2.1. Аналіз методів і методик, застосованих у дослідженні

Аналіз методів, використаних у дослідженні.

У відповідність з систематикою Б.Г.Ананьєва в роботі використовувались наступні групи методів : з числа організаційних - порівняльний, із групи емпіричних – спостереження та самоспостереження, психодіагностичні (тести, інтерв’ю )); статистична обробка даних здійснювалась на основі універсального

математичного пекету Maple ( вірогідність результатів перевірялась обчислюванням вибіркового середнього , вибіркової дисперсії та середньоквадратичного ухилення), інтерпретація отриманих даних проводилась у порівнянні з нормативами , результатом дослідження стало побудування психологічних портретів досліджуваних груп досліджених

Методи психології - сукупність способів і прийомів вивчення психічних явищ. Існують різні класифікації методів психології. Однієї з найбільш відомих є класифікація Б. Г. Ананьева.

Відповідно до неї виділяються 4 групи методів психології.

1 група - Організаційні методи - група методів психології, які визначають загальний спосіб організації психологічного дослідження. До них відносять порівняльний, лонгитюдный і комплексний методи. Порівняльний спосіб організації дослідження ґрунтується на зіставленні даних різних вікових вибірок..

2 група - Емпіричні методи - група методів психології, що дозволяють одержати первинні дані про досліджуване явище. Тому дані методи відомі ще як "методи збору первинної інформації". До емпіричних методів відносять спостереження й самоспостереження,експеримент, психодіагностичні (тести , інтерв’ю ).

3 група - Методи обробки даних - мають на увазі проведення кількісного (статистичного) і якісного аналізу первинних даних (диференціація матеріалу по групах, зіставлення, порівняння й т.д. ).

4 група - Інтерпретаційні методи - різні прийоми пояснення виявлених у результаті обробки даних закономірностей і їхнє зіставлення з раніше встановленими фактами. Виділяють генетичний спосіб інтерпретації і структурний спосіб (установлення структурного зв'язку між всіма характеристиками особистості).

В даному дослідженні доцільно використовувати порівняльний метод ,тому що треба з’ясувати ,чим відрізняються властивості уваги у всіх груп випробуваних різних вікових категорій .

Із інтерпретаційних методів –структурний - тому що , аналізуючи фізіологічні механізми утворення взаємозв’язків будови характеристик уваги, необхідно пояснити і систематизувати всі психічні процеси ,які досліджуються: стан цигун, потоковий стан свідомості.

Різновидом спостереження є самоспостереження (інтроспекція) – вивчення дослідником особливостей власного внутрішнього світу. Переживаючи певний психічний стан, він в той же час спостерігає за собою, за своїми відчуттями, порівнює з аналогічними даними, що повідомляються йому. Цей метод має ще більше недоліків, ніж спостереження, проте й непересічну цінність, адже це прямий шлях людини до самопізнання. Самоспостереження стає тут самоаналізом – способом проникнення у сутність свого Я.

У даному вишукуванні самоспостереження необхідно, тому що всі досліджувані мають свої суб’єктивні переживання і відчуття,стан здоров’я,самопочуття і це необхідно відзначати в протоколах дослідження.

Спостереження як метод об’єктивного дослідження широко застосовується у психології, педагогічній практиці, соціологічних дослідженнях. Об’єктом спостереження є поведінка особистості в найрізноманітніших її зовнішніх виявах, коли реалізуються усвідомлювані та неусвідомлювані внутрішні психічні стани, переживання, прагнення. За особливостями мовлення, виразними рухами — жестами, мімікою, виразом обличчя, пантомімічними актами (позами) тощо — можна виявити й простежити особливості уваги, розуміння змісту висловлювання, емоції та вольові якості, особливості темпераменту і риси характеру. Тому вміле спостереження за поведінкою дитини та дорослого дає можливість з високою вірогідністю робити висновки про їхні внутрішні особливості. Спостереження як інтерпретаційний метод - дуже важливий спосіб набуття об’єктивної інформації про ситуацію , що склалася при тестуванні, про якість виконання завдань, про сутність характеру досліджуваного,особливості його поведінки, мотивацію ,потреби, дійсну мету його роботи ,когнітивні особливості ,тобто в такій ситуації потрібно підходити до кожного випробуваного індивідуально , аналізуючи всі тонкощі прояву кожного конкретного досліджуваного.

Без свободного інтерв’ю неможливо дізнатися про рівень освіти людини, її світогляд, коло інтересів, нахили та здібності, місце професійної діяльності,Тому інтерв’ю у цьому випадку достатньо доцільне і виправдане. Вимірювання

( тестування) , поряд із спостереженням та експериментом, відноситься до числа загальнонаукових емпіричних методів, який займається реєстрацією параметрів. В даній вибірці ,згідно з гіпотезою дослідження обов’язково необхідно підтвердити припущення об’єктивними вимірюваннями, які можливо повторно в перспективі провести і мати результати, приблизно однакові з попередніми ,отриманими в дослідженні.

Після кількісного статистичного аналізу перевірити достовірність і обґрунтованість результатів дослідження ,використовуючи універсальний математичний пекет Maple (обчислюванням вибіркового середнього , вибіркової дисперсії та середньоквадратичного ухилення), при цьому необхідно дотримуватись методологічної обґрунтованості і несуперечності вихідних теоретичних положень і внутрішньої логіки дослідження, репрезентативності вибірки випробуваних та якісної інтерпретації результатів, застосувати надійні і апробовані методи, адекватні сутності досліджуваного явища.

Аналіз методик, використаних у досліджені.

1.Методика « Таблиці Шульте», що оцінює стійкість уваги, швидкість переключення, розподіл уваги, працездатність, вправляємість в умовах активного вибору корисної інформації

5 таблиць, в яких пацієнт знаходить цифри від 1 до 25 ,при цьому час виконування кожного окремого завдання фіксується ( див. дод. А, Б, В, Д).

2.Методика «Корректурная проба Бурдона» ,модифікація Івана-Смолєнського «А», «К» ,що визначає продуктивність ( розумову працездатність ) та стійкість(сталість) уваги, точність виконання завдання , ступінь виснаження, обсяг зорової інформації, концентрацію та перемикання уваги.

Один бланк , на якому за 7 хвилин потрібно «А» закреслити, а «К» підкреслити (див. дод. З ).

3. Методика «Коректурна таблиця» «гецз і т. п.» оцінює концентрацію , стійкість,перемикання уваги.

На одному бланку знаходиться 4 таблиці з різними варіантами букв , які потрібно закреслювати протягом 1 хвилини кожну(див. дод. К ).

4. Методика П’єрона-Рузера досліджує рівень КУ.

На бланку з різними фігурками за 1 хвилину потрібно зробити разні маніпуляції (див. дод. М ): на ромбі ставити «мінус», на квадраті - «плюс», на колі нічого не ставити.

5.Методика «Рахунок за Крепеліним» визначає вольове зусилля випробуваного, впрацьовуваність, стійкість активної уваги та відсутність її виснаження, перемикання(див. дод. Н ).

На бланку треба зробити нескладні математичні операції ,при цьому записуються тільки одиниці, а десятки не фіксуються. В методиці обов’язково перевіряється час, який витрачається на виконування завдань.

6.Методика коректурна проба «Кольца Ландольта» (кільця із просвітом у чотирьох положеннях) досліджує довільну увагу, її концентрацію, оцінює темп психомоторної діяльності,яка потребує постійного зосередження уваги.

Методика «Кільця Ландольта» (див. дод. Н ) є універсальним засобом, який можна застосовувати для вивчення уваги людей різного віку ,одержуючи порівнянні й спадкоємні показники. Дійсна методика являє собою модифікацію коректурної проби Б. Бурдона й заснована на кільцях французького офтальмолога Ландольта (Е. Landolt). Обстеження проводиться за допомогою спеціальних бланків, що містять випадковий набір кілець із розривами, спрямованими в різні сторони, так звані кільця Ландольта. Випробуваний переглядає ряд і викреслює один вид колець,зазначених в інструкції . Підсумки проби оцінюють по кількості пропущених (незакреслених) знаків, і за часом виконання заданого числа рядків.

7.Методика « Таблиці Горбова» , що оцінює обсяг динамічної уваги.Чотири таблиці 20х15 см на яких досліджуваний якомога швидше шукає цифри від 1 до 25(див. дод. А, Б, В, Д ) .

8.Методика «Червоно-чорна таблиця Горбова» ,що досліджує перемикання та розподіл уваги. Професійний тест, який перевіряє у водіїв, диспетчерів, космонавтів вміння швидко орієнтуватися у ситуації. У даній методиці використовується дві таблиці (див. дод. Л.): на одній зображено цифри чорного і червоного кольору з буквами , на другій - перелік результатів тестування і фіксується час виконання завдань.

9.Методика «Сплутані лінії » визначає концентрацію, стійкість зорової уваги. На бланку розміром 20 х15 см намальовані 20 переплутаних ліній (див. дод. И.) . Головним завданням випробуваного є знаходження без ручки, не вказуючи пальцем,а тільки очима, місце з числом, до якого веде ця лінія.

10. Методика «Коректурна таблиця»( модифікація проби В.Н. Аматуні) досліджує підвищену стомлюванність, рівень активної уваги та розумової працездатності, рівень психічної активності.

Бланк розкреслен на чотири частини з цифрами (див. дод.С.). Завданням досліджуваного є ви креслення двох цифр «6» і «9» якомога швидше.

11.Методика «Складання чисел з перемиканням» двома способами вивчає перемикання і стійкость уваги , а також швидкість психічних процесів.

5 хвилин складаються цифри одним методом, останні 5 хвилин математична операція здійснюється зовсім іншим методом (див. дод. Р.).

12.Методика Мюнстерберга , що оцінює вибірковість, концентрацію уваги. На бланку написано врозкид літери, серед яких сховались слова – іменники у називному відмінку(див. дод. Л.).

Головне завдання випробуваного - якомога швидше знайти написані слова і підкреслити їх.

13.Методика «Відлік за методом Блейхера» визначає переключення та стійкість уваги ,перевірку підвищенної стомлюваності її та виснажуваності. Відлічування цим способом полягає в послідовному вираховуванні того самого числа ( від 100 по 3). Випробуваний рахує в розумі, записуючи тільки проміжні результати (див. дод. М.).

14.Методика, яка досліджує концентрацію , переключення , обсяг уваги. На бланку розміром 20х15 см намальовані різні розміри літер чорного та помаранчового кольору (див. дод. П.). Головне завдання випробуваного - знайти якомога швидше літери попарно від «11» до « 35».

15. Методика «Рахунок від 1 до 20» визначає розподіл уваги. У цьому тесті перевіряється можливість випробуваного лічити від «1» до «20» одночасно при цьому рахуючи від«20» до«1».

16. Методика «Рівень уваги», яка досліджує рівень уваги. На бланку написані речення з граматичними,стилістичними помилками (див. дод. Н.).Мета досліджує мого - виявити все помилки.