2. Складання генерального плану польового аеродрому

2.1. Рішення схеми генерального плану польового аеродрому

Схеми генерального плану польового аеродрому розробляють у масштабі 1:5000. Він є основою для винесення елементів летовища і аеродромних споруд в натуру, а також початковим документом для складання проекту організаційних робіт.

Початковими даними для проектування генерального плану аеродрому служать матеріали інженерно-аеродромної розвідки, які вміщують такі документи:

 зональну схему аеродрому, побудовану на карті в масштабі 1:50000 і 1:25000;

 кроки інженерно-аеродромної розвідки, виконані в масштабі 1:50000 і 1:25000;

 картку і анкету на аеродроми (або журнал обслуговування аеродрому), які будуються, а також тактико-технічні вимоги до польових аеродромів.

Проектування генерального плану польового аеродрому виконують у такій послідовності:

за матеріалами інженерно-аеродромної розвідки, зональної схеми і тактико-технічних вимог встановлюють: основні характеристики проектованого аеродрому (напрямок, довжину, ширину літної смуги і її елементів, наявність і віддалення від літної смуги зон розосередження, конфігурації і віддалення від осі злітно-посадкової смуги, магістральної руліжної доріжки та ін.), черговість і об'єм будівельних робіт (в одну або дві черги).

Використовуючи типову схему генерального плану аеродрому з комплексом споруд, яка відповідає встановленій черговості будівництва, а також зональну схему, на аркуші ватману викреслюють у масштабі 1:5000 елементи генерального плану польового аеродрому в такій послідовності:

1. На схему генерального плану із зональної схеми переносять топографічну основу.

2. Наносять вісь літної смуги, літну смугу з кінцевими смугами безпеки, магістральну і сполучні руліжні доріжки.

3. Із зональної схеми переносять на генеральний план зони розосередження і вказують на індивідуальні (обваловані) місця стоянок літаків і руліжні доріжки із зон розосередження до твердої злітно-посадкової смуги, під'їзні і внутрішньоаеродромні автомобільні дороги.

4. Вказують на генеральному плані інші споруди першої черги будівництва. До них відносяться:

 захищений командний пункт і укриття обвалованого типу для автомашин;

 сховища і щілини (відкриті й перекриті) для особового складу в районі розміщення ескадрилей (в зонах розосередження);

 захищений пункт водопостачання;

 майданчики для спеціальних машин з укриттями обвалованого типу і сховища для особового складу;

 техніко-експлуатаційна частина з укриттями обвалованого типу для техніки і парк спеціальних і аеродромних машин і механізмів; засоби зв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів;

 базовий і витратний склади паливно-мастильних матеріалів, боєприпасів;

 казармене містечко для розміщення авіаційної та авіаційно-технічної частин.

5. На літній смузі розбивають пікетаж і позначають контури підготовчих і земляних робіт, а також орієнтування осі літної смуги відносно сторін світу.

Під час виконання першої черги проекту схему генерального плану завершують складанням експлікації елементів і споруд польового аеродрому і зведеної відомості про об'єми робіт, які розміщують у вільній частині схеми, зазвичай праворуч.

У процесі розробки планового вирішення насамперед необхідно забезпечити:

 високу боєздатність авіаційних підрозділів;

 живучість аеродрому;

 безпеку, економічність і надійність експлуатації авіаційної техніки;

 мінімальний об'єм робіт під час будівництва аеродрому.

Літну смугу доцільно розміщувати під деяким кутом до напрямку пануючих вітрів для найшвидшого знесення пилової хмари, виникаючої при зльоті і посадці літаків. Крім того, необхідно забезпечувати допустимий середній ухил і_ср = 0,015, враховувати розташування і напрямок літної смуги найближчих аеродромів, можливість подовження літної смуги, гідрогеологічні й ґрунтові умови.

На генеральному плані має бути показана прив'язка осі літної смуги до існуючих на місцевості орієнтирів.

У межах літної смуги горизонталі вказують коричневим кольором з інтервалом 0,5 м, а за її межами – з інтервалом 2,5 м.

Проект водовідводу складають відповідно до вертикального планування грунтової частини літної смуги і штучного покриття.

Зазвичай на польових аеродромах водовідвід проектують вибірково і до нього відносять тільки забезпечення поверхневого стікання за рахунок достатніх схилів літної смуги.

На аеродромах, призначених для порівняно довгого базування в мирний і воєнний час, здійснюють більш складні заходи щодо водовідводу.

У загальному випадку водовідвід на польовому аеродромі має забезпечувати:

 перехоплення і відведення поверхневої води, яка поступає на прилеглу до аеродрому територію;

 відведення води з поверхні аеродрому, насамперед з літної смуги;

 відведення води від штучних покриттів.

Під час складання проектної документації на польовий аеродром і у разі необхідності водовідвідних заходів розробляють проект (план) водовідвідної мережі, яку наносять на схему генерального плану аеродрому.

Водовідвід на летовищі проектують з урахуванням кліматичної зони розташування аеродрому, геологічних і гідрогеологічних умов рельєфу місцевості, конструкцій аеродромних покриттів і вертикального планування летовища.