його інформаційно-предметне середовище. Класифікація- власне засоби навчання (навчальні книги, наочні посібники, інформаційні матеріали до аудіовізуальних засобів навчання, програмно-методичне забезпечення комп'ютерних технологій, спеціальне обладнання, дидактичні матеріали);навчальне обладнання (технічні засоби навчання, лабораторне обладнання, навчальні меблі).

68Визначте основні завдання і зміст трудового виховання учнів. Які педагогічні умови впливають на успішність трудового виховання школяра в сучасній школі. Трудове виховання- педагогічна діяльність,спрямована на формування в учнів готовності до праці в умовах ринку.  Залучення учнів до різноманітних видів спільної праці на базі виробничих і громадських формувань.Таким чином поступово у дітей вироблялась певна система роботи, що полягала в оптимальному поєднанні різних форм спільної праці дітей і батьків. Однією з основних її форм стала праця в сімейних, чоловічих, жіночих клубах, спрямованість діяльності яких була на скріплення сім’ї, завдання досвіду спільного ведення господарства.Проведення масових трудових акцій включало діяльність, яка передбачала трудові ігри, трудові акції з елементами гри як важливої вимоги до організації спільної праці.Поширеними стали для школярів гуртки, організовані там, де були для цього можливості і умови. Трудове виховання дітей покликане забезпечити вирішення таких завдань:    1. Формування мотивації (потреб, інтересу, почуття обов'язку і відповідальності), позитивно-емоційного ціннісного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації людини.    2. Формування системи знань, необхідних для трудової діяльності, вибору професії, соціального, професійного і життєвого самовизначення.    3. Формування досвіду суспільно корисної виробничої діяльності, вміння використовувати теоретичні знання на практиці, здатності до творчості

69.Охарактеризуйте основні види навчально-виховних закладів України,що здійснюють загальноосвітню підготовку школярів. Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта), функціонують різні типи загальноосвітнього навчального закладу I, II, III ступенів: 1) середня загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад I - III ступенів: I ступінь - початкова школа (1 - 3 (4) класи - термін навчання 3 (4) роки); II ступінь - основна школа (5 - 9 класи - термін навчання 5 років); III ступінь - старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання (10 - 11 (12) класи - термін навчання 2 (3) роки). Школи всіх трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно - початкова, основна, старша; 2) загальноосвітня школа-інтернат - загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги; 3) вечірня (змінна) школа - загальноосвітній навчальний заклад II - III ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання; 4) спеціалізована школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I - III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів; 5) гімназія - загальноосвітній навчальний заклад II - III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю (переважно гуманітарного); 6) ліцей - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою; 7) колегіум - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю; 8) спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; 9) загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I - III ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування; 10) школа соціальної реабілітації - загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат).

70 Охарактеризуйте візуальні, аудільні та аудіо-візуальні засоби навчання.Аудіовізуальні засоби навчання -особлива група технічних засобів навчання, які отримали найбільш широке поширення в навчальному процесі, що включає екранні і звукові посібники, призначені для пред'явлення зорової та слухової інформації .Поділяються на (за класифікацією Ляховицкий):Візуальні (зорові) засоби (відеограми) - малюнки, таблиці, схеми, репродукції з творів живопису, транспаранти, діафільми, діапозитиви; Аудитивних (слухові) засоби (фонограми) - грамзапис, магнітозапісь, радіопередачі; Власне аудіовізуальні (зорово-слухові) засоби (відеофонограми) - кіно-, теле-і діафільми зі звуковим супроводом, програми для ЕОМ. Аудіовізуальні засоби навчання можуть бути:  навчальними, спеціально призначеними для занять мовою і містять методично оброблений навчальний матеріал (наочні посібники); навчальними, створеними для занять з інших дисциплін, але залучаються в якості навчальних матеріалів з мови (засоби наочності); природними засобами масової комунікації, що включаються в навчальний процес. Дидактичні особливості аудіовізуальних засобів навчання: Висока інформаційна насиченість;  Раціоналізація підношення навчальної інформації; Показ досліджуваних явищ у розвитку, динаміці.Аудіовізуальні засоби освіти на сучасному етапі включають в себе: Фонограми: всі види фоноупражненій, фонотести, фонозапису текстів, оповідань,Відеопродукція: відеофрагменти, відеоуроки, відеофільми, відеолекції, тематичні слайди,Комп'ютерні навчальні посібники: електронні підручники, самовчителі, посібники, довідники, Інтернет: мережеві бази даних, відеоконференції, відеотрансляції, віртуальні семінари.

71 Визначте мету формування екологічної культури школярів,обґрунтуйте умови досягнення цієї мети. Мета виховання є формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального ставлення до навколишнього природного середовища.Екологічне виховання має неодмінно поєднуватись з екологічною освітою.Педагогічно правильно організована ігрова діяльність формує досвід, дає змогу досягти повного їх самовираження, активності і свободи дій, що розумно поєднуються з вимогами взаємної поваги, пізнання навколишнього середовища, відчуття краси природи.Створена грою творча наукова атмосфера задовольняє вікові потреби молодшого шкільного віку в пізнавальній активності і є одним із засобів формування в дітей екологічної культури. Створення зв’язку з традиційним народним виховання любові до природи.

72 Розкрийте роль методичної роботи в сучасній школі,охарактеризуйте основні форми її організації.Метою методичної роботи в школі є підвищення професійної компетентності та методичної майстерності вчителя, що, в свою чергу, спонукає кожного з них до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу творчими знахідками; дає можливість молодому вчителю вчитися педагогічній майстерності у старших і більш досвідчених колег; забезпечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.Індивідуальна форма методичної роботи у школі. Сутність цієї форми методичної роботи полягає у самостій­ній роботі педагога над підвищенням теоретичного рівня своїх знань, вдосконаленням методичної майстерності.Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування, мета якого по­лягає в набутті практичних умінь і навичок педагогічної діяльності.Немало вчителів, дбаючи про підвищення ефективнос­ті навчально-виховного процесу, створюють власні мето­дичні системи.Колективні форми методичної роботи у школі. Метою колективних форм методичної роботи є підвищення май­стерності всіх учителів у процесі цілеспрямовано сплано­ваних і реалізованих заходів. Однією з найпоширеніших колективних форм методичної роботи у школі є відкриті уроки, завданням яких є впровадження у практику вчите­лів передового педагогічного досвіду і надбань педагогіч­ної науки. Під час аналізу й обговорення їх необхідно забезпечити цілеспрямованість обговорення, науковість аналізу, принциповість і доброзичливість критичних за­уважень, поєднання аналізу уроку з практичними ре­комендаціями, підсумовування його кваліфікованими спе­ціалістами.

73 Визначте основні суперечності виховного процесу.Внутрішні суперечності-суперечність між зростаючими соціальне значущими завданнями, які потрібно розв'язати вихованцю, і можливостями, що обмежують його вчинки та дії, спрямовані на їх розв'язання. Ця суперечність супроводжує виховання особистості,суперечність між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями вихованця. Зовнішні суперечності:невідповідність між виховними впливами школи і сім'ї. Нерідко батьки не дотримуються вимог, які висуває до їх дітей школа, внаслідок чого порушується єдність вимог,зіткнення організованого виховного впливу школи зі стихійним впливом на школярів навколишнього світу. Серед таких негативних чинників, — вуличні підліткові групи,неоднакове ставлення до учнів учителів, які не завжди дотримуються принципу єдності вимог, внаслідок чого в учнів формується ситуативна поведінка,суперечність, породжена тим, що окремі учні, які мають досвід негативної поведінки, постійно конфліктують з педагогами, однокласниками, батьками.

74 Розкрийте сутність системи професійної орієнтації школярів в сучасній школі. Що таке економічна культура школярів,які основні завдання формування економічної культури. Система: Професійне просвітництво – ознайомлення школярів з різними видами праці всуспільстві, різноманітністю професій, тенденціями їх розвитку, а також потребами країни в цілому і конкретного регіону в кадрах, шляхами одержанняпрофесії, особливостями працевлаштування і т.д. Попередня професійна діагностика – виявлення професійно значущих властивостей (здібностей, нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій, індивідуальних типологічних особливостей, професійних намірів). Професійна консультація допомагає у виборі професії, що відповідає індивідуально-психологічним особливостям школяра, коригує професійнийвибір, вказує на протипоказання. Професійна консультація виступає як центральна ланка впливу на процес професійного самовизначення школяра. Профорієнтація молоді за своєю суттю є не тільки і не стільки проблемою педагогічної. Її правильніше називати суспільною проблемою, на вирішення якої зусиль одних педагогів явно недостатньо. Сутність профорієнтації як суспільної проблеми проявляється в необхідності подолання протиріччя між об'єктивно існуючими потребами суспільства в збалансованій структурі кадрів і неадекватно цього склалися суб'єктивними професійними спрямуваннями молоді. Тобто за своїм призначенням система профорієнтації повинна зробити істотний вплив на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху молоддю, адаптацію її до професії. "Система профорієнтації на сучасному етапі її розвитку покликана забезпечити координацію дій державних органів, школи, сім'ї, органів професійно-технічної, середньої спеціальної, вищої освіти та інших соціальних інститутів, що беруть участь в її здійсненні, безперервне і своєчасне вирішення наукових та організаційних питань, пов'язаних з профорієнтацією, комплексне проектування впливів профорієнтаційного характеру на особистість школяра з урахуванням соціально-економічного прогнозу ". Економічна культура – це комплекс уявлень, переконань, звичок, стереотипів поведінки, які реалізовуються в економічній сфері суспільства й пов’язані з економічною діяльністю.  Економічна культура є підсистемою загальної національної культури й тісно по’язана з іншими її складовими: політичною культурою, правовою, моральною, релігійною та іншими. Економічна культура є багатовимірним явищем, яке складається як із раціональних, так й ірраціональних компонентів. Вона містить такі базові елементи, як економічні цінності й норми, сформовані та поширені в певному суспільстві економічні стереотипи й міфологеми, ідеї, концепції та переконання, економічні традиції, а також установки та орієнтації людей щодо існуючої економічної системи в цілому, певних важливих “правил гри” і принципів взаємовідносин індивіда та економічних інститутів.Школяр як майбутній працівник має оволодіти такими економічними навичками: планування і організації своєї праці;виконання професійних обов'язків, трудових завдань згідно зі встановленими економічними та іншими нормативами; оцінки результатів своєї праці за відповідними критеріями; пошуку шляхів підвищення ефективності своєї праці; вдосконалення виробництва в галузі своєї професійної діяльності.

75 Встановіть шляхи реалізації принципу міцності засвоєння знань, умінь і навичок учнів

Згідно цього принципу оволодіння знаннями,уміннями і навичками досягається лише тоді, коли вони добре зрозумілі дитині, зберігаються в пам'яті й можуть відтворюватися у необхідний момент в різних життєвих умовах. Механічне засвоєння матеріалу не свідчить про його міцність. Міцності оволодіння навчальним матеріалом учнями сприяє здійснення ними послідовного циклу навчально-пізнавальних дій, що відображає логіку навчального процесу (первинне сприймання і осмислення матеріалу; подальше більш глибоке осмислення і запам'ятовування матеріалу; застосування знань на практиці, їх повторення і систематизація).

Принцип міцності засвоєння навчальної інформації учнями органічно пов'язаний з реалізацією інших принципів свідомості та активності, систематичності та послідовності, доступності,наочності. Ефективність його здійснення відображається у результатах відстрочених перевірок і оцінювання знань, умінь і навичок учнів, а головним показником є уміння учнів постійно користуватися знаннями.

Важливо також під час організації закріплення матеріалу здійснювати опору на наочно-образну, емоційну пам'ять з поступовим переходом до словесно-логічного запам'ятовування. Впливає на міцність засвоєння і активність свідомості дітей. Якщо вони засвоювали матеріал механічно, не аналізуючи його, не порівнюючи, не доводили власних міркувань, то і рівень володіння такими знаннями, з точки зору, зокрема, його міцності, буде досить низьким. Тісний зв'язок теорії з практикою – також один із факторів реалізації принципу міцності засвоєння знань, умінь і навичок і одне з найвагоміших корекційних завдань допоміжної школи.