4.3. Збір та актуалізація вихідних даних щодо території проектування

Склад вихідних даних для дипломного проекту/кваліфікаційної роботи визначаються студентом спільно з керівником дипломного проектування із врахуванням тематики дослідження та ієрархії систем об'єкту дипломного проектування.

Для містобудівних систем на державному, регіональному та районному рівні вихідними даними можуть бути: генеральна схема планування території України, схеми планування її окремих частин, областей чи районів; інформаційні ресурси галузевих кадастрів та інформаційних систем з питань використання територій, соціально-економічного, екологічного, інженерно-геологічного, сейсмічного, гідрогеологічного та іншого районування території;

На рівні населених пунктів це можуть бути:

• топографічні чи геодезичні основи/карти/плани території об'єкту проектування, результати виконавчих знімань чи містобудівного моніторингу;

• затверджені містобудівні програми розвитку території об'єкту дослідження, схеми та проекти розвитку інфраструктури, охорони пам'яток історії, культури і природи, озеленення, благоустрою та захисту території, інвестиційні програми та проекти;

• екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок об'єкту проектування, аналіз можливості провадження на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень;

• інша містобудівна документація, матеріали проектної документації, науково-дослідних та експериментальних робіт,

На етапі отримання вихідної інформації збір матеріалів бажано проводити на 3-х рівнях містобудівної ієрархії – рівні проектованого (досліджуваного) об'єкту, вищому та нижчому рівнях містобудівних систем.

В загальному випадку до вихідних даних щодо території проектування відносять:

геодезичні, картографічні та планувальні матеріали;

характеристики клімату, вітрових режимів, матеріали з гідрології, дані які характеризують рельєф, ґрунти і наявну рослинність;

матеріали які характеризують інженерні та транспортні мережі;

дані щодо районування території, її функціонального використання, типів та характеру забудови, характеристики промислових підприємств та їх впливу на прилеглі території;

До графічних вихідних даних, які слід отримати в час переддипломної практики, також можна віднести фотофіксації та натурні обстеження (за потреби), ескізи, зарисовки, проектні та перед проектні пропозиції та дослідження.

Підсумком проробленої роботи мають бути історична довідка і карти території об'єкту проектування (за потреби), її актуалізований опорний план, чинні містобудівні та проектні документи щодо перспектив її розвитку (схема планування, генеральний план, план зонування, детальний план території), матеріали натурних обстежень та фотофіксації (за потреби).

4.4. Аналіз існуючого стану території проектування, виявлення на ній містобудівних, законодавчих, нормативних та інших обмежень і конфліктів

Планувальні обмеження, які встановлені законодавством України, державними будівельними, санітарними, природоохоронними чи іншими нормами, обов’язково враховуються при аналізі існуючого стану території проектування. Для їх виявлення та аналізу необхідно ознайомитись з відповідними містобудівними, нормативними та розпорядчими документами відповідних державних організацій чи органів місцевого самоврядування, які є у відкритому доступі. Рекомендується при цьому не тільки користуватись відповідними сайтами але й особисто відвідати відповідні територіальні відділи чи управління установ і органів управління.

До основних несприятливих, охоронних, природозахисних та техногенних факторів, що впливають на встановлення обмежень на забудову, відносять:

- зони охорони пам'яток культурної спадщини,

- зони охоронюваного ландшафту,

- межі історичних ареалів,

- зони регулювання забудови;

- границі зсувів, карстів, затоплень і підтоплень;

- санітарно-захисні зони промислових підприємств, а також транспортних, комунально-складських підприємств, промислових відвалів, сміттєзвалищ;

- охоронні зони територій і об’єктів природно-заповідного фонду;

- водоохоронні зони і прибережні кордони рік та водоймищ;

- наявність магістральних ліній і мереж інженерного забезпечення;

- інженерно-геологічні умови та рельєф територій;

- зони шумового впливу від залізниці, санітарно-захисні зони від промислових підприємств II, III, IV,V класів шкідливості, комунальних, складських та транспортних підприємств;

- прибережні захисні смуги річок, струмків, водоохоронні зони водозабору.

- охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду: охоронна зона та територія пам'ятки природи;

- зони поширення інженерно-геологічних умов, що є несприятливими для будівництва: зона підтоплення ґрунтовими водами, затоплення повеневими водами, понаднормативні схили поверхні;

- коридори проходження магістральних мереж інженерної інфраструктури: земельні ділянки магістральних електромереж, магістральних водоводів, магістральних колекторів водовідведення, магістральних колекторів зливової каналізації

- нормативні захисні зони трубопроводів, баз нафтопродуктів, вибухових речовин та інших небезпечних об’єктів.

Підсумки проробленої роботи повинні бути позначені на схемі планувальних обмежень та конфліктів території проектування.