Перевезення підрозділів

Перевезення батальйону залізничним (морським, річковим) транспортом здійснюється одним-двома військовими ешелонами, повітряним транспортом — декількома військовими командами.

Під час перевезення залізничним (морським, річковим) транспортом командир батальйону (начальник військового ешелону) разом з військовим комендантом на шляхах сполучення:

уточнює розрахунок на перевезення особового складу, озброєння і техніки, майна підрозділів по вагонах, платформах (суднах, судових приміщеннях);

складає план вантаження військового ешелону; встановлює черговість вантаження (посадки) підрозділів, час початку та закінчення його, визначає порядок висування підрозділів до місць вантаження (посадки);

проводить рекогносцировку району очікування, станції (порту, пристані) вантаження (посадки), маршрутів висування підрозділів до них і ставить завдання підрозділам (віддає наказ).

Після віддання наказу на перевезення командир батальйону (начальник військового ешелону) дає вказівки про порядок підготовки рухомого состава для вантаження ешелону, про способи розміщення та кріплення озброєння і техніки на рухомому составі (судні), про організацію охорони в ешелоні або на судні (уточнює склад добового наряду, час і порядок його зміни, місця постів, обов'язки чатових та порядок зв'язку з ними), про заходи безпеки під час вантаження (вивантаження) та вході перевезення, про порядок дій за сигналами оповіщення та управління, а також дає вказівки щодо взаємодії з органами військових сполучень, організації бойового, технічного і тилового забезпечення, захисту від запалювальної зброї, протипожежного захисту (аварійно-рятівних робіт) та виховної роботи на період перевезення.

До початку висування на вантаження (посадку) командир батальйону (роти) перевіряє знання особовим складом заходів безпеки, правил вантаження (посадки), розміщення та кріплення у вагонах і на платформах (на суднах, в літаках, вертольотах) озброєння і техніки, правил їхнього вивантаження та поведінки особового складу під час перевезень, готовність озброєння і техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів до вантаження, а також шикування колони батальйону відповідно до плану вантаження.

Перед вантаженням командир батальйону (начальник військового ешелону) з посадовими особами ешелону прибуває на станцію (в порт, на пристань, аеродром, площадку) вантаження (посадки), де перевіряє наявність рухомого состава, організовує прийом вагонів (судових приміщень), військового обладнання та підготовку рухомого состава до вантаження ешелону, вносить при необхідності зміни в план вантаження (посадки) і в розрахунок на перевезення та дає команду (сигнал) на висування підрозділів до місця вантаження (посадки).

Охорона

Охорона в батальйоні (роті) організовується та здійснюється з метою не допустити проникнення розвідки противника у район дій (розташування) своїх підрозділів, виключити раптовий напад на них наземного противника, його повітряних десантів (аеромобільних груп) та забезпечити підрозділам, які охороняються, час і вигідні умови для розгортання (приведення в бойову готовність), та вступу у бій.

Батальйон (рота) охороняється: в бою — бойовою, на марші — похідною, під час розташування на місці — сторожовою і в усіх випадках, крім того, — безпосередньою охороною.

Бойова охорона (створюється в батальйоні) висилається за вказівкою старшого командира або за рішенням командира батальйону (роти). У бойову охорону висилається, як правило, посилений взвод від батальйону першого ешелону на віддаленні до 2 км. Управління бойовою охороною здійснює командир батальйону.

Похідна і сторожова охорона організовуються, як правило, за вказівкою старшого командира, а під час дій у відриві від головних сил — самостійно.

Похідна охорона батальйону повинна забезпечити безперешкодний рух головних сил, виключити раптовий напад противника, забезпечити вигідні умови для вступу в бій, а також не допустити проникнення до них наземної розвідки противника. На підрозділи охорони на марші покладається також завдання ведення розвідки.

Для охорони колони на марші від батальйону, який іде в передовому загоні або авангарді, висилаються: в напрямку руху на віддаленні 5—10 км — головна похідна застава у складі посилених взводу або роти; на фланги і в тил при необхідності — дозорні відділення (танки). Головна похідна застава силою до роти висилає головний дозор у складі взводу на віддаленні 3—5 км, головна похідна застава силою до взводу — дозорне відділення (танк) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

Війська під час розташування на місці охороняються безпосередньо, а при загрозі нападу противника і сторожовою охороною, яка виставляється бригадами, полками (батальйонами) на вказаних їм рубежах і в смугах (на позиціях). Сторожова охорона повинна бути круговою і перехоплювати всі основні дороги і підступи до району розташування.

Сторожова охорона батальйону здійснюється сторожовими постами у складі відділення (танка), які виставляються при необхідності на загрозливі напрямки на віддаленні до 1500 м, на прихованих підступах —секретами у складі 2—3 чоловік, які виставляються на віддаленні до 400 м від району розташування батальйону, а в межах району розташування — безпосередньою охороною, яка включає парні патрулі та постійне чергування спостерігачів на командно-спостережному пункті батальйону. Крім того, в батальйоні призначається черговий підрозділ, як правило, у складі взводу. Цін розташовується в указаному командиром батальйону місці і знаходиться в постійній готовності до знищення диверсійно-розвідувальних груп противника та виконання інших раптово виникаючих бойових завдань, а також для гасіння пожеж у районі розташування та поблизу нього.

Безпосередня охорона організовується командирами підрозділів залежно від завдання, яке вирішується, умов обстановки та вказівок старшого командира. Вона здійснюється чатовими, патрулями і секретами з урахуванням організації чергування вогневих засобів, спостереження та комендантської служби.