
- •Розділ 1. Система міжнародних фінансів
- •1.1. Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
- •1.2. Система міжнародних фінансів та її функції
- •1.3. Суб'єкти міжнародних фінансів
- •1.4. Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві
- •2. Економічна політика:
- •1.5. Міжнародна фінансова політика
- •2.1. Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації
- •2.2. Наслідки фінансової глобалізації
- •2.3. Світові фінансові кризи
- •Розділ 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів
- •3.1. Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу
- •Показники вимірювання зовнішнього боргу
- •3.2. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації у сфері управління зовнішнім боргом
- •3.3. Реструктуризація зовнішнього боргу в системі методів управління зовнішнім боргом
- •4.1. Елементи валютно-фінансової системи
- •Етапи світової валютної кризи
- •4.3. Європейська валютна система
- •5.1. Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу
- •5.2. Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу
- •Структура Європейської системи центральних банків
- •6.1. Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади
- •6.3.1. Авансова форма розрахунків
- •6.3.2. Розрахунки за відкритим рахунком
- •6.4. Документарні форми міжнародних розрахунків 6.4.1. Інкасо
- •6.4.2. Документарний акредитив
- •Види акредитивів у міжнародній практиці
- •5. Непокритий акредитив (Uncovered l/c)
- •Розділ 7. Платіжний баланс країн світу
- •7.1. Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
- •7.2. Методика складання платіжного балансу та класифікація його статей
- •7.2.1. Методичні підходи мвф до формування платіжного балансу
- •7.2.2. Організаційні основи складання платіжного балансу України
- •8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу
- •8.3. Міжнародні валютно-фінансові потоки
- •8.4. Світовий фінансовий ринок. Сутність і структура
- •8.5. Моделі фінансового ринку
- •8.6. Особливості державного регулювання фінансового ринку
- •8.7. Офшорні банківські центри
- •8.8. Міжнародні фінансові центри
- •Розділ 9. Валютні ринки та валютні операції
- •9.2. Суб'єкти та види валютних ринків
- •9.3. Організаційні засади функціонування ринку "форекс"
- •9.4. Валютні операції як інструменти валютного ринку
6.3.2. Розрахунки за відкритим рахунком
Розрахунки за відкритим рахунком передбачають періодичні платежі імпортера експортеру після одержання товару. Сума поточної заборгованості враховується в книгах торгових партнерів. Ця форма міжнародних розрахунків пов'язана з кредитом за відкритим рахунком. Порядок розрахунків (рис. 6.2) визначається угодою між контрагентами, яка передбачає періодичні платежі у конкретні строки (після завершення поставок або перепродажу товару імпортером в середині чи наприкінці місяця). Після перевірки розрахунків остаточне погашення заборгованості по відкритому рахунку здійснюють переважно з використанням банківського переказу або чека. Тому банківська статистика часто відносить розрахунки за відкритим рахунком до банківських переказів.
Рисунок 6.2. Механізм розрахунків за відкритим рахунком:
1 - поставка продукції, надання послуг та відправлення документів;2 - надання доручення па перерахування коштів експортеру;3-переказ коштів з банку в банк;4 - авізування експортера про зарахування коштів.
Відкритий рахунок використовують при розрахунках між: фірмами, пов'язаними традиційними торговельними відносинами; ТНК та ЇЇ закордонними філіями за експортними поставками; експортером і брокерською фірмою; змішаними фірмами з участю експортера; за товари, відправлені на консигнацію для продажу зі складу; за реалізацію власного товару іноземній філії.Відкритий рахунок використовують і під час операцій з давальницькою сировиною з обов'язковою оплатою за неї, коли суб'єкти поперемінно є експортером та імпортером.За будь-якої форми розрахунку в контракті також потрібно зазначити:o повну назву банку експортера;o юридичну адресу банку експортера;o код/МФО банку експортера;o номер банківського рахунка експортера, на який зараховуватимуть кошти;o повну назву банку імпортера;o юридичну адресу банку імпортера;o код/МФО банку імпортера;o номер банківського рахунка імпортера, з якого перераховуватимуть кошти.
Розрахунки за відкритим рахунком застосовують за регулярних поставок, коли довіра підсилюється тривалими діловими відносинами, а покупець-надійна фірма.Особливість цієї форми розрахунків у тому, що рух товарів випереджає рух грошей. Розрахунки при цьому відірвані від товарних поставок і пов'язані з комерційним кредитом, за яким експортер односторонньо кредитує імпортера. Якщо взаємні поставки товарів відбуваються одночасно з наступними розрахунками за відкритим рахунком, то їх відображають на контокоренті (єдиному рахунку), тобто відбуваються двостороннє кредитування і залік взаємних вимог.Розрахунки за відкритим рахунком найвигідніші для імпортера, оскільки він має певну відстрочку оплати за відсутності ризику щодо обсягу комплектації і термінів поставки товару. Для експортера ця форма розрахунків найменш вигідна, тому що не гарантує своєчасної плати, уповільнює оборотність капіталу, інколи спричиняє необхідність вдаватися до банківського кредиту. Ризик неотримання коштів за відвантажений товар при односторонньому використанні цієї форми розрахунків аналогічний ризику непоставки товару експортером при авансових платежах. Фактично цю форму розрахунків застосовують для кредитування імпортера, вона відображає довіру до нього з боку експортера. Найчастіше вдаються до неї на умовах взаємності, коли контрагенти поперемінно виступають у ролі продавця і покупця, оскільки невиконання зобов'язань імпортером спричиняє призупинення товарних поставок експортером. За односторонніх поставок розрахунки за відкритим рахунком застосовують рідше.Розрахунки за компенсаційними угодами здійснюють за загальноприйнятою у міжнародній практиці формою (відкритий рахунок, акредитив тощо).