- •1. Складання зональної схеми польового аеродрому
- •1.1. Зональна схема аеродрому
- •Порівняння технічних вимог двох ділянок
- •1.2. Призначення споруд, які входять до складу службово-технічної забудови, і вибір ділянок для їхнього розташування
- •1.2.1. Командний пункт
- •1.2.2. Склад авіаційних палив
- •1.2.3. Склади боєприпасів
- •1.2.4. Технічні землянки і щілини для особового складу авіаескадрилей
- •1.2.5. Пункти спеціальної обробки
- •1.2.6. Пункти водопостачання
- •1.3. Трасування внутрішньоаеродромних доріг і під'їзних шляхів
- •1.4. Зони розосередження
- •1.5. Заповнення картки і анкети на вибрану ділянку
- •2. Складання генерального плану польового аеродрому
- •2.1. Рішення схеми генерального плану польового аеродрому
- •2.2. Проектування водостічно-дренажної мережі
- •2.3. Приклади конструкцій водовідвідних споруд
- •Розміри перетинів водовідвідних і нагірних канав
- •Закладання укосів канав залежно від виду грунтів
- •2.4. Проектування руліжних доріжок і місць стоянки літаків
- •2.5. Прийняття рішення щодо маскування окремого польового аеродрому
- •2.6. Вирішення прив'язки елементів польового аеродрому
- •3. Методика проектування вертикального планування
- •3.1. Побудова проектного профілю по осі злітно-посадкової смуги
- •3.2. Нормативні вимоги до поздовжніх профілів
- •3.3. Розрахунок нежорстких покриттів
- •Розрахунковий модуль деформації природних грунтів е0
- •Розрахунковий модуль деформації шарів покриття та основ, е
- •Розрахунковий модуль деформації е у разі укріплення грунтів цементом м-300
- •Розрахунковий модуль деформації е у разі укріплення грунтів органічними в’яжучими речовинами для кліматичних зон ііі, IV і V
- •Залежність діаметра приведенного до кола овального відбитку пневматика d від коефіцієнту α
- •Розрахунок двохшарового твердого нежорсткого покриття
- •3.4. Визначення об’ємів основних будівельних робіт по топографічним картам
- •3.5. Визначення затрат часу на виконання будівельних робіт
- •Значення функції l2,5 Значення функцій ісер.Ч1,26, Кх3,8
- •Виробничі можливості інженерно-аеродромної частини за добу з підготовки земляних робіт
- •4. Розробка схеми охорони і оборони польового аеродрому
- •Розрахунок сил і засобів на оборону аеродрому
- •5. Складання погодинного плану-графіка робіт
- •Норми виробітку при улаштуванні твердого покриття
- •Розрахунок сил і засобів для виконання робіт з будівництва літної смуги аеродрому
- •Список літератури
2.2. Проектування водостічно-дренажної мережі
Найпростішим видом поверхневого водовідводу на ділянках польового аеродрому, де схили природного рельєфу менші за мінімально допустимі, є профілювання поверхні цих ділянок, тобто надання поверхні виду схилу, який забезпечує стік води, з дотриманням мінімального об'єму земляних робіт. З цією метою на таких ділянках проектують рельєф у поздовжньому і поперечному напрямках так, щоб поверхневі води скидалися на навколишній рельєф або в грунтові лотки. Проектування грунтових лотків, а також найпростіших систем і їхню прив'язку до місцевості виконують після проектування рельєфу на ділянці, яка підлягає виправленню. Проектний схил грунтових лотків і водовідвідних канав становить не менше як 0,005. При створенні грунтових лотків в межах літної смуги різниця змінних схилів поверхні лотків не повинна перевищувати 0,055; 0,035 і 0,02 на базі відповідно 5, 10 і 20 м. Грунтовий лоток повинен мати трикутний поперечний профіль, а його глибина має не перевищувати 25 см. Якщо грунтові лотки влаштовують на бічній смузі безпеки, то для відведення з них води передбачаються осушувачі із збирачами. Лоток на бічній смузі безпеки або за межами літної смуги проектується таким чином. На схему генерального плану наносять положення осі лотка. Лоток має бути трасованим вздовж бічної смуги безпеки і закінчуватися випуском в бік від літної смуги за її межами, відстань від осі лотка до кромки бічної смуги безпеки становить 25 м. Якщо є така рівна ділянка, де трасування лотка вздовж неї неможливе (великі об'єми робіт, лоток "заривається" глибоко в землю), то відведення води із знижених місць цієї ділянки здійснюють за допомогою інших споруд, наприклад, осушувачів, водопоглинальних колодязів і т.ін.
На схемі генерального плану показують схили лотка, проектні відмітки його дна на на початку і в кінці ділянки, а також перетин лотка його розміром. Знаючи довжину і розміри перетину лотка, обчислюють об'єми земляних робіт за його прибудовою. Якщо план вертикального планування переобтяжений інформацією, то проектування і прив'язку водостічно-дренажних систем виконують за схемою генерального плану польового аеродрому.
Водовідвідні пристрої передбачають на окремих знижених ділянках, не перезволожених поверхневими водами, у безстічних низинах, у місцях з відсутністю схилів або з малими схилами (менше за 0,005).
Для захисту території аеродрому від затоплення у разі підвищення рівня води в сусідніх водоймищах передбачають влаштування захисних дамб. Дамби споруджують з місцевого грунту. Висота дамби має бути на 0,5 м вище за горизонт паводкових вод, а закладення укосів з боку водоймищ – на 2–3 м і сухих укосів – на 1–2 м залежно від виду грунту. Відомості про горизонт паводкових вод наводяться на картах (масштабу 1:200000), у довідці про місцевість (розділ "Гідрографія"), яку розміщують на звороті карти.
Оформлення проектної документації з водостічно-дренажної мережі польового аеродрому виконують у такій послідовності:
на план вертикального планування або схему генерального плану наносять осі лотків, канав та інші водовідвідні споруди з прив'язкою до осі (кромок) злітно-посадкової смуги;
додають ескізи конструктивних рішень елементів водовідвідних пристроїв у масштабі 1:10 (1:20).