2.2. Загальна характеристика якостей уваги обстежених у теоретико-емпіричному дослідженні .
Властивості уваги .
Увага людини має різні властивості . Коли людина зосереджує його в одній крапці, то говорять про високу концентрацію уваги, коли довго підтримує її активність - про стійкість. Обсяг уваги визначається кількістю одночасно чітко сприйманих об'єктів (він збігається з обсягом короткочасної пам'яті). Вибірковістю уваги називають можливість успішного настроювання уваги на свідоме сприйняття інформації при наявності перешкод. Здатність уваги швидко перемикатися з одного об'єкта на іншій виражає перемикаємость уваги, а одночасне сприйняття декількох об'єктів або виконання декількох дій називають розподілом уваги. Правда, деякі психологи вважають, що остання властивість насправді відбиває дуже швидке перемикання увага, коли воно так швидко переходить із одного об'єкта на іншій, що в спостерігача створюється ілюзія одночасного зосередження уваги на декількох об'єктах.
Якості уваги
Спрямована на кількість об’єкт
Спрямована на один об’єкт
Переключення
Вибірковість
Концентрація уваги
Обсяг уваги
Стійкість уваги
Розподіл уваги
Мал. 2.1 Якості уваги та їх спрямованість на об’єкт.
Як видно на мал.2.1 увага може бути двох видів: спрямована на один об’єкт та спрямована на кілька об’єктів. Спрямована на один об’єкт увага має такі властивості як концентрація,стійкість , вибірковість; увага,спрямована на кілька об’єктів теж володіє такою якістю як вибірковість, та крім цього ще має певний обся, перемикання та розподіл.
Оцінка властивостей уваги:
Оцінка ступені точності концентрації уваги проводиться традиційними тестами, щовимірюють концентрацію й стійкість довільної уваги - кільцями Э. Ландольта. Найвищий результат- це коли в плині 5 хвилин виконання завдання при значній продуктивності зроблено 0 помилок. Додатковими тестами , що вимірюють концентрацію (не довільної, що дуже важливо у дослідженні) уваги може бути тест Пьерона-Рузера, тест "Переплутані лінії" , методика «Корректурная проба Бурдона» ,модифікація Івана-Смолєнського «А», «К», методика «Коректурна таблиця» «гецз і т. п.», методика Мюнстерберга, методика, яка досліджує концентрацію, переключення, обсяг уваги. Перемикання уваги визначають за допомогою таблиці Шульте , червоно-чорної таблиці Горбова , методика «Корректурная проба Бурдона» ,модифікація Івана-Смолєнського «А», «К», методика «Коректурна таблиця» «гецз», Методика «Рахунок за Крепеліним», методика «Складання чисел з перемиканням», методика «Відлік по методу Блейхера», методика, яка досліджує концентрацію, переключення, обсяг уваги .
Обсяг уваги досліджується у методиці « Таблиці Горбова». Вибірковістьоцінює методика Мюнстерберга.Розподіл уваги визначає методика « Таблиці Шульте», методика «Червоно-чорна таблиця Горбова», методика «Рахунок від 1 до 20».
Стійкість уваги у даному дослідженні фіксується методикою « Таблиці Шульте», методика «Корректурная проба Бурдона», методика «Коректурна таблиця» «гецз і т. п.», методика «Рахунок за Крепеліним», методика «Сплутані лінії », методика «Складання чисел з перемиканням» .Довільну увагу (ступінь вольового зусилля ) вимірює методика « Кільця Ландольта» та методика «Рахунок за Крепеліним».Під обсягом уваги розуміється та кількість об'єктів, які можуть бути чітко сприйняті у відносно короткий період часу.Довільна регуляція обсягу уваги при розрізнених стимулах обмежена. При значеннєвій організації стимулів вона значно вище. Обмеженість обсягу уваги вимагає постійного виділення суб'єктом яких-небудь об'єктів, що перебувають у сенсорно-перцептивной зоні, а невиділені об'єкти використаються ними як фон. Цей вибір з безлічі сигналів тільки деяких з них зветься вибірковості уваги. Кількісним параметром вибірковості уваги вважається, наприклад, швидкість здійснення випробуваним вибору стимулу з безлічі інших, а якісним - точність, тобто ступінь відповідності результатів вибору вихідному стимульному матеріалу. Показник успішності уваги є комплексною характеристикою. Він включає й кількісні (швидкість), і якісні (точність) параметри вибірковості.Перемикання уваги являє собою переміщення його спрямованості й зосередженості з одного об'єкта на інший або з одного виду діяльності на іншу. Характеристикою перемикання уваги є ступінь труднощів його здійснення, вимірювані швидкістю переходу суб'єкта від одного виду діяльності до іншого. Установлено, що швидкість перемикання уваги залежить як від стимульного матеріалу, так і від характеру діяльності суб'єкта з ним. Легкість або труднощі перемикання уваги обумовлюється також індивідуальними особливостями суб'єкта, а саме властивостями його нервової системи. В осіб, що характеризуються рухливою нервовою системою (швидким переходом від порушення до гальмування й назад), перемикання уваги здійснюється легше. Не менш значимі при перемиканні уваги й особистісні особливості випробуваних, а саме: їхня активність і зацікавленість, рівень мотивації й т.д.. Всі перераховані характеристики уваги представляють функціональну єдність, і їхній поділ є чисто експериментальним прийомом. Перемиканняя утруднено при високій концентрації уваги. Концентрація уваги передбачає також визначення здатності суб'єкта зберігати зосередженість на об'єкті уваги при наявності перешкод. Оцінку концентрації уваги роблять по інтенсивності перешкод. Розподіл уваги свідчить про можливості суб'єкта направляти й зосереджувати увагу на декількох незалежних змінних одномоментно. Чим вище концентрація уваги,тим гірше перемикання та розподіл уваги. Стійкість уваги - це здатність суб'єкта не відхилятися від спрямованості психічної активності й зберігати зосередженість на об'єкті уваги. Характеристиками стійкості уваги є тимчасові параметри тривалості збереження спрямованості й зосередженості психічної активності без відхилення від вихідного якісного рівня. Стійкість уваги підтримується не тільки новизною вступників стимулів, але і їхнім повторенням. Стійкість уваги пов'язана з динамічними характеристиками його: коливаннями й перемиканням і зв'язана з роботою ретикулярної формації (континуумом (безпреревністю) рівнів пильнування). Вона являє собою найтоншу мережу нервових волокон, що розташовується в глибині центральної нервової системи між головним і спинним мозком, охоплюючи нижні відділи перший і верхній відділи другого. Через ретикулярну формацію проходять нервові шляхи, що ведуть від периферичних органів почуттів до головного мозку й назад. Ретикулярна формація також регулює тонус кори головного мозку й ивість рецепторів, змінюючи динамічні характеристики всіх якостей уваги: концентрацію, стійкість,обсяг, перемикання , розподіл.
Контроль за станами сну і пильнування
Обробка інформаційних сигналів навколишнього й внутрішнього середовища
Функції ретикулярної формації
м'язовий (фазний і тонічний) контроль контроль
Мал. 2. 2 Фунціїї ретикулярної формації.
На мал.2.2 показано, що стан цигун, «потоку», трансу і т. п. тісно пов’язан з активацією різних ділянок ретикулярної формації, при цьому може бути ефект пильнування чи сну ( у цигун є таке вираження : «стан між сном і пильнуванням»), коли обробка інформаційних сигналів навколишнього й внутрішнього середовища притупляється, знижається відчуття фізичного тіла (м'язовий (фазний і тонічний) контроль ); у стані «потоку» навколишнє середовище перестає існувати, з’являється відчуття повного контролю за ситуацією, людина забуває про своє фізичне тіло .
Висока концентрація та стійкість уваги
Ефект лінзи
Ліва півкуля
Права півкуля
Мал. 2. 3 Якісне перетворенння в роботі правої і лівої півкулі - «ефект скла» Ретикулярна формація створює, як зображено на мал. 2.3 ефект лінзи, збільшувального скла, яке концентрує сонячні промені і корінним чином якісно впливає на поверхню бумаги,створюючи горіння. У нашому випадку висока концентрація уваги спричиняє гальмування роботи лівої півкулі і стимуляції правої,що приводить до описаного раніше явища якісного перетворення у свідомості людини .
Види уваги.
Виділяють наступні види уваги: сенсорна, інтелектуальна, моторна, навмисна й ненавмисна увага.У даному випадку нас цікавить сенсорна та інтелектуальна увага. Сенсорно- перцептивна увага (фактично всі дані, що характеризують увагу, отримані при дослідженні цього виду уваги) виникає при дії об'єктів на органи почуттів. Воно забезпечує чітке відбиття предметів і їхніх властивостей у відчуттях і в сприйняттях людини. Завдяки сенсорній увазі виникаючі у свідомості образи предметів є ясними й виразними. Найкраще в психології вивчене зорова увага, тому що його легко виявити й зафіксувати. Інтелектуальна (вища форма уваги) спрямована на більше ефективне функціонування таких пізнавальних процесів як: пам'ять, уява й мислення. Завдяки цій увазі людин краще запам'ятовує й відтворює інформацію, створює більше чіткі образи уяви, ясно й продуктивно мислить. Внутрішня, або інтелектуальна увага направляється на аналіз діяльності психічних процесів (сприйняття, пам'яті, уяви, мислення) і психічних органів і переживань. Таке зосередження зв'язане зі здатністю представляти предмети й процес дії, подумки аналізувати їх.