25% Обсягу

15% Стійкості

5% Концентрації

55% Переключення

Варіант№3

50% Обсягу

10% Стійкості

20% Концентрації

20% Переключення

Варіант№2

30% Обсягу

20% Стійкості

25% Концентрації

25% Переключення

Варіант№1

25% Обсягу 15% стійкості 5% концентрації 55% переключення Варіант№5 50% обсягу 10% стійкості 20% концентрації 20% переключення Варіант№4

Мал .3.8 Системний аналіз всіх властивостей уваги досліджуваних респондентів.

Таким чином , як показано на мал. 20 , всіх досліджених можна поділити на 5 варіантів. Енергія уваги одна на всі її властивості.Якщо розвинута одна якість уваги, то страждає інша , тому вони всі представляють собою єдиний об’єднаний моноліт « механізму доступу у свідомість"[38](о.).Як її розподілить особистість, залежить тільки від неї самої.Екстринсивно мотивована діяльність респондента приводить до розвитку переключення, розподілу ,обсягу уваги, інтринсивно - до розвитку стійкості та концентрації уваги. Немаловажну роль у цьому процесі грає афілітація - тенденція бути в суспільстві інших людей, потреба людини в створенні теплих, емоційно значимих відносин з іншими людьми. Примітно, що стан щастя спричиняє саме висока концентраціїя та стійкості уваги, тобто тільки інтринсивно спрямовані особистості мають всі шанси злетіти до блаженства самореалізації.В когнітивній психології цей процес називаеться «когнітивним переструктуруванням».

А ці поняття - самі насущні, базові і фундаментальні для кожного із нас.Виходить, наша сутність вимагає , щоб ми акцентували увагу на заглибленні в себе і на діяльністі ,спрямованій на реалізацію своїх внутрішніх якостей, своєї ПРОГРАМИ розвитку, продиктованої нашим непроявленим Сверхсвідомість (П.В.Симонов). Чим більше ми відриваємось від зв’язку з нашою Сверхсвідомістю ,тим менше ми втілюємо у життя свої здібност і відчуваємо себе щасливими - ми страждаємо. Якщо ПРОЕКТ здійснюється належним чином, то Сверхсвідомість посилає нам нагороду - задоволення enjoyment (за М.Чиксентміхайї та Сюї Мінтаном), яке не можливо купити ні за які кошти.

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ПСИХОТЕРАПЕВТА ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Основна мета та завдання охорони, безпеки праці психотерапевта в галузі охорони здоров’я. Соціальне значення безпеки життєдіяльності в галузі охорони здоров’я та практичне вирішення відповідних проблем.Роль працюючих психотерапевтів у питанні покращення умов праці на виробництві та зменшення впливу шкідливих і небезпечних чинників на життя та здоров’я працюючих.

« Техніка безпеки»,«ризик у діяльності», «Індивідуально-орієнтований ризик», «вимоги безпеки», «удосконалювання техніки безпеки», «охорона праці». «надзвичайна ситуація» , «технічні нормативи»

4.1 Загальні вимоги безпеки

Нова типова навчальна програма «Охорона праці в галузі» розроблена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державної служби України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд України) від 21.10.2010 р. № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цвіль­ного захисту у вищих навчальних закладах України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2010 року за № 1057/18352. Сучасне законодавство України з охорони праці ви­магає більш якісної підготовки спеціалістів з ВО для всіх галузей народного господарства. Об’єктивни­ми причинами цього є глибокі суспільно-економічні зміни, які привели до появи нових форм господарювання і власності.

Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у майбутніх психологів умінь та компетенції для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у галузі охорони здоров’я .Завдання вивчення дисципліни «Охорона праці» передбачає забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників на робочих місцях в галузі охорони здоров’я через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку. Відповідно до освітньо-професійної програми підготовки психологів та психотерапевтіу курсах нормативних навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності» і «Основи охорони праці» вивчаються загальні питання безпеки людини в умовах її життя і діяльності в побуті, громадських місцях, на виробництві. У процесі трудової діяльності на людину впливає, як правило, комплекс несприятливих факторів виробничого середовища, в результаті чого можливі виробничі травми і професійні захворювання. Велика розмаїтість зазначених факторів, зміна їх кількості і рівня впливу, з одного боку, і обмеженість можливостей систем захисту людини, багатогранність прояву її психічних особливостей (наприклад, багатоваріантність поведінкових реакцій, неадекватність дій до виниклих зовнішніх умов тощо) дозволяє стверджувати, що досягнення абсолютної безпеки нереальне.

Комплексний характер впливу факторів виробничого середовища на працюючих визначає необхідність комплексного системного підходу при вирішенні питань профілактики виробничого травматизму і професійних захворювань[12](о.).

Практика засвідчує, що запобігання виробничому травматизму, як явищу, не може бути забезпечено реалізацією якогось одного – навіть дуже ефективного заходу. Для цього необхідно використовувати можливості комплексного підходу, а саме: техніки і технології виробництва (безпека виробництва); системи організації і управління виробництвом (організація без­пеки);медицини праці (виробнича санітарія); ергономіки і психології праці (психологія безпеки); економіки виробництва (економіка охорони праці); чинної законодавчої бази охорони праці. Засвоївши програму навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» магістри з психології спеціальностями та спеціалізаціями мають бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог охорони праці та володіти такими основними професій­ними компетенціями з охорони праці:

у науково-дослідній діяльності: готовність застосовувати сучасні методи дослідження і аналізу ризиків, загроз і небезпек на робочих місцях та виробничих об’єктах; здатність поставити завдання та організувати наукові дослідження з визначення професійних, виробничих ризиків, загроз на робочих місцях.

В організаційно-управлінській діяльності: впровадження організаційних і технічних заходів з метою поліпшення безпеки праці; здатність та готовність до врахування положень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці при виконанні виробничих та управлінських функцій; здатність до організації діяльності виробничого колективу з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці; управління діями щодо запобігання виникненню нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві; впровадження ефективного розподілу функцій, обов’язків і повноважень з охорони праці у виробничому колективі. У проектній діяльності: розробка і впровадження безпечних технологій, вибір оптимальних умов і режимів праці, проектування зразків техніки і робочих місць на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці. У педагогічній діяльності: розробка методичного забезпечення і проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці. У консультаційній діяльності: надання допомоги та консультації працівників з практичних питань безпеки праці; готовність контролювати виконання вимог охорони праці в організації. Програма складається з дев'яти розділів: Міжнародні норми в галузі охорони праці. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі. Система управління охороною праці в організації. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності. Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворю­вання на виробництві. Особливо слід зазначити новизну першого розділу, присвяченого міжнародним нормам.