1.3. Концентрація уваги – канал доступу Свідомості у Підсвідомість і Сверхсвідомість , ключ до «фактору еволюції» та стану щастя.

КУ є загальною характеристикою для суб'єктивно значимих станів свідомості й , більше того, служить необхідною умовою їхнього досягнення. Сюди відносять стану поетичного й артистичного натхнення, эстетического насолоди й захвату, медитації, серцевої молитви, містичного екстазу, любовного томління, абсорбції, гіпнотичного трансу, пікових і рекордних переживань, ідентифікації й эмпатии. Яскраві описи й високі оцінки цих станів можна знайти у філософській, мистецтвознавчій, художній, автобіографічній і релігійній літературі. Наукове дослідження станів такого роду гальмується труднощами методичного характеру, нерозв'язаністю багатьох питань загальної психології й, зокрема , проблем уваги. Абсорбція (від лат. absorptіo - поглинання) - характеристика особистості. Сприйнятливість індивіда до особливих станів свідомості (гіпнозу, наркотикам). У звичайних ситуаціях проявляється в підвищенні рівня фантазування. Показано, що абсорбція пов'язана з іншими особистісними характеристиками (позитивно - з разноплановостью мотивів, соціальною пристосовністю, образністю мислення, коммуникативностью, тривожністю, а також зі слабістю й динамічністю нервової системи; негативно - із самоконтролем, соціальним статусом у малій групі, рівнем домагань, а також з рухливістю нервової системи).

Медитація концентрації

Будь-яка медитація припускає КУ, його фіксацію на внутрішньому або зовнішньому об'єкті. Є два аспекти такої концентрації: відволікання уваги від об'єктів, що заважають, і фокусування цього знайденої уваги на одному об'єкті в цей момент. Метод КУ - це головний метод,який використовується у практично всіх духовних практиках. Медитація дуже сильна практика, що дає безліч позитивних ефектів. Основні позитивні ефекти - швидке відновлення психіки після стресів, відновлення фізичних сил, потужний ріст волі, контролю над власноим життям , усвідомлення, підвищення ефективності роботи, особливо інтелектуальної, швидкий професійний зріст як фахівця , удосконалення творчих здібностей. Концентрація дає можливість увійти в стан медитації досить швидко.Через якийсь час концентрація автоматично переходити в медитацію, саме тому починати вправи з медитації легше всього із практики концентрації. Техніка медитації дуже співзвучна з теорією потокового стану свідомості. Після оволодіння першого ступеня автоматично відбувається перехід на другий ступінь. Другий ступінь- це властиво стан медитації в більше вузькому змісті.У практикуючого з'являється суб'єктивне переживання тотожності з об'єктом медитації. Медитирующий уже не відокремлює себе від об'єкта медитації. Одночасно із цим з'являється переживання "свідка". Евристичні стани свідомості Еврістичний стан - це особливий ресурсний стан свідомості,що виникає при повному свідомому фокусуванні на проблемній задачі чи тотального залучення свідомості в процес діяльності .Він характеризується максимальною мобілізацією резервних можливостей людської психіки,під час якої відкривається доступ до несвідомих рівнів психіки як складного інтегративного утворення.Іншим видом цього еврістичного станує осяяння як миттєве схоплювання суті ,роз’язання проблемної смитуації.Процес осяяння може бути визначений через поняття інтуіції,як одного із її функцій, а сама інтуіція визначається, як « переживання істини»,що володіє силою переконання . Його можна визначити як збурювання, розриви безперервності антропологічного сну, самоузгодженої пари сприймаючого й сприйманого. Саме там, у розривах цього зв'язку, у збурюваннях, колапсах сноподібної реальності можливе входження нового в повсякденний людський мир. З іншого боку - саме там можливий прорив людини в простори нового знання, переживання, змісту. Евристичний стан свідомості - це завжди сполучення гри наміру, зусилля особистості й випадка. Але тільки розриви безперервної загальноприйнятої реальності можуть дати нам досвід евристичних станів свідомості. Цей досвід здатний, змістивши наші звичні стереотипи сприйняття, дати нам, на якийсь час, нове бачення миру. Він руйнує гомеостаз сприйняття, допомагає нам інакше глянути на знайомі речі, побачити колись не знайоме. Він міняє твердість сприйняття, розплавляє існуючі константи, пов'язані з "Я", з культурою, консенсусной реальністю, владою, миром, з усіма понятійними, язиковими, редакторськими аспектами нашого сприйняття. При виході за межі відомого досвіду з'являються ті самі парадокси й антиномії ( протиріч) - те, про що писали Нагарджуна, Кант, древні даоси (ЧЮЦ -техніка древніх даосов із монастиря Шаолінь) й про що говориться в сучасних антиноміях теорії множин - антиномічность розуму на межах, коли валять поняття, і ми входимо в невідоме. Досвід евристичних станів свідомості - це завжди альтернативний, незвичайний погляд, і тільки він дозволяє осягати таємницю. Щоб творити, людина повинена пробудитися з антропологічного сну, розірвати павутину консенсусной реальності, прийнятій моделі миру, прийнятого міфу про світ і в тому числі - консенсусного поняття "що є людина" і "хто ти в цьому світі". І замість того, щоб увесь час намагатися створити таку версію консенсусной реальності, що буде виглядати задовільно, і піклуватися про те, щоб бути як усе - нормальною людиною, творець порушує, розриває звичну систему впорядкованості. Ми не зможемо зробити нічого нового в повсякденній реальності, не виходячи за її межі, щоб систематично досліджувати мир незвичайних евристичних станів свідомості. Евристичний стан свідомості - це особливий змінений стан свідомості (ЗСС), що виникає при повнім фокусуванні свідомості на проблемному завданні або тотальної залученість його в процес діяльності. Поняття зміненого стану свідомості є родовим, воно ширше по змісту евристичного стану свідомості й включає у свій обсяг також медитативні, трансовые, психоделічні й інші незвичайні стани свідомості. Евристичний стан свідомості характеризується максимальною мобілізацією резервних можливостей людської психіки (когнітивних, вітальних, організмічних). У цьому стані відкривається доступ до несвідомих шарів і до всіх рівнів психіки як складного интегративного утворення (що дуже співзвучно з Сюї Мінтаном). - Воно має якісно загальні переживання зі станами, що виникають при глибокому гіпнозі, трансі, медитаціях, порушеннях свідомості при прийманні алкоголю, наркотиків і психоделических препаратів. Саме це, на наш погляд, робить багатьох творчих людей уразливими до речовин, що змінюють свідомість, що дає сурогатні переживання творчого підйому. Творчість - це як стрибнути в Байкал, щоб обійняти сонячний диск[14](о). Евристичний стан свідомості - це особливий змінений стан свідомості (ИСС), що виникає при повнім фокусуванні свідомості на проблемному завданні або тотальної вовлеченности його в процес діяльності. Поняття зміненого стану свідомості є родовим, воно ширше по змісту евристичного стану свідомості йвключає у свій обсяг також медитативні, трансові, психоделічні (явища, пов'язаних з"зміною" і "розширенням" свідомості й дослідженнями стійкості психіки) й інші

незвичайністанисвідомості.Евристичнийстансвідомостіхарактеризуєтьсямаксимальною мобілізацією резервних можливостей людської психіки (когнітивних, вітальних, організмічних). Воно має якісно загальні переживання зі станами, що виникають при глибокому гіпнозі, трансі, медитаціях, порушеннях свідомості при прийманні алкоголю, наркотиків і психоделических препаратів. Саме це, на наш погляд, робить багатьох творчих людей уразливими до речовин, що змінюють свідомість, що дає сурогатні переживання творчого підйому.

Таблиця . 1.1 Порівняння компонент «свідомості» потоку, еврістичного стану свідомості.

№ п\п	Поток свідомості за М.Чіксентміхаї	Еврістичний стан свідомості за В.В.Козловим
1	Наявність чіткої мети,цілі	Злиття дії і усвідомлення
2	Глибина концентрації на досягненні мети	Фокусування свідомості на проблемному завданні
3	Забути про себе	Втрата самосвідомості,стандартної концепції себе і найбільш інтенсивне усвідомлення своїх внутрішніх процесів
4	Звільнити свідомість від усього,щоне стосується вирішення проблеми	Наявність трансцендентних переживань,відчуття гармонії з оточенням,зникнення психологічних захистів
5	Втрата почуття часу
6	Відчуття досяжності мети,результативність здійснення діяльності	Почуття автентичності(непідроблений) досвіду, тобто саме суб’єктивне переживання з головним мотивуючим фактором діяльності
7	Наявність чіткого зворотнього зв’язку для коригування руху до мети
8	Відчуття повного контролю за подіями	Повна керованість ситуацією,свідомість повноти контролю над своїми діями

На таблиці 1.1 достатньо наочно показано , що потік - це тільки початкова ступінь цигун. Згідно з цією відповідністю, у В.В.Козлова йдеться мова про древніх даосів ,отже ЧЮЦ- це древня практика даосів із монастиря Шаолінь у Китаї.Із цього випливає, що йдеться мова про один і той же стан свідомості. За В.В.Козловим « потоковий» стан свідомості , як процесуальне перживання творчого натхнення є одним із видів т.зв. творчого або еврістичного стану свідомості .Отже, напрошується висновок, що цигун - це еврістичний стан,а поток-лише його початкова ступінь.

Еврістичний стан - це особливий ресурсний стан свідомості,що виникає при повному свідомому фокусуванні на проблемній задачі чи тотального залучення свідомості в процес діяльності .Він характеризується максимальною мобілізацією резервних можливостей людської психіки,під час якої відкривається доступ до несвідомих рівнів психіки як складного інтегративного утворення[14](о.). Іншим видом цього еврістичного станує осяяння як миттєве схоплювання суті , роз’язання проблемної смитуації.Процес осяяння може бути визначений через поняття інтуіції, як одного із її функцій, а сама інтуіція визначається, як « переживання істини»,що володіє силою переконання .Розрізняють такі види інтуїції: наукова, особиста , духовната ін.В.В.Козлов ввів поняття т.зв. «ресурсних станів» свідомості. Ресурсні стани свідомост і - це стан людини ,у якому домінує не раціонально-логічний інтелект,а мотиваційно-емоційна сфера мислення ,як спрямованість до вищіх сил, до інших людей і самого себе. У ресурсному стані свідомості ми завжди можемо диференціювати суб’єкта, який мислить, мислення як процес і те , що мислиться як зміст діяльності .Коли ці три складові зливаються в єдності –це і є ресурсний стан свідомості. У цьому стані людина творить не лише себе,тобто здобуває знання,уміння ,навички,але й світ, створює своє розуміння,своє бачення світу,проектує і будує власне життя ,вирішує,куди йому йти , з ким взаємодіяти і спілкуватися. По своєї энцефалографической картині діяльність у стані високої концентрації й зібраності на виконуваному завданні, тобто в "потоці", має досить велика подібність із неглибокими медитативними станами. У контексті даної проблеми слід зазначити завоювання, що відбувається, західного ринку електронними приладами для біологічного зворотного зв'язка й підпорогового програмування. Передісторія питання такова. М.Чиксентміхаї стверджує,що «від ступеня зосередження свідомості на об'єкті залежить продуктивність нашого існування,тому дуже важливо ефективно інвестувати наш обмеженний психічний ресурс.Таким чином наш особистісний розвиток пов'язане з тим, "як ми витрачаємо нашу увагу" . «Фактор еволюції» - ефективне інвестування нашого обмеженого психічного ресурсу. Тривале, не потребуючих зусиль фокусування уваги займає у списку складових «потоку» особливе, ключове місце. Як правило, це залежить виключно від самого суб'єкта. Зовнішніми ключами, що сприяють концентрації і забезпечують стан «потоку», є певні т.зв. «виклики ситуації» і структура діяльності. Характерні ознаки «потоку»:"Ваша концентрація зовсім повна. Ваш розум не блукає; ви не думаєте про щось ще й цілком залучені в те, що робите. Все ваше тіло пильнує, і ви не почуваєте ні однієї області, де воно було б затиснуте або блоковане. Ваша енергія тече дуже плавно. Ви почуваєте себе комфортно, вільний і сильним (танцюрист) [52] (о.) ".Увійти в «потік» виявляється легше в ситуаціях дослідження невідомого, прийняття відповідальних рішень, змагальності, небезпеки, тобто в ситуаціях, що задовольняють людську потребу у виході за межі відомого, в нові простори навичок, здібностей і т.п. З ним досить співзвучний творчий або еврістичний стан свідомості за В.В.Козловим та концепція надлишкового научіння (доведення навику до автоматизму). Вивчення якості роботи і психофізіологічного стану осіб, що перебувають у стані «потоку», дозволило автору дійти висновку про те , що він є оптимальним як для результатів, так і для самого суб'єкта. Здатність зосередження уваги є найбільш фундаментальним способом зменшення онтологічної тривожності, страху безсилля й неіснування. Нагородою людині служить особливого роду насолода (enjoyment). Сукупність переживань, які супроводжують і, одночасно, мотивують діяльність, безупинно підштовхуючи суб'єкта на її поновлення й продовження незалежно від зовнішніх підкріплень, одержала назву аутотелического (несучого ціль у самому собі) досвіду. Сутність різноманітних медитативних практик полягає у вмінні різними методами саморегуляції розвивати усвідомлення свідомості. Не випадково увагу називають «монархом свідомості», якщо в державі (свідомості) панує анархія (неуважність), то не може бути й мови про високу організацію суспільного життя і процвітання нації, оскільки саме увага організує потік актуальних думок, переживань і дій людини.Одной із фізіологічних основ уваги являєтьмся так називаємий «ефект запального скла» [36](о.). Щоб досягнути «ефекта скла» беруть відшліфоване скло в такий спосіб концентрувало й направляло сонячне світло на крапку загоряння, що з'являлося полум'я. Так і "лупа концентрації" упорядковуває наші думки, спрямовуєїх, поєднує й направляла на мету. Ми хотіли б додати до сказаного те, що концентрація означає "зібраність", але не напруга. Ми не будемо боротися з нашими безцільними, що біжать думками, навпроти, ми будемо уникати якої-небудь боротьби, тому що таким способом ми зможемо досягти тільки зворотного результату. Дійсна концентрація досягається тільки в стані повного розслаблення, у якому "зібраність" установлюється як би довільно. Концентрована увага людини, що виконує досить добре засвоєну дію, може бути спрямована на контроль за ситуацією, на результат дії, на саму дію.Фізіологічною основою цього стану є домінанта А. А. Ухтомского[36](о.), що, у силу властивого їй властивості сполученого гальмування, придушує сприйняття подразників, що не мають відношення до даної домінанти, за рахунок підвищення порогів чутливості до неадекватного (постороннього) подразника.