4.1. Бібліографічний пошук та складання списку інформаційних джерел за темою дослідження.

За час практики студент повинен здійснити бібліографічний пошук та оформити список джерел за тематикою дослідження. Необхідно опрацювати наступні джерела: офіційні (законодавчі, нормативно-правові, нормативно-виробничі акти та стандарти), наукові (наукові книги, монографії, статті, матеріали конференцій, дисертації та їх автореферати, збірники наукових праць, архівні матеріали, періодичні наукові видання), графічні (карти, схеми, фотографічні, мультимедійні), довідкові (довідники, енциклопедії, словники), навчальні (підручники, посібники, методичні рекомендації) та реферативно-інформаційні (бібліографічні та реферативні огляди, каталоги, довідково-бібліографічні фонди бібліотек). За носієм інформації це можуть бути друковані, електронні чи мультимедійні джерела.

Для вивчення наявних джерел інформації за темою диплому слід використати наявні в бібліотеках (у т.ч. електронних) систематичні, алфавітні та предметні каталоги, а також різноманітні бібліографічні довідникові видання (покажчики по окремих темах і розділах), виноски і посилання в підручниках, монографіях, енциклопедичних словниках, періодичній літературі та ін.).

На підготовчій стадії необхідно максимально повно опрацювати перелік публікацій та інших джерел інформації за обраною тематикою дипломного проекту чи дослідження. Це дасть можливість виявити та проаналізувати наявні теоретичні та практичні підходи в обраній тематиці, обрати апробовану методику досліджень, уникнути необґрунтованих помилок та значно зекономити час пошуку оптимальних концептуальних та проектних вирішень.

Ступінь розробленості теми найнаочніше стає зрозумілою після знайомства з інформаційними виданнями типу тематичних бібліографічних каталогів. На відміну від звичайних бібліографічних видань ці видання включають в себе не тільки відомості про публікації у пресі, але і короткий огляд їх змісту.

В час проходження практики не ставиться завдання ознайомитися з усіма знайденими джерелами інформації, головне опрацювати їх максимально вичерпний перелік та визначити рамки подальшого детального вивчення необхідних матеріалів. Методика та методологія цих процесів вивчалась студентами у навчальній дисципліні "Методи наукових досліджень містобудівельних об'єктів"

Підсумком проробленої роботи має бути бібліографічний список джерел за темою диплому, який необхідно оформити згідно із стандартом з бібліографічного опису документів ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. При скороченні слів користуються ДСТУ 3582-97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі». При створенні опису іноземною мовою дотримуються також вимог ГОСТ 7.11-78. Для описання архівних документів існують «Правила оформлення посилань на архівні документи у прикнижкових, прикінцевих, пристатейних списках джерел // Бюл. вищ. атестац. коміс. – 2010. – № 3 – С. 17–20».

4.2. Узагальнення та систематизація вітчизняного та зарубіжного досвіду за темою дипломного проектування

За час практики студенту необхідно узагальнити та систематизувати зібрані за час навчання приклади вітчизняного та зарубіжного досліду вирішення близьких за тематикою об'єктів містобудівного проектування та теоретичних досліджень (для магістерських кваліфікаційних робіт).

Основний перелік прикладів, аналогів та методику узагальнення і систематизації студент опрацьовує під час навчального процесу при вивченні дисциплін "Основи наукових досліджень містобудівельних об'єктів" та "Архітектурне проектування", в час практики необхідно узагальнити та систематизувати наявні у них практичні прийоми та теоретичні матеріали та, за потреби, допрацювати відсутні важливі напрямки виявлені при складанні списку джерел за темою дипломного дослідження. При цьому, в магістерських кваліфікаційних дослідженнях теоретична складова повинна бути опрацьована у більш глибоко та об'ємно.

Слід відповідально віднестись до процесу узагальнення вивченого досвіду, як методу дослідження, що полягає в переході від менш загальних до більш загальних знань, абстрагуванні та знаходженні спільних ознак, властивих об'єкту дослідження. Необхідно при цьому класифікувати теоретичний матеріал, диференціювати наявні приклади за класами, видами, групами тощо. Для узагальнення характерні такі дії: добір типових фактів, знаходження основного; порівняння; первинні висновки, їх теоретична інтерпретація; аналіз діалектики розвитку явища; візуальне оформлення результатів узагальнення (схеми, моделі, концепції та ін.).

Узагальнення і систематизація знань досягаються різними шляхами, засобами і методами. Важливо, щоб в основі їх були виявлення і осмислення головних, істотних понять та теорій, їх взаємовідношень і взаємозв’язків, а не механічний набір прикладів та ілюстрацій без їх аналізу, узагальнення і систематизації.

В узагальненні і систематизації знань особливий акцент необхідно надати графічним зображенням, які є опорою абстрактних міркувань, своєрідним засобом що надає аналітичній ситуації виразності, чіткості, конкретності, заощаджує час і полегшує сприйняття. Графічні зображення розвантажують від читання громіздких словесних описань, одноманітних записів, дають змогу швидко збагнути суть аналізу та висновків, встановити необхідні зв’язки і відношення для його розв’язання, а також побачити зв’язки і відношення між поняттями, закономірностями, явищами.

Часові рамки вивчення досвіду задаються узгодженою з керівником проектування глибиною проробки тематики диплому (в загальному випадку - від початків формування теоретичних та практичних підходів до сучасності).

Підсумком проробленої роботи має бути консолідована хронологічна таблиця-схема (або часова вісь-схема) розвитку практики та теорії вирішення питань, винесених у тему дипломного проекту чи магістерської кваліфікаційної роботи. Підсумкове графічне оформлення має обов'язково містити графічні моделі/схеми/ілюстрації, що унаочнюють прийняті висновки та узагальнення.