158

Міністерство освіти і науки , молоді та спорту України

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

Факультет права та соціально - інформаційних технологій

Кафедра розвитку людини

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему:

«ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ УВАГИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОТОКОВОГО СТАНУ СВІДОМОСТІ НА ПРИКЛАДІ ЧЖУН ЮАНЬ ЦИГУН»

ДАНИЛЕЦЬ ЛІЛІЇ МИКОЛАЇВНИ

Заочна форма навчання , VI курс

Напрям підготовки 0301 «Соціально -

політичні науки»

Спеціальність 8.03010201 «Психологія»

Освітньо-кваліфікаційний рівень

«магістр»

Науковий керівник__________________

док. пс. н., проф. Грищенко Г.В. Робота допущена до захисту“__” ___________ 2012 р. Завідувач кафедри ________________ д.пед.н., проф. Сергієнко Л. П.

Миколаїв – 2013

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………...........4 Розділ 1. Теоретико - методологічні аспекти вивчення властивостей уваги з позиції потокового стану свідомості на прикладі ЧЮЦ……………………..…..12

1.1. Передумови психологічного дослідження.……………………………………….12 1.2. Увага - механізм доступу у Свідомість………………..……………….………...16

1.3. Концентрація уваги – канал доступу у Підсвідомість, Сверхсвідомість , та Надсвідомість та ключ до «фактору еволюції» та стану……………………………23 1.4. Розгляд технік розвитку довільної концентрації уваги ……………………..….52 1.5. Механізми розвитку уваги у техніці цигун ,порівняння потоку і «Паузи» системи Чжун Юань Цигун …………………………….……………………..…..…54 1.6. Практичне застосування теорії потокового стану свідомості…………..….……60

Розділ 2. Матеріали і методи дослідження……………………………………….66 2.1. Аналіз методів і методик, застосованих у дослідженні ……………………..…69 2.2. Загальна характеристика якостей уваги обстежених у теоретико - емпіричному дослідженні………………………………………………………………………..……74

Розділ 3. Результати емпіричного дослідження і теоретико - емпіричний порівняльний аналіз виразності й структури властивостей уваги у досліджуваних ………………………………………………………………………….82 3.1. Результати теоретико - емпіричного дослідження концентрації довільної уваги у вибірці ……………………………………………………................................82 3.2. Результати теоретико - емпіричного дослідження стійкості уваги у вибірці ...87

3.3. Результати теоретико - емпіричного дослідження вибірковості уваги у вибірці ……………………………………………………………………………………..….....91

3.4. Результати теоретико - емпіричного дослідження перемикання уваги у вибірці ……………………………………………………………………………………..…......92 3.5. Результати теоретико - емпіричного дослідження обсягу уваги увибірці …..99 3.6. Результати теоретико - емпіричного дослідження розподілу уваги у вибірці……………………………………………………………………………….…..99 Розділ 4. Охорона праці психотерапевта та техніка безпеки в надзвичайних ситуаціях…………………………………………………………………………….…1094.1. Загальні вимоги безпеки ……………………………………………………........109 4.2. Індивідуально-орієнтований ризик у діяльності психотерапевта……………..111

4.3. Рекомендації та пропозиції з удосконалюванням техніки безпеки праці…...120

Загальні висновки…………………………………………………………………….123

Список використаної літератури………………………………………….………..126

Додатки……………………………………………………………………………...….139

Список використаних скорочень

ЧЮЦ			Чжун Юань цигун
НС			Надзвичайні ситуації
			Середнє квадратичне ухилення
			Вибіркова дисперсія
			Середня вибіркова
КУ			Концентрація уваги
ПСС			Потоковий стан свідомості
ДПЦ			Довго практикуючі цигуністи
ППЦ			Починаючі практику цигун
СО			Середня освіта
ВО			Вища освіта
ГДК			Гранично допустима концентрація
ПРА			Пускорегулююча апаратура
ВЧПРА			Високочастотний пускорегулюючий апарат
ПЕОМ			Персональні електронні обчислювальні машини
ВДТ			Візуальний дисплейний термінал
ЕОМ			Електронні обчислювальні машини
НПАОП		Реєстр нормативних актів з охорони праці
СДВ	Синдром дефіциту уваги
ЕЕГ	Електроенцефалографія
ЕМП	Електромагнітне поле

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. У Законі України "Про освіту"№1060 - XII, із змінами вiд 11 червня 2008 підкреслюється: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу », тому стимулювати здатність до узгодженості свідомості і самореалізації кожного громадянина України – це першорядна нагальна мета держави . Відповідно до теорії "потокового стану" свідомості американського позитивного психолога М. Чиксентміхайі , створеної в результаті багатьох експериментальних досліджень діяльності, орієнтованої на процес , існує вісім компонентів оптимального переживання стану щастя , максимальної реалізації свого внутрішнього потенціалу, а саме: наявність чіткої мети ; інтенсивна і стійка КУ на обмеженому символьному полі; забування про себе; звільнення свідомості від всього, що не стосується вирішення проблеми , втрата відчуття часу; відчуття досяжності мети , результативність здійснення діяльності; наявність чіткого зворотного зв’язку для корегування руху до мети; відчуття повного контролю за подіями.

Аутотелічний досвід характеризує максимальний рівень особистісного розвитку,це фактор високого рівня еволюції ,це теорія креативності, стану придатності до роботи , стану розвитку таланту, спосіб контролю свідомості . У науковій літературі ще у 1930 році Н. Ф. Добнинін виділив післядовільну увагу і , варто відзначити, що перші присвячені досвіду потоку аналітичні роботи були виконані в Росії саме в контексті психології уваги у 1995 році, Т.М. Буякас, Ю.Б.Дормашев, В. Я. Романов, В. В. Козлов. А. Маслоу в теорії само актуалізації торкається саме тих питать, що і М. Чиксентміхайі, але з іншої точки зору КУ є загальною характеристикою ряду суб'єктивно значимих станів свідомості й, більше того, служить необхідною умовою їхнього досягнення. Сюди відносять стану поетичного й артистичного натхнення, эстетического насолоди й захвату, медитації, серцевої молитви, містичного екстазу, любовного томління, абсорбції, гіпнотичного трансу, пікових і рекордних переживань, ідентифікації й эмпатии . Яскраві описи й високі оцінки цих станів можна знайти у філософській, мистецтвознавчій, художній, автобіографічній і релігійній літературі. Наукове дослідження станів такого роду гальмується труднощами методичного характеру, нерозв'язаністю багатьох питань загальної психології й, зокрема , проблеми уваги. Тривала, не потребуючих зусиль фокусування увага займає в цьому списку особливе, ключове місце, оскільки визначає, в остаточному підсумку, всі інші аспекти аутотелічного досвіду. КУ приводила також до зміни сприйняття навколишнього світу й порушенню почуття часу. Аналіз повідомлень і відповідей респондентів показав, що основною умовою виникнення потоку є відповідність вимог ситуації вмінням суб'єкта." За своєю енцефалографічною картиною діяльність у стані високої концентрації і зібраності на виконуваній роботі, тобто в «потоці», має досить велику схожість з неглибокими медитативними станами.

Коротко «фактор еволюції» можна описати так: увага + мотивація + ситуація = потік ( зразок продуктивної гармонії або зворотний зв'язок з проявом післядовільної уваги) . Основні соціальні інститути - економіка, законодавство, уряд і засоби масової комунікації - всі вони є формалізованими структурами уваги. Головні питання холістичної науки про поводження обертаються навколо однієї проблеми: як і куди розподілена увага й хто управляє цим процесом". Проблема аутотелічного досвіду ніде не висвітлювалась у всій глибині її прояву,тому саме теорії внутрішньої мотивації Х. Хекхаузена , захопленості діяльністю багатьох досліджуваних наштовхнули М. Чиксентміхайі на думку про «потік». «Потік» нагадує практикуючих східні духовні традиції, які вважали дане явище центральним для свого духовного розвитку : «кураж» спортсменів японський стан Дзен (повне єднання з діяльністю і ситуацією), кожного - від кендо до ікебани, китайську «Паузу» в Чжун Юань Цигун (ЧЮЦ), в якій є також поняття enjoyment, усвідомлюючу медитацію (байдуже засвідчення), йогу та бойові мистецтва . Якщо потоковий стан свідомості веде до самореалізації особистості і робить людину щасливою, то розвиток у людини однієї із складових цього стану - глибокої КУ на досягненні мети – теж стимулює стан найбільшого внутрішнього задоволення умовами свого буття, повноту і свідомість життя, здійснення свого людського призначення, виявлення і розвиток індивідом особистісних здібностей у всіх сферах його діяльності . Існуючі нині методики розвитку уваги не задовольняють потреби суспільства. Накопичилось багато фактів про новий стан свідомості, потребуючий теоретичного узагальнення, і, навпаки, існує потреба в новій інформації, яка б допомогла розширити теорію про «потік». Знаючи всі властивості уваги і розрізнення її за якостями, можливо дослідити розвиток її характеристик у різних групах : у практикуючих східні духовні традиції довготривалий строк , наприклад Чжун Юань Цигун , у не практикуючих з ВО, у не практикуючих з СО . При цьому акцентувати увагу на формуванні саме довільної уваги, її зосередження або концентрацію та стійкість , бо М. Чіксентміхайі одним із основних компонентів потокового стану вважав глибоку концентрацію на досягненні мети. Якщо у практикуючих Цигун будуть показники довільної уваги , її концентрації і стійкості вище, ніж у контрольних групах та при цьому пересичення діяльністю не високе,то практикуючі східні практики мають значні перспективи для узгодженості свідомості, самореалізації і стану щастя, розвивають «фактор еволюції».

Також вимагає уваги проблема забезпечення безпеки в сфері роботи психолога, психотерапевта , яка стає усе більш актуальною. Це пов’язано з недостатньою розробкою системи практичних заходів щодо впровадження техніки безпеки в охороні праці психолога і її реалізацією. Дане питання вимагає розробки,обґрунтування й впровадження заходів щодо охорони праці психолога. Особливо актуальним є вивчення механізмів адаптації до даної проблеми ,що дозволяють мінімізувати її негативний вплив на якість життя психотерапевта ,а також факторів закономірності порушення адаптації. Відповідно до вищевикладеного в дослідженні була поставлена наступна мета:1) з'ясувати , які властивості уваги більш за все розвинуті у практикуючих цигун , у випробуваних з ВО, у групи з СО ; 2) виявити розвиток концентрації, стійкості уваги , довільної уваги більш, ніж у контрольної групи, якщо ні - спростувати залежність ; 3) обґрунтувати взаємозв’язок і залежність концентрації і стійкості уваги, довільною увагою з групою ознак потокового стану свідомості; 4) Визначити аналогію між концентрацією і стійкістю уваги , довільною увагою з потоковим станом свідомості; 5) побудувати схему внутрішньої структури потокового стану свідомості і її співпідпорядкованість з технікою цигун; 6) розробити схему внутрішньої структури практики цигун ,тобто довести , що заняття цигун ведуть до максимального особистісного розвитку, інакше кажучи до зростання «фактору еволюції» і стану щастя; 7) дослідити чинники , що впливають на безпеку в галузі охорони праці психолога , психотерапевта.

Для реалізації зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

1. Вирішення та обґрунтування доцільності розгляду теорії потокового стану свідомості , організації процесів уваги та механізмів розвитку уваги у техніці цигун .

2. Всебічне вивчення практичного застосування теорії потокового стану свідомості, розгляд технік розвитку концентрації довільної уваги та практична значимість системи ЧЮЦ .

3. Проведення дослідження з даної проблеми з метою встановлення , або спростовування зв’язку у досліджуваних явищах.

4. Накопичення даних, аналіз і систематизація їх, математичне опрацювання, виявлення типового стану, недоліків, упущень, вивчення передового досвіду в цій області досліджень .

5. Обґрунтування системи заходів щодо вирішення проблеми розвитку КУ та входження в потоковий стан свідомості.

6. Розробка пропозицій щодо використання результатів дослідження у всіх сферах життя , де підвищена затребуваність у входженні в потоковий стан свідомості , у розвитку довільної уваги і узгодженості свідомості .

7. Дослідження чинники , які впливають на стан безпеки та охорону праці психолога і психотерапевта , проаналізувати та визначити особистісно - орієнтовані ризики в діяльності психотерапевта та психолога .

Гипотезою дослідження послугували наступні припущення:

якщо цигун розвиває концентрацію та стійкість інтелектуальної уваги (внутрішній стан цигун «тиша розуму» « Пауза»), то він проецирується і прямо пропорційний вимірюваній високій концентрації та стійкості довільної сенсорно - перцептивної уваги) , а це означає, що практикуючі цигун більше, ніж люди з вищою і СО входять в потоковій стан свідомості, а якщо так, то стан цигун можливо виміряти психодіагностичними методами, що має велику емпіричну значущість для системи ЧЮЦ.

Об'єкт дослідження є увага , як складова потокового стану свідомості.

Предметом дослідження стала ймовірність входження в потоковий стан свідомості практикуючого цигун , шляхом аналізу всіх якостей його уваги: концентрації довільної уваги (як складовій «потоку») , об'єму, стійкості, перемикання, розподілу. В ході дослідження були використані наступні методи дослідження : теоретичні методи; системно - структурний метод; метод теоретичного аналізу й узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження; історичний метод для виокремлення різних підходів до проблеми; метод порівняльного аналізу та узагальнення даних; емпіричні методи ; метод наукового спостереження ; метод психодіагностичного спостереження; методи інтерв’ю та консультаційної бесіди; тестування, статистична обробка даних здійснювалася на основі універсального математичного пакету Maple обчислюванням вибіркового середнього , вибіркової дисперсії та середньоквадратичного ухилення, інтерпретація отриманих даних проводилася у порівнянні з нормативними стандартами, результатом дослідження стала побудова психологічних портретів досліджуваних груп випробуваних. Для досягнення мети дослідження та вирішення поставлених завдань було сформовано методичний комплекс (див. розд. III) , що включає в себе різні психолого - діагностичні методики для діагностики рівня і прояву властивостей уваги у ДПЦ, ППЦ та контрольної групи і аналіз структури та закономірностей прояву уваги кожної з цих груп , акцентуючи увагу на рівень розвитку саме КУ , як одної із восьми складових потокового стану свідомості М. Чиксентміхайі . Викладене вище зумовлює вибір теми магістерського дослідження: «Дослідження властивостей уваги крізь призму потокового стану свідомості на прикладі Чжун Юань цигун».

Наукова новизна . Новим у проведеному дослідженні є системний підхід до вивчення психологічних аспектів впровадження теоретичних досягнень позитивної психології у життя , розробка нових шляхів самореалізації людського потенціалу та створення внутрішніх умов до стану щастя кожної окремої особистості. Система ЧЮЦ зовсім нещодавно (1991 р.) з’явилася у країнах пострадянського простору¹ і тому ще недостатньо науково досліджена. Проаналізувавши можливості цієї системи саморозвитку , вперше у вишукуванні виявлено закономірності й взаємозв'язок комплексу взаємозалежних елементів , сукупності сутності відносин атенційних здібностей у контексті внутрішньої картини індивідуальних особливостей практикуючих східні практики з метою їх більше ефективного використання у житті та більш глибокого осмислення доцільності їх впровадження в повсякдення.

Здатність зосередження уваги є найбільш фундаментальним способом зменшення онтологічної тривожності, страху безсилля й не існування ,це в перспективі може використовуватись у психотерапії найбільш фундаментальним способом зменшення онтологічної тривожності, страху безсилля й не існування ,це в перспективі може використовуватись у психотерапії, психіатрії , педіатрії при лікуванні неврозів( у тому числі логоневрозів неврологічного типу), депресій ,у відбудовній медицині як допоміжна психотерапія: при лікуванні артеріальної гіпотонії ,"вегето-судинної дистонії", ІХС,бронхіальної астми, виразкової хвороби , хронічної діареї, хвороби Крона, виразкового коліту, дискинезії ШКТ, при проблемах щитовидної залози , при метаболічному синдромі (провіснику цукрового діабету), зниженому імунітеті, хронічній утомі ,шумі у вухах, при страху смерті в результаті інфаркту або інсульту, порушення сну, різних депресіях, фобіях, смерті в результаті інфаркту або інсульту, порушення сну, різних депресіях, фобіях,

_____________________

¹Майстер системи ЧЮЦ Сюі Мінтан до того, як в країнах СНД почав проводити лекції та семінари, з 1988 року очолював Китайську асоціацію Чжун Юань цигун . Будучи президентом об’єднання цигун , він був професором Пекінської спільної китайсько-західної лікарні , член Ради Всесвітнього академічного товариства медичного цигун, керівник учбово-лікувального центру у Сіеттлі (США). За досягнутий в цигун рівень майстерності відзначен званням, яке можна перевести як Патріарх , або Великий магістр,або Супермайстер ( аналогов в українській мові не існує).

маніях, залежності, анорексіії, булемії, сексуальній дисфункції, хронічних головних болях, болях у спині , смерті в результаті інфаркту або інсульту, порушення сну, різних депресіях, фобіях, маніях, залежності, анорексіії, булемії, сексуальній дисфункції, хронічних головних болях, болях у спині. Емпіричним шляхом доведено , що практика східних духовних традицій стимулює узгодженість свідомості, самореалізацію особистості і стан щастя.

Практичне значення одержаних результатів.

Результат дослідження відкриває перспективу по-новому подивитись на подальше впровадження практик східних духовних традицій ( зокрема ЧЮЦ) у життя практично кожного громадянина України, побудови теоретичної моделі схожесті «Паузи» в цигун і «потоку» в позитивній психології, переосмислення значення цієї практики саморозвитку для суспільства , починаючи з дошкільного віку для стимулювання максимального рівня особистісного розвитку ( «фактору еволюції») і стану щастя . Комплекс тестових методик дав змогу проаналізувати стан розвитку кожного ДПЦ , що до цього практично не було можливим.

При позитивному результаті в перспективі можлива розробка нових, адаптованих оригінальних методик, модифікації вже існуючих для « Асоціації ЧЮЦ цигун» з метою виявлення глибини стану цигун, що має дуже велике емпіричне значення . Матеріали даної роботи можуть також бути використані у « Асоціації ЧЮЦ цигун» в роботі інструкторів I ,II ,III ступенів,а також є скромним вкладом у наукове роз’яснення значення ЧЮЦ цигун з позиції психології як науки. В перспективі можливе глибинне обстеження тисяч практикуючих ЧЮЦ з метою більш досконалого глибинного дослідження данної теми . Ця магістерська робота також має практичне значення при підготовці лекцій курсу загальної психології та в консультаційній практиці. Координація свідомості може допомогти вирішити проблему професій I групи риску (травматизму населення, який має місце внаслідок неуважності у всіх галузях народного господарства) ,а також у медичній практиці (див. «Наукова новизна») .

Апробація результатів . Результати дослідження були оприлюднені у вигляді тез доповіді «Дослідження властивостей уваги крізь призму потокового стану свідомості на прикладі Чжун Юань цигун» і надруковані у збірках на конференції Миколаївського "Відкритого міжнародного університету розвитку людини"Україна" «Шляхи розвитку суспільства» 25.01. 2013 р. та Міжнародній науковій конференції "Теоретичні й практичні аспекти наукових досліджень" у 29.04.29.2013р. у м.Києві.

База та етапи дослідження . Спробою реалізації подібного підходу з’явилося комплексне психологічне дослідження з 1.11.2012 р. по 11.03.2013 р. ДПЦ, ППЦ та осіб з вищою та СО в Автномній республіці Крим , в рамках співробітництва з «Кримською Асоціацією цигун » , Сакським клубом Чжун Юань цигун ,Сімферопольським клубом «Перлина», Сімферопольським клубом "Мандарин" , Алуштинським центром Чжун Юань цигун . Магістерське дослідження склалося з 5 етапів . На першому етапі вивчалася література з обраної проблематики , на другому проводився відбір методик дослідження та формувалася вибірка , на третьому здійснювалася експериментальна частина, на четвертому підбивалися підсумки дослідження , на п’ятому оформлювався текст магістерської роботи.

Структура роботи зумовлена ​​логікою дослідження і складається з вступу, двох розділів, висновків, висновку, списку літератури, додатків. Робота ілюстрована таблицями, графіками, гістограмами, схемами, малюнками

Перелік ключових термінів : «потоковий стан свідомості», «аутототелічність», «екзотелічність», « післядовільна увага», «максимальний рівень особистісного розвитку » , «фактор еволюції », «Чжунь Юань Цигун» ,.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ УВАГИ З ПОЗИЦІЇ ПОТОКОВОГО СТАНУ СВІДОМОСТІ НА ПРИКЛАДІ ЧЮЦ

В якості теоретико - методологічної підстави виступають : суб’єктивний підхід , положення когнітивної психології про ментальні внутрішні репрезентуючі структури , теоретико - емпіричні позиції психосемантики, напрями «психологія пізнання» в галузі психології. В ході дослідження використовувався системно-структурний метод; структурно - функціональний метод, метод теоретичного аналізу й узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження; історичний метод для виокремлення різних підходів до вирішення проблеми; метод порівняльного аналізу та узагальнення даних; метод наукового спостереження,тому що лише вони повно і глибоко освітять сутність проблеми. Якщо після подолання внутрішніх суперечностей у теорії та усунення неузгодженості між теорією та експериментальними даними отримані знання систематизувати і проаналізувати їх складові частини,то можна зробити висновок, що «Пауза» ЧЮЦ-– це принципово нова концепція « глибинного потокового стану свідомості»

«Закономірність гомеостатичної діяльності мозку» , «аутотелічна особистість», «індукційний ефект лівопівкульного гальмування»,«фактор еволюції» , «ресурсні стани свідомості»,« Сверхсвідомість» , « післядовільна увага».

1.1. Передумови експериментально-психологічного дослідження

В якості теоретико - методологічної підстави даної магістерської роботи виступають : системний підхід , припускаючий вивчення предмета психологічного дослідження як цілісної , багатомірної , багаторівневої реальності ( Б.Ф. Ломов, В.А.Ганзен, П.К.Анохін) ; суб’єктивний підхід , в якому признається активна роль людини в реалізації своїх різноманітних відносин з навколишнім середовищем (С.Л.Рубінштейн , Б.Г.Ананьєв , К.А. Абульханова , А.В.Брушлінський ) ; положення когнітивної психології про ментальні внутрішні репрезентуючі структури (Дж. Брунер, У.Найсер ,Б.М. Велічковський , Е.С.Кубрякова та інші).В заснуванні дослідження лежать теоретико - емпіричні позиції психосемантики (Е.ю.Артемьєв , В.Ф.Петренко , Ю.К .Стрєлков , В.П.Сєркін) та напрями «психологія пізнання» в галузі психології Е. Г. Лєвченко.

Системний підхід напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як системи. Це визначення системного підходу включає також обов'язковість вивчення і практичного використання наступних восьми його аспектів: системно-елементного або системно-комплексного, який полягає у виявленні елементів-складових даної систему.; системно-структурного, який полягає у з'ясуванні внутрішніх зв'язків і залежностей між елементами даної системи і що дозволяє отримати уявлення про внутрішню організацію (будову) досліджуваної системи; системно-функціонального, який потребує виявлення функцій, для виконання яких створені і існують відповідні системи; системно-цільового, який означає необхідність наукового визначення цілей і підцілей системи, їх взаємних зв'язків між собою; системно-ресурсного, який полягає в ретельному виявленні ресурсів, потрібних для функціонування системи, для вирішення системою тієї або іншої проблеми; системно-інтеграційного, який полягає у визначенні сукупності якісних властивостей системи, що забезпечують її цілісність і особливість; системно-комунікаційного, який означає необхідність виявлення зовнішніх зв'язків даної системи з іншими, тобто, її зв'язків з навколишнім середовищем; системно-історичного, який дозволяє з'ясувати умови в часі, які вплинули на виникнення досліджуваної системи, пройдені нею етапи, сучасний стан, а також можливі перспективи розвитку.

Суб'єктивний підхід — діагностика здійснюється на основі відомостей, що повідомляються про себе, самоопис (самооцінювання) особливостей особи, стану, поведінки в тих або інших ситуаціях . Цей підхід дуже важливий для виявлення індивідуальних особливостей кожного окремого досліджуваного. В когнітивній психології ментальні структури – це система психічних утворень, які в умовах пізнавального контакту з дійсністю забезпечують можливість надходження інформації про події, що відбуваються, і її перетворення, а також керування процесами переробки інформації й вибірковість інтелектуального відбиття. Вони не демонструються в експериментально-психологічних і тестових ситуаціях, ще не є доказом того, що вони не існують. На думку цих учених, невдачі інтелектуальної діяльності можуть бути показником не стільки недоліку інтелектуальної обдарованості, скільки недоліку здатності до вираження наявних ментальних можливостей [10](о.) ¹.

Психосемантика - галузь психологічної науки, яка досліджує походження, будову, формування і функціонування індивідуальної системи значень, що опосередковує в діяльності людини всі інтелектуальні процеси (сприймання, пам'ять, мислення, вибір мети, прийняття рішення). Об'єктами вивчення психосемантики є образи, символи , знакові і вербальні форми. Основним методом досліджень експериментальної психосемантики є побудова суб'єктивних семантичних просторів — своєрідне моделювання категоріальних структур індивідуальної свідомості. Відповідно до тенденції цілісного пізнання людини важливим є вивчення не тільки окремих фрагментів психічної реальності, але індивідуальності людини в цілому. У зв'язку із цим актуальним стають питання про те, як здійснюється «процес пізнання» індивідуальності й хто виступає в ролі суб'єкта пізнання індивідуальності. Чи може суб'єкт, що не володіє професійним психологічним знанням, здійснювати процес пізнання індивідуальності; чим відрізняється процес пізнання індивідуальності у вченого-дослідника й суб'єкта, що не володіє психологічним знанням, що пізнається й на чому акцентується увага в процесі пізнання індивідуальності залежно від дослідницької позиції, яку займає суб'єкт [11] (о.).

Проблема розвитку людини турбує не тільки психологію, але й суміжні з неюнауки: акмеологію, медицину, політологію і т. п. Зараз позитивна психологія переосмислює _____________________

¹ (о.) - джерело інформації знаходиться у основному списку літератури, ¹ (д.) - джерело інформації знаходиться у додатковому списку літератури , далі буде: ¹(з.) - законодавча та нормативна база дослідження, ¹(е.)- електронні джерела інформації.

свої погляди на процес, спрямований на удосконалювання ресурсних можливостей особистості.

Позитивна психологія - напрямок психології, що займається дослідженням позитивних аспектів психіки людини. На відміну від класичної психології, що орієнтується в основному на проблеми й патології, основними темами досліджень позитивної психології є те, що сприяє досягненню щастя людей (наприклад, оптимізм, потік, довіра, прощення й солідарність) . Дана область досліджень прагне розкрити природні здібності людини й зробити досвід життя більше задовільним. Ідейним попередником напрямку є Абрахам Маслоу , що вперше використав термін "позитивна психологія" у своїй книзі "Мотивація й особистість" [3](д.). Серед сучасних дослідників у цій області отримали визнання Эд Дінер ,Міхай Чиксентміхайі , Чарльз Снайдер , Альберт Бандура, Деніел Гіцльберт і Джон Хайдт. Засновником позитивної психології як академічної області є Мартін Селігман [28](о.), який запропонував три основних напрямки для майбутніхдосліджень : позитивні емоції й суб'єктивне відчуття щастя ; позитивніриси характеру людини ; соціальні структури, що сприяють щастюйрозвитку людей. Достатньо співзвучні з ідеями позитивної психології, зокрема з теорією потокового стану свідомості М.Чиксентміхайі древні духовні традиції Сходу . Одна із найбільш поширених в Росії і на Україні – даоська техніка саморозвитку система Чжун Юань Цигун. ЧЮЦ – це нетрадиційне древнє китайське мистецтво саморегуляції людини. Його мета - гармонізувати стан люди , перш за все дисциплінувати її атенційні якості, зробити її більш адаптованою для сучасного життя з його перенапругами і завищеними вимогами . Для слов’ян це досить нова «наука про життя»[23, с 78-80](о.) і координується державою як своєрідна оригінальна східна гімнастика, яка доброчинно впливає на свідомість і стан здоров’я. Політика держави спрямована на всебічне зміцнення фізичної та психічної працеспроможності і відновлення кожного громадянина нашого суспільства . Тому 5 грудня 2012 Верховна Рада України прийняла Постанову "Про комітети Верховної Ради України сьомого скликання"У відповідності зі статтею 89 Конституції України[ст.89], статтею 5[ст. 5] Закону "Про комітети Верховної Ради України" [1; 3](з) було створено три комітети Верховної Ради України сьомого скликання , які розглядали питання культури , духовності і спорту , науки і освіти[3](з.). Разом цим народні депутати Верховної Ради визначити напрямки подальшої законопроектної роботи, розглянувши проблеми в галузі культурно - освітньої та творчої діяльності (професійних союзів, театрів),спорту, охорони історико-культурної спадщини, фахової освіти , науки та ін. Головною проблемою, яка потребує розгляду в нашій науковій роботі є утрудненість в розумінні, чим схожі і чим відрізняються стани цигун і стан потоку. Тому увага , як обов'язкова умова продуктивності всякої свідомої діяльності кожної особистості, потребує докладного аналізу і інтерпретації. Увага - це спрямованість й зосередженість свідомості на певних об'єктах або певній діяльності людини, вона не є самостійним психічним процесом, а якісною характеристикою сприйняття, пам'яті, мислення, що забезпечує виборчий характер психічної діяльності, здійснення в ній вибору даного об'єкта з якогось поля можливих об'єктів. У свою чергу, увагу у великій мері залежить від характеру діяльності, у яку залучена людина, від її значення для даної людини, від особливостей особистості: потреб, інтересів, вольових якостей, темпераменту, характеру. Значну роль грає настрій, а також фізичний стан людини. Більшість видів розумової діяльності, пов'язаних з інтенсивною роботою пам'яті, вимагають майже 100% КУ. Якщо спрямованість психічної діяльності на певні об'єкти не викликається постановкою свідомої мети й не пов'язана із частковими зусиллями, то таку увагу називають мимовільним або ненавмисним. Якщо спрямованість уваги визначається свідомим завданням, то таку увагу називають довільним або навмисним, вольовим; воно формується в результаті виховання й самовиховання. Найважливішою умовою підтримки довільної уваги є правильна організація діяльності. У великій мері довільній увазі сприяють свідомість необхідності виконати дану діяльність, розуміння її значення, бажання домогтися найкращих результатів, зв'язок того, що робиться, з інтересами людини. Іноді інтерес до віддаленого результату діяльності може переходити в інтерес до неї самої. У цьому випадку увага, будучи по своєму походженню довільним, стає мимовільним (у силу чого деякі психологи виділяють цю увагу в особливий вид, називаючи її після довільною ). У всякій діяльності звичайно має місце як довільне, так і мимовільна увага.