Висока міра, ступінь сили продуктивності напруженості

Концентрація уваги

Активує праву півкулю

Висока сторожкість (пильність)

Мал.1.3 Схема аналогії між високою мірою концентрації (напруженості ) уваги та фізіологічним процесом високої сторожкості (пильності) правої півкулі, на відміну від селективної спроможності лівої при дослідженнях процесів уваги в психофізіології.

Мал.1.3 достатньо явно вказує на аналогію між високою мірою концентрації (напруженості ) уваги та фізіологічним процесом високої сторожкості (пильності) правої півкулі, на відміну від селективної спроможності лівої при дослідженнях процесів уваги в психофізіології. Експерименти з розсіченою півкулею мозку доводять, що процеси уваги тісно пов'язані з роботою мозолістого тіла, при цьому ліва півкуля забезпечує селективну увагу, а праве - підтримку загального рівня сторожкості( пильності), тому КУ - це пильність, контролююча роботу обох півкуль ) . Із цієї аналогії можна зробити висновок ,що висока КУ максимально активізує роботу правої півкулі мозку, при цьому селективна (вібіркова) увага максимально гальмується( згідно з І.В. Павловим та О.О.Ухтомским) ,тобто за принципом індукції стимулюється ретикулярна формація.Взагалі відбуваються досить складні процеси синхронізації діяльності обох півкуль.Тому можна сказати, що медитація активно сприяє створенню балансу між схемами хвильової активності обох півкуль головного мозку. Представники східних духовних традицій цей процес характеризують з позиції принципу інь - янь[18](о).Теорія інь-янь - це базова теорія східної філософії: інь і янь нерозривно пов’язані один з одним; інь і янь у природі врівноважені ; інь, прагнучи до розвитку ,може мінятися містами з янь. Відповідно до подань И.П. Павлова, увага відбиває наявність у корі більших півкуль вогнища порушення, що, у свою чергу, є проявом безумовного орієнтовного рефлексу. Таке вогнище порушення за рахунок процесу негативної індукції ( під дією зміни зовнішніх умов гальмується робота сусідніх областей) кори великих півкуль, і при цьому всі психічна діяльність організму зосереджує на одному об'єкті.A.A. Ухтомский, І.П.Павлов своїми дослідженнями підтвердили ,що ці принципи працюють на практиці. Наукові розробки І.В. Павлова репрезентують у теорії А.Р. Лурия щодо трьох функціональних блоків мозку : блоку регуляції тонусу кори й рівня пильнування, блоку переробки інформації й блоку програмування й контролю діяльності . Ця теорія також внесла великий вклад у розуміння багатоскладних мозкових механізмів психічних функцій головного мозку. У його концепції підкреслюється важливість моделюючої системи мозку для процесів переробки інформації, і їхня залежність від блоку, що регулює функціональний стан і реакції активації в мозку.

Мал.1.4 Модель дуже схематизованої нейронної мережи ,яка ілюструє найпростіший випадок проведення у системі з множиною напрямів.

Як видно на мал. 1.4 , у синаптичних контактах , генеруючі імпульс клітини розряджаються імпульсами , якщо збуджуються двома , або більш синапсами[49](о.). Базуючись на дослідженнях нейропсихології , вчені прийшли до висновку,що електромагнітне поле , зроблене мозком, є фактичний носій свідомого досвіду.Ця теорія має назву електромагнітної теорії свідомості (Джонджо Макфадден, Сьюзен Покетт ,E. Рій Джон). Відправною крапкою теорії є той факт, що коли нейрон збуджується, щоб зробити потенціал дії, він також робить збурювання в навколишньому електромагнітному полі .Інформація , закодована в паттернах збуджених нейронів, таким чином, відбивається велектромагнітному полі мозку. Розміщення свідомості в електромагнітному полі мозку, а не в нейронах, має перевагу чіткого пояснення того, як інформація, розміщена в мільйонах нейронів скрізь в мозку, може бути об'єднана в єдиний свідомий досвід. Таким чином, електормагнітне поле свідомості, є «об'єднувачем інформації". Ця теорія пояснює,чому процес уваги корелює із синхронним порушенням безлічі нейронів, а не з дезорганізацією індивідуальних нейронів [49](о.).Цікаво те, що нейрони як всі живі істоти змагаються за джерело харчування і живуть за принципом «все або нічого» (якщо стимул занадто слабкий потенціал не з’являється) .Слід відмітити , що для забезпечення процесів уваги характерен саме гама-ритм (понад 40Гц), при цьому спостерігається закономірність пов'язання його з когнітивною діяльністю людини: простежується збільшення потужності гамма-ритму при посиленні уваги та при впізнанні стимулу, виникненні ілюзій, при роботі із семантичною інформацією. Тому зв'язування різних нейронних мереж у єдину систему через участь гамма - ритму – це основний механізм комунікації між нейронними мережами, щозабезпечує самі різні види взаємодії між сенсорними, виконавчими й когнітивними процесами, включаючи пам'ять[40](о.).Після циклу досліджень медитації дзенских ченців було встановлено, що в стані "дзен" різко зростає інтенсивність альфа - ритму й відбувається синхронізація частот біоритмів мозку обох півкуль (звичайно ці частоти трохи розрізняються). Наприклад, низький бета-ритм частотою 15 Гц інтенсифікує нормальний стан пильнуючої свідомості. Коли людина дуже концентрує увагу на чомусь, у неї з’являються саме бета – хвилі. Високий бета-ритмчастотой 30 Гц викликає стан, подібне з тим, що виникає після вживання кокаїну. Альфа-ритм частотою 10,5 Гц викликає стан глибокої релаксації. По ряду попередніх даних у цьому стані мозок робить велику кількість нейропептидов, що підвищують імунітет. Тета-ритм частотою 7,5 Гц сприяє виникненню стану, характерного для глибокої медитації. Дельта - хвилі домінують в активності мозку у дітей до одного року. Дельта хвилі - самі повільні хвилі мозкової активності із частотою, що коливається від 1 до 4 Гц. Дельта хвилі домінують, коли ми засипаємо й продовжують переважати в стані глибокого сну і пов’язана з підсвідомістю .У східних практиках саме цей стан самий таємничий і найперспективний , коли людина може бути в стані «анабіозу». Йдеться річ саме про Пандито Хамбо-лама XІІ Ітигэлова (1852-1927) - бурятського релігійного діяча, одиного з видатних буддиських подвижників XX століття; в 1911-1917 роках - глава буддистів Східного Сибіру представляє досі загадку для сучасного науково світу. Феномен нетлінного тіла Пандито Хамбо-ламы XІІ дозволили вивчити вченим.За результатами відділення ідентифікації особистості Російського центру судмедекспертизи з дозволу вищої буддистської влади Бурятії було досліджено приблизно 2 мг зразків (волосся, часток шкіри, зрізів двох нігтів) [1](е.). Інфрачервона спектрофотометрія показала , що білкові фракції мають прижиттєві характеристики. Для порівняня вчені брали аналогічні зразки у своїх співробітників. Ітигэлов вважався практиком найвисокого рівня.Стан осяяння характеризується значними позитивними емоціями та високою активністю інтелекту . За результатами дослідження Н. В. Шемякина й С. Г. Данько показники творчого мислення при позитивних емоціях просторової синхронізації ЕЕГ у високих частотах підсилювалися. Випробуваним треба було вигадати оригінальні визначення до емоційно нейтральних, емоційно позитивних або негативних слів з іншого семантичного поля. У емоційно нейтральних творчих завданнях вони одержали зменшення просторової синхронізації у високочастотному бета-2-діапазоні. Автори розглядають це як свідчення зосередження уваги при творчому мисленні. Виявлені факти показали, зокрема , що експериментальна індукція емоційного тіла може робити більш виражений вплив індукції на процеси в корі головного мозку в порівнянні з ефектом зростання творчого навантаження й що валентність емоцій може впливати істотно на характер спостережуваних змін мозкової активності [7](д.).Емоціне піднесення позитивно корегує з вимірюваннями ЕЕГ. Вміння керувати своїми хвилями мозкової активност і - це питання майбутнього.Не можна не відзначити, що обидві півкулі головного мозку беруть участь як у процесі мислення, так і в процесі творчості.

Викливкають інтерес діти Індіго, які характеризуються як високою концентрацією на цікавому для них об’єкті( протягом уроку вони від 5 до 7 разів відключаються на 1-5 секунд, начебто впадають у транс) так і , навпаки- синдромом дефіциту уваги ( СДВ) - повною неуважністю (надлишком тета-хвиль і дефіцитом бета-хвиль головного мозку).СДВ пов’язано з біологічну незрілість мозку дитини, який характеризується підвищеною абстрагованістю, відсутністю зосередження, імпульсивністю й гіперактивністю. У більшої половини дітей затаєне левшество або "двурукость" (амбідекстрія), що наштовхує на думку, висока КУ тісно пов’язана з біологічною та функціональною зрілістю та синхронізацією процесів обох півкуль [9](д.).Включення сплячих функцій правої півкулі потребують витрат енергії мозоку і тому гальмується час для сформування збалансованості діяльності обох півкуль. Величезна кількість сучасних публікацій по різних її аспектах (біологічним, морфологічним, фізіологічним, експериментально-психологічним, клінічним, лінгвістичним і ін.), скільки-небудь закінченої теорії, що пояснює функціональну асиметрію більших півкуль і враховуюча дію як генетичних, так і соціокультурних факторів у її формуванні, поки не існує[8](о.). Можна сказати, що нагромадження фактичного матеріалу по даній проблемі явно випереджає його теоретичне осмислення. Згідно з тим , що ліва півкуля чисто анатомічно має більш розвинуті деякі її частини,ніж права, то вона домінує в своїх особливих можливостях. Функціональна асиметрія більших півкуль головного мозку розуміється як різна по характеру й нерівна по значимості участь лівої або правої півкуль у здійсненні психічної функції, має не глобальний, а парціальний характер (частковий). Відкриття міжпівкульної функціональної асиметрії мозку було такою ж революцією у фізіології й психології, як відкриття розподілу атомного ядра - у фізиці. До "психічних" асиметрій відноситься - асиметрія мозкової організації мовних і інших вищих психічних функцій (персептивных, мнестических, інтелектуальних).Дослідження пацієнтів з розщепленим мозком, справедливо увінчані Нобелівською премією Р. Сперри, ознаменували воістину революційний стрибок у вивченні нейрофизиологических основ свідомості людини. А. Р. Лурия встановив, що за творчі здатності, зв'язані зі словесним (кодованим) описом об'єктів, відповідає ліва півкуля, у той час як завданням правої півкулі є просторово-образне мислення. Однак розходження між двома типами мислення не тільки в тім, що одне оперує словом, а інше - образом. Левополушарное мислення організує будь-яку інформацію (неважливо, у якому виді що надійшов - словесному або образному) у вигляді однозначного тексту, більш-менш розумі однаково різними людьми. Така організація інформації необхідна для того, щоб вибрати із усього багатства значень і значеннєвих відтінків слова (або іншого сигналу) тільки істотні й установити логічно впорядковані зв'язки між ними. Ліва півкуля обробляє інформацію послідовно й лінійно, аналітично й логічно. А от завданням правої півкулі є одномоментное, цільне відбиття всіх існуючих взаємозв'язків, усього багатства реального миру. Воно обробляє інформацію глобально, синхронно й інтуїтивно.Однак варто пам'ятати, що обидві півкулі всього лише частини того самого мозку, продуктивність якого прямо пов'язана з гармонійною роботою обох півкуль. Психологи визначили, що, чим більше виражена функціональна асиметрія півкуль, тим краще результати розумової діяльності. Сперрі затверджував, що кожна півкуля головного мозку в багатьох відносинах діє як самостійний мозок. Проводячи експеримент із тваринами по розсіченню мозолистого тіла з'єднуючої півкулі головного мозку, демонстрував, що інформація присутня в зоровому виді в одній півкулі не визначається іншою півкулею[1](д.). Завдяки відкриттям в області функціональної асиметрії півкуль у єдину систему вдалося об'єднати взаємодія свідомості й підсвідомості й відносини сну з пильнуванням . Сон і підсвідомість разом із правою півкулею становлять внутрішній контур , що народжує ідеї, думки, образи. А пильнування й свідомість разом з лівою півкулею утворять зовнішній контур, що ці ідеї й думкам здійснює в реальній діяльності людин. Внутрішній і зовнішній контури, як і складові їхні модулі, нерозривно зв'язан один з одним А.Пуанкаре повністю спростувує "гіпотезу відпочинку": мозок не відпочиває у звичному змісті слова, не відключається від усього, а, навпроти, переходить на форсований режим (підвищеної потужності), міняючи лише його рівні, висуваючи на перший план залежно від етапу рішення завдання то свідомість, то підсвідомість. І в нагороду за завзятість і ретельність творцеві дається натхнення (стан enjoyment).Правда, з'явитися воно може й без усяких свідомих зусиль і хитромудрих прийомів, а просто тому, що людина захоплена проблемою, поглинена нею без залишку(потоковий стан свідомості). Тому свідомість не встигає переробляти те, що складає до його ніг підсвідомість; від цього створюється казкове відчуття повноти життя й повноти щастя"[16](о.). Тобто висока КУ з’єднує і свідомість і підсвідомість з надхненям в потік - не одну струмінь ,а цілих дві зі станом enjoyment.

Мал.1. 5 Взаємодія свідомості й підсвідомості , правої та лівої півкулі (за А. Пуанкаре)

Коли німецький хімік Ф. А. Кекуле , як показано на мал.1.5.,шукав формулу бензолу, поштовхом до її відкриття послужив приснившийся йому дракон, що кусає свій хвіст: творча робота тривала і в підсвідомості, і уві сні. Ця схема спрощено представляє, як взаємодіють три важливі системи, що організують психічну й насамперед творчу діяльність людини: півкулі мозку, сон і пильнування, свідомість і підсвідомість. Сон і підсвідомість разом із правою півкулею становлять внутрішній контур психіки, що народжує ідеї, думки, образи й т.п. Пильнування й свідомість разом з лівою півкулею утворюють зовнішній контур, що ці ідеї й думкам здійснює в реальній діяльності людини. Внутрішній і зовнішній контури, так само, як і складові їхні модулі, нерозривно зв'язані один з одним.

Мал.1. 5 90-хвилинний цикл півкульної домінантності, в якому відображен принцип

інь-янь, де у цзи – форма безмежності, початковий стан тай цзи початок всіх початків.

Нещодавно американські вчені ,як показано на мал.1.5 , виявили 90-хвилинний цикл півкульної домінантності , на базі якого будується ультрарадіанна теорія гіпнозу E.L.Rossі [34, 35](о.).Під час цих досліджень вдалося виявити специфічний паттерн (закономірну регулярність) півкуль.Коли ліва півкуля досягає піка своєї активності, інтенсивність роботи правої півкулі перебуває у своїй нижній крапці. І навпаки, коли активність правої півкулі досягає піку, інтенсивність діяльності лівої стає мінімальною. Таке співвідношення функцій півкуль вчені інтерпретували як "разом ми вистоїмо,а розділені загинемо".Зовсім різні завдання й види діяльності півкуль вимагають різних розумових «умінь», тому стає зрозумілим, чому нам потрібні обидві півкулі, якщо ми бажаємо реалізувати свій потенціал. Кожна півкуля сприймає реальність своїм власним унікальним способом. Ліва півкуля спеціалізується на словесних вираженнях, числах, аналітичному мисленні й лінійно-цифрових міркуваннях. Права півкуля типізується на просторовості, візуальній образності, уяві, колірних ритмах, кинестетических переживаннях і творчості. Стан потоку збирає разом ці повнісю протилежні за своїми властивостями півкулі цілеспрямованою дисциплінованістю (а саме високою КУ) та спонтанною творчістю докупи. Якщо використовувати кожну із сторін мозку окремо,то не отримаєш такого підсумовуючого наслідку синергізму , який істотно перевершує ефект кожного окремого компонента. Доречі , американці лівопівкульного словесно- логічного складу, а росіяни - навпаки, правопівкульні високодуховні та похмурі. Це наводить на думку, що в майбутньому в перспективі нас очікує синергізм зовсім різних історично склавшихся культур і світоглядів.

Сверхсвідомість, Підсвідомість, Свідомість і Надсвідомість.

Несвідомим у психоаналізі (за З.Фрейдом) є неусвідомлені психічні процеси.

Відображенням дійсності

самоконтролем

Концентрація уваги(канал Надсвідомості)

механізм, керуючий

психікою

самосвідомістю

своєю поведінкою

Передбачуванням результатів поведінки

світоглядом

Абстрактним мисленням

Мал.1.6 Есенціальна нематеріаль наскладова людської істоти (Сверхсвідомість за П. В. Симоновим), проявлена у вигляді діалектики детермінізму), що має пануючу необмежену владу над всім проявленим , координує, дисциплінує проявлене в свідомості.

На цьому мал.1.6 показан когнітивний взаємозв’язок між КУ, волею та проявом свідомості. Ессенціальна нематеріальна складова людської істоти (Сверхсвідомість ) проявляється в волі , задоволенні своєю активністю enjoyment (при реалізації ПРОГРАМИ діяльності Сверхсвідомості). Воля - один із способів проявлення внутрішньої обумовленості (Сверхсвідомісті), його властивість. Теоретичні розробки В.П. Симонова в багатьох важливих рисах подібі з вище згаданими поданнями про несвідомість і свідомость, особливо із психоаналітичною концепцією К.Г.Юнга. Очевидно, однак, всім існуючим поданням несвідомого бракує чогось більш конкретного й відчутного, вони все залишаються занадто умоглядними й, це природно, поки що мають сугубо попередній характер. Але на стороні позиції П.В.Симонова крім логічних, є й інші переваги, а саме можливість пояснювати не тільки факти психології, але й клінічні феномени й, може бути, навіть пророкувати існування деяких з них. Психопатологія, у свою чергу, саме цьому погляду на проходження свідомих і несвідомих процесів в головному мозку з найбільшим бажанням надає цілий ряд підтверджень її дієздатності. Сверхсівдомість (за П.В.Симоновим) - різновид неусвідомлюваного. Це – емоційно - образна активність рішення складних емоційних завдань, спроба виходу з важких ситуацій. До проявів надсівдомосі можна віднести подолання виниклих світоглядних протиріч, перші етапи творчого процесу (здогаду, осяяння, гіпотези, задуми й ін.). Фізіологічний механізм Сверхсвідомості - правопвкульна домінанта. П. Симонов вважає, що Сверхсвідомість на відміну від підсвідомості покликана не розвантажувати, а, навпроти, навантажувати свідомість роботою. Відомості психічної діяльності людини до однієї лише свідомості не в змозі пояснити ні діалектику детермінізму й волі вибору, ні механізми творчості, ні справжню історичну хронологію культури. Тільки визнання найважливіших функцій неусвідомлюваного психічного з виділенням у ньому принципово різних феноменів під- і Сверхсвідомості дає можливість одержати природнонаукові матеріалістичні відповіді на самі пекучі питання людинознавства. Тільки облік цих функцій відкриває шлях до рішення практичних завдань виховання…". Ідеальне Я З. Фрейда за Симоновим «відноситься до підсвідомого, безумовно, відмінне від біологічних потягів, цілком належить сфері підсвідомості й не може розглядатися як аналог Сверхсвідомості».

Підсвідомість (закодована бібліотека, ждерело ДУХОВНОСТІ)

Сверхсвідоміст (еволюціонуючий визначаючий)

Свідомість (консерватор)

Мал.1.7 Механізм взаємодії Підсвідомості Сверхсвідомості і Свідомості (за П. В. Симоновим) кожній у людській істоті.

П.В.Симонов детально вивчаючи процеси життєдіяльності головного мозку людни, як зображено на мал.1.7, зробив висновок про джерело походження МУДРОСТІ кожної людської істоти: "... у механізмі" - підсвідомості людини - у генетично закодованому стані зберігається на рівні біологічного, ще й весь попередній досвід ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОСТІ й ДУХОВНОСТІ. Однак з життєвого досвіду ми знаємо, що будь - яке кодування (шифрування) є процес,тому що являє собою дію. І навіть не проста дія, а мистецтво дії. Звідси логічно вивести, що "мистецтво дії" при кодуванні імперативно (категорично) вимагає "мистецтва дії». Цей принцип досить схожий на організацію передачі інформації в коп’ютері.Інформація передається у вигляді повідомлень від деякого джерела інформації до її приймача за допомогою каналу зв'язку між ними. Джерело посилає передане повідомлення, що кодується в переданий сигнал. Цей сигнал посилає по каналі зв'язку. У результаті в приймачі з'являється прийнятий сигнал, що декодируется й стає прийнятим повідомленням. Будь-яка подія або явище може бути виражене по-різному, різними способами, різним алфавітом. Щоб інформацію більш точно й ощадливо передати по каналах зв'язку, її треба відповідно закодувати. Інформація не може існувати без матеріального носія, без передачі енергії. Закодоване повідомлення здобуває вид сигналів-носіїв інформації, які йдуть по каналі. Вийшовши на приймач, сигнали повинні знайти знову загальнозрозумілий вид за допомогою декодувального пристрою. Сукупність пристроїв, предметів або об'єктів, призначених для передачі інформації від одного з них, іменованого джерелом, до іншим, іменованим приймачем, називається каналом інформації.

Інформація, поміщена в цей канал, залишається незмінної. Окремі його системи передають одну інший інформацію за допомогою сигналів. Комп'ютер - пристрій для обробки інформації , він не створює з "нічого" інформацію, а перетворить те, що в нього уведене. Живий нерв канал зв'язку зовсім іншої природи. Тут всі повідомлення передаються нервовим імпульсом. Але в технічних каналах зв'язку напрямок передачі інформації може мінятися, а по нервовій системі передача йде в одному напрямку.На відміну від людини в комп'ютерах інформація всіх типів представлена більш однородно - у вигляді цифрових кодів. А вже звідси можна вивести, що в основі розкодування механізму підсвідомості лежить мистецтво людської свідомості. А в остаточному підсумку мистецтво лежить і в основі Сверхсвідомості як людської МУДРОСТІ» [48,49](о.). Взаємодія Сверхсвідомості зі свідомістю є прояв на рівні творчої діяльності людини універсального принципу прискорення виникнення нового в процесі біологічної й культурної еволюції. Функції надсвідомості й свідомості відповідають взаємодії непередбаченої мінливості й відбору в походженні нових видів живих істот. Подібно тому, як еволюціонує популяція народжується нове через відбір окремих осіб, еволюція культури успадковується в ряді поколінь, що міняються, ідеї, відкриття й соціальні норми, що спочатку виникають у голові конкретних першовідкривачів і творців. Свідомість оперує знанням, що потенційно можуть бути передаі іншому, можуть стати надбанням інших членів співтовариства. До сфери Підсвідомості ставиться все те, що було усвідомлюваним або може стати усвідомлюваним у певних умовах. Це - добре автоматизовані навички, глибоко засвоєні (інтериоризовані) соціальні норми й мотиваційні конфлікти, тяжкі для суб'єкта. Підсвідомість захищає Свідомість від зайвої роботи й психологічних перевантажень. Діяльність Сверхсвідомості (творчої інтуїції і не тільки) виявляється у вигляді первісних етапів творчості, які не контролюються Свідомістю ні при яких умовах. Неусвідомлюваність цих етапів представляє захист гіпотез, що народжуються ("психічних мутацій") від консерватизму свідомості, від тиску раніше накопиченого досвіду. За свідомістю залишається функція відбору цих гіпотез шляхом їхнього логічного аналізу й за допомогою критерію практики в широкому змісті слова.

Нейрофізіологічну основу Сверхсвідомості представляє трансформація й рекомбінація слідів (енграмм, тобто записів інформації), що зберігаються в пам'яті суб'єкта, первинне замикання нових тимчасових зв'язків, чия відповідність або невідповідність дійсності з'ясовується лише надалі.Сверхсвідомість завжди орієнтована на задоволення домінуючої потреби, конкретний зміст якої каналізує (створює канали подальшого зв’язку) напрямоку "психічного мутагенезу". Таким чином, "психічні мутації" споконвічно носять непередбачений, але невипадковий характер. Другим каналізуючим фактором є раніше накопичений досвід суб'єкта, зафіксований у його свідомості й підсвідомості. Взаємодія Сверхсвідомості зі Свідомістю є проявом на рівні творчої діяльності людини універсального принципу виникнення нового в процесі біологічної й культурної еволюції.Концепція Симонова проливає додаткове світло на роль цих двох форм мислення й на біологічний зміст функціональної асиметрії мозкових півкуль. Зародком усякого відкриття, пише він, є гіпотеза, істинність якої має бути ще встановити.Симонов думає, що неусвідомленість певних етапів творчої діяльності виникла в процесі еволюції як необхідність протистояти гальмуванню прогресу свідомості. Він визнає свідомість аксіомою й визначає його непрямим образом як знання, яке можна передати іншим .Діалектика розвитку психіки така, говорить Симонов, що колективний досвід людства, сконцентрований у свідомості, повинен бути захищений від випадкового, сумнівного, не підтвердженого практикою. Знання повинні лежати на своїх поличках і не вступати у вигадливі комбінації, подібні до сновидінь.

За цим і стежить свідомість, що виконує стосовно досвіду ту ж роль, що виконують стосовно генетичного фонду особливі механізми, що захищають його від мінливості зовнішніх впливів."Хто хоча б один раз робив роботу, що лежить на границі або, здавалося б, за кордоном можливого, - пише А. Б. Мигдал,- знає, що є тільки один шлях - завзятими й невідступними зусиллями, рішенням допоміжних завдань, підходами з різних сторін, відмітаючи всі перешкоди, відкидаючи всі сторонні думки(стан високої КУ ), довести себе до свідомості, який можна назвати станом екстазу (стан enjoyment,), коли змішується свідомість і підсвідомість, коли свідоме мислення триває й у сні, а підсвідома робота робиться наяву"[29](о.).Тут мається на увазі нетільки Підсвідомість,а щей Сверхсвідомість. Тобто у стані потоку у людини об’єднуюстья всі її складові в єдину систему: Свідомість, Підсвідомісь, Сверхсвідомість, Надсвідомість і поштовхом для цього є концентрування уваги на об’єкті. Концентрація уваги –канал зв’язку чотирьох складових особистості в єдине ціле, коли проявляється Індивідуальність (від лат. Individuum - неподільне), а не всього-на-всього 1/4 її істинної сутності - Свідомість .Свідомість - консерватор, тому enjoyment від нього « не дочекаєшся», Підсвідомість «жадібно» утримує інформацію і «enjoyment» не займається ,тільки діалектичний детермінатор нагороджує особистість enjoyment.Тому про цей стан кажуть: « на нього зійшло натхнення, «його відвідала Муза» і .т.п. Саме слово натхнення означає те, що хтось вдихнув щось в когось.Тільки та особистість велика, яка репрезентує в собі діалектичне ведуче Сверхсвідоме і здобуває інформацію в необмеженому спадковому сховищі Підсвідомого.

Тому зрозуміло, чому всі духовні практики Сходу хором кажуть про «Бога усередині нас».У древній книзі є така фраза, яка змушує замислитись:"Від днів же Іоанна Хрестителя донині Царство Небесне силою береться , і [ті , хто] вживає зусилля , захоплюють його" (Матф.11:12) [4 ](о.).Ці слова наводять на думку, що щоб опанувати канал зв’язку з Сверхсвідомим, треба зробити зусилля над собою ,тобто йдеться мова про вольову самовідданну «установку» (за Д.Н.Узнадзе), коли мотив орієнтується на процес ,а не результат.Таким чином ми отримали три види свідомості, які являються частинами ще двох станів психічного життя людини , до того ж для всіх п’ятьох свідомостей характерне сприймання реальністі тільки своїм власним унікальним способом. Тому зрозуміло, як складно розвинути в собі такий високий рівень КУ, який збере воєдино Сверхсвідомість.Свідомість і підсвідомість. Згідно з психофізіологом П. В. Симоновим фізіологічний механізм Сверхсвідомості-правопівкульна домінанта. Наш мозок є лише інструментом Свідомості й Підсвідомості, але без нього наше фізичне тіло не змогло б існувати. Отож , наш мозок складається із двох частин: великий мозок і кора великого мозку.

Великий мозок займає 4/5 усього обсягу головного мозку, складається із двох півкуль і побудований переважно з білої речовини. Зверху цей великий мозок покритий тонким шаром (2-5 мм) сірої речовини, що і називають корою великого мозку або просто корою, а великий мозок - підкіркою. Свідомість пов'язано з корою головного мозку, а підсвідомість із підкіркою. Розподіл на свідомість і підсвідомість чисто умовна. Свідомість командує, а підсвідомість підкоряється командам, одержуваним від свідомості. Людина взаємодіє з нашим миром винятково через підсвідомість. Саме через підсвідомість ми сприймаємо наш мир: бачимо, чуємо, почуваємо, сприймаємо дотиком, відчуваємо. Підсвідомість знає все про наш організм, почуває кожну його клітку, знає, що потрібно робити в кожний момент часу. Ми адже не замислюємося, як потрібно йти, рухатися. Підсвідомість це все робить автоматично. Концентрація уваги - це якість узгодженості всіх багаторівневих внутрішньо репрезентуючих один в одному, зовсім різних за своїми якостями, процесів у свідомості і підсвідомості людини, досить складний пристрій , двері в есенціальну складову людської істоти (Сверхсвідомістьі). Чим довше цей порт (з’єднуючий, приймаючий і відправляючий інформацію) буде відкритим для людини ,тим на більш високому щаблі еволюції вона знаходиться [29](о).

Е різні рівні відкриття цього каналу, тобто йдеться мова про цілий ряд ступенів розвитку резервних станів свідомості (за В.В.Козловим).У буддистських практиках, йозі, ЧЮЦ цей стан називається Просвітленням тому що він виявляє чимало рівнів потенційних можливостей (глибини Підсвідомості і Сверхсвідомості), що пов’язано з активізацією області мозку з невідомими функціями [19](о.).ЧЮЦ –це цигун вищого рівня, це мистецтво самоудосконалювання і опанування владою над самим собою. Згідно з результатами наукового дослідження у всьому світі він синхронізує й узгоджує роботу півкуль мозку; змінює частоти мозкових хвиль; розвиває контроль над ментальними й емоційними станами свідомості; регулює лімбічну систему й області, пов'язані з виникненням і зберіганням емоцій; налагоджує і здійснює контроль над перемиканням між симпатичною й парасимпатичною нервовими системами; керує метаболізмом системи тело - розум; розвиває особливі функцій тіла, розуму, психіки, духу й душі. Експерименти ясно продемонстрували , що подих є засобом, за допомогою якого розум може встановити свідомий контроль над метаболическими процесами й тілом. Цей процес викликається й одночасно стимулює керування переключення парасимпатичної нервової системи на симпатичну й балансування півкуль мозку. Розвиток особливих ментальних, психічних і фізичних здібностей, якими славляться деякі даоські майстри цигун, головним чином, зв'язані зі здатністю керування подихом і пов'язаними із цим можливостями. Вплив ЧЮЦ на розум і емоції: навчання керуванню частотою серцевих скорочень і частотою подиху також дозволяє встановити свідомий контроль над негативними, стресовими емоційними внутрішніми станами й зовнішніми впливами.

Це дозволяє проявитися й розвитися приємним емоціям і потужній свідомості, що з’являється в результаті глибокого внутрішнього спокою й розслаблення. Звичайно , рівень «потоку» не зрівняти з глибиною концентрацією вищіх ступенів цинун. Древні знання лише нещодавно стали доступні всім бажаючим (1980-1990 роки), раніше це була велика таємниця за сіма замками. В Китаї в старі часи ЧЮЦ займалися лише імператори і то під суворішою забороною разголошення . Нині ЧЮЦ дан всім, але не кожний розуміє його великі можливості , одна з них: практикуючий може увійти у ресурсний стан свідомості , його глибину і трансформувати себе. Дельта хвилі ЕЕГ у такому стані спрямовуються до нуля.