
- •1. Складання зональної схеми польового аеродрому
- •1.1. Зональна схема аеродрому
- •Порівняння технічних вимог двох ділянок
- •1.2. Призначення споруд, які входять до складу службово-технічної забудови, і вибір ділянок для їхнього розташування
- •1.2.1. Командний пункт
- •1.2.2. Склад авіаційних палив
- •1.2.3. Склади боєприпасів
- •1.2.4. Технічні землянки і щілини для особового складу авіаескадрилей
- •1.2.5. Пункти спеціальної обробки
- •1.2.6. Пункти водопостачання
- •1.3. Трасування внутрішньоаеродромних доріг і під'їзних шляхів
- •1.4. Зони розосередження
- •1.5. Заповнення картки і анкети на вибрану ділянку
- •2. Складання генерального плану польового аеродрому
- •2.1. Рішення схеми генерального плану польового аеродрому
- •2.2. Проектування водостічно-дренажної мережі
- •2.3. Приклади конструкцій водовідвідних споруд
- •Розміри перетинів водовідвідних і нагірних канав
- •Закладання укосів канав залежно від виду грунтів
- •2.4. Проектування руліжних доріжок і місць стоянки літаків
- •2.5. Прийняття рішення щодо маскування окремого польового аеродрому
- •2.6. Вирішення прив'язки елементів польового аеродрому
- •3. Методика проектування вертикального планування
- •3.1. Побудова проектного профілю по осі злітно-посадкової смуги
- •3.2. Нормативні вимоги до поздовжніх профілів
- •3.3. Розрахунок нежорстких покриттів
- •Розрахунковий модуль деформації природних грунтів е0
- •Розрахунковий модуль деформації шарів покриття та основ, е
- •Розрахунковий модуль деформації е у разі укріплення грунтів цементом м-300
- •Розрахунковий модуль деформації е у разі укріплення грунтів органічними в’яжучими речовинами для кліматичних зон ііі, IV і V
- •Залежність діаметра приведенного до кола овального відбитку пневматика d від коефіцієнту α
- •Розрахунок двохшарового твердого нежорсткого покриття
- •3.4. Визначення об’ємів основних будівельних робіт по топографічним картам
- •3.5. Визначення затрат часу на виконання будівельних робіт
- •Значення функції l2,5 Значення функцій ісер.Ч1,26, Кх3,8
- •Виробничі можливості інженерно-аеродромної частини за добу з підготовки земляних робіт
- •4. Розробка схеми охорони і оборони польового аеродрому
- •Розрахунок сил і засобів на оборону аеродрому
- •5. Складання погодинного плану-графіка робіт
- •Норми виробітку при улаштуванні твердого покриття
- •Розрахунок сил і засобів для виконання робіт з будівництва літної смуги аеродрому
- •Список літератури
Розрахунок сил і засобів на оборону аеродрому
Позиція і споруда |
На один ВОП, шт. |
На п’ять ВОП, шт. |
Час, необхідний на устаткування, люд.-год |
|
одного ВОП |
всього п’яти ВОП |
|||
Позиції мотострілкових відділів
Споруди відкритого типу для нагляду командира взводу Бліндаж із лісоматеріалу
Траншея між позиціями відділу, м
Хід сполучення з тилом, м
Одиночні окопи для стрільців, кулеметників, гранатометників (без ніш) для кругової оборони |
3
1
1
150
50
10 |
15
5
5
750
250
50 |
214
5
45
800 на 1 км 800 на 1 км - |
642 3210 5 25 45 225 120 600 40 200 10 50
|
5. Складання погодинного плану-графіка робіт
Розробку погодинного плану-графіка (рис.5.1) виконують на кресленні з планом літної смуги, місць стоянок, руліжних доріжок у масштабі 1:2000. На ньому вказують схему переміщення земляних мас, контури підготовчих робіт, пікетаж, що розділяє межі захватів. План може бути доповнений пояснювальною запискою. На шкалі часу, що охоплює повний строк будівництва аеродрому, вказують години роботи, години доби (через 1 – 2 год), темні години доби, час, призначений для відпочинку і проведення профілактичного огляду, ремонту і заправки машин, строки введення окремих елементів (чергу взводу).
Графік складають, наприклад, з розрахунку двозмінної роботи за добу по 10 год за зміну з перервою 4 год (або з перервою по 2 год між кожною зміною). Перерви зручніше планувати на темні часи доби, коли виробництво робіт знижується.
Рис. 5.1. Приклад погодинного плану-графіка для будівництва штучних покриттів і основ
Розстановка бригад по ділянках і захватах для виконання робіт відображається на погодинному графіку похилими відрізками прямих ліній. Порядок виконання технологічних процесів (робота бригад) має просліджуватися зверху до низу на кожній ділянці. Вертикальна проекція кожного відрізка відповідає тривалості роботи бригади на даній ділянці. Горизонтальна проекція відрізка відповідає довжині ділянки (захватки), на якій указаний час працює певна бригада. Час перерв у роботі бригади на даній ділянці відображається вертикальною пунктирною лінією, що з’єднує відрізки. Перехід бригад з ділянки (захвата) на іншу ділянку відображається горизонтальними пунктирними лініями (час на переміщення розраховано за нормами).
Доповнювальні надписи над відрізками можуть вказувати нумерацію бригад, ділянки (захвата), робіт, особливості виконання робіт. Для наочності, зручності керування і контролю роботи різних бригад можуть відображатися лініями різного виду (кольору).
Рекомендується така послідовність розробки графіка:
загальна оцінка умов робіт;
розрахунок трудомісткості ведучих і допоміжних машин і механізмів по окремих ділянках або захватах;
розрахунок сумарних трудомісткості по видах машин і механізмів;
визначення термінів (тривалості) використання ведучих машин і механізмів;
розрахунок кількості мінімально необхідних ведучих машин і механізмів (мінімального терміну, якщо відома кількість машин);
розрахунок допоміжної техніки і складу комплексних бригад;
розстановка комплексних бригад по ділянках (захватах) в технологічній послідовності, взаємна ув’язка їхніх робіт за місцем і строками;
коректування складу бригад (або встановлених строків робіт);
оформлення графіка, оцінка використання машин і механізмів.
Розрахунок трудомісткості машин і механізмів здійснюють за нормами часу і виробітку з урахуванням умов робіт. Тривалість роботи бригади на даній ділянці визначають як частку від ділення раніше врахованих трудомістких ведучих машин на число цих машин у бригаді.
Норми виробітку на влаштування твердого покриття наведені в табл. 5.1. Розташування бригад доцільно починати із земляних робіт і в першу чергу на тих контурах і захватках, де є можливість швидше підготовити ділянку для планування і ущільнення. Тому за інших рівних умов початок земляних робіт доцільно планувати на контурах з меншими об’ємами робіт, але з більшою площею; на контурах, виправлення не пов’язане з розробкою кар’єрів; на контурах в середній частині літної смуги (що забезпечить в першу чергу готовність смуги найбільш можливої довжини). Подальший перехід бригад (без перерви в часі) планують виходячи із термінів очистки і підготовки контурів для робіт землерийної транспортної техніки.
Планування і ущільнення починається на придатних для цього ділянках можливо більшої довжини. Такі ділянки можуть бути розділені на частини. Послідовність переходу з ділянки на ділянку визначють спроможністю виконання попередніх операцій, приставлення фронту для виконання цих робіт. Необхідно, щоб довжина ділянки відповідала оптимальній довжині для роботи техніки. За наявності більш довгих ділянок (вище визначених довжин захватів) доцільно використовувати ці бригади на всю довжину звільненої ділянки. Ритмічність у роботі цих бригад характеризується на графіку однаковим нахилом відрізків в межах наміченого строку їхнього використання, що дозволяє не робити кожен раз обрахунки продовження робіт на ділянках визначеної довжини.
Підготовчі роботи в першу чергу планують на ділянках, де може бути представлений більш широкий фронт робіт бригадам з планування і ущільнення. На ділянках, які необхідні для земляних робіт, підготовчі роботи планують виходячи із наміченої графіком черги і обов’язково з самого початку, якщо немає фронту робіт для землерийної техніки.
Машини для підготовчих робіт можуть бути використані під час будівництва польового аеродрому протягом порівняно короткого терміну. Для загальної ефективності використання техніки під час розстановки бригад може бути необхідне коректування складу бригад з виконання підготовчих робіт у бік раціонального збільшення кількості машин.
Таблиця 5.1