
- •1. Складання зональної схеми польового аеродрому
- •1.1. Зональна схема аеродрому
- •Порівняння технічних вимог двох ділянок
- •1.2. Призначення споруд, які входять до складу службово-технічної забудови, і вибір ділянок для їхнього розташування
- •1.2.1. Командний пункт
- •1.2.2. Склад авіаційних палив
- •1.2.3. Склади боєприпасів
- •1.2.4. Технічні землянки і щілини для особового складу авіаескадрилей
- •1.2.5. Пункти спеціальної обробки
- •1.2.6. Пункти водопостачання
- •1.3. Трасування внутрішньоаеродромних доріг і під'їзних шляхів
- •1.4. Зони розосередження
- •1.5. Заповнення картки і анкети на вибрану ділянку
- •2. Складання генерального плану польового аеродрому
- •2.1. Рішення схеми генерального плану польового аеродрому
- •2.2. Проектування водостічно-дренажної мережі
- •2.3. Приклади конструкцій водовідвідних споруд
- •Розміри перетинів водовідвідних і нагірних канав
- •Закладання укосів канав залежно від виду грунтів
- •2.4. Проектування руліжних доріжок і місць стоянки літаків
- •2.5. Прийняття рішення щодо маскування окремого польового аеродрому
- •2.6. Вирішення прив'язки елементів польового аеродрому
- •3. Методика проектування вертикального планування
- •3.1. Побудова проектного профілю по осі злітно-посадкової смуги
- •3.2. Нормативні вимоги до поздовжніх профілів
- •3.3. Розрахунок нежорстких покриттів
- •Розрахунковий модуль деформації природних грунтів е0
- •Розрахунковий модуль деформації шарів покриття та основ, е
- •Розрахунковий модуль деформації е у разі укріплення грунтів цементом м-300
- •Розрахунковий модуль деформації е у разі укріплення грунтів органічними в’яжучими речовинами для кліматичних зон ііі, IV і V
- •Залежність діаметра приведенного до кола овального відбитку пневматика d від коефіцієнту α
- •Розрахунок двохшарового твердого нежорсткого покриття
- •3.4. Визначення об’ємів основних будівельних робіт по топографічним картам
- •3.5. Визначення затрат часу на виконання будівельних робіт
- •Значення функції l2,5 Значення функцій ісер.Ч1,26, Кх3,8
- •Виробничі можливості інженерно-аеродромної частини за добу з підготовки земляних робіт
- •4. Розробка схеми охорони і оборони польового аеродрому
- •Розрахунок сил і засобів на оборону аеродрому
- •5. Складання погодинного плану-графіка робіт
- •Норми виробітку при улаштуванні твердого покриття
- •Розрахунок сил і засобів для виконання робіт з будівництва літної смуги аеродрому
- •Список літератури
Залежність діаметра приведенного до кола овального відбитку пневматика d від коефіцієнту α
D, см |
<25 |
25 – 30 |
31 – 35 |
36 – 45 |
>45 |
α |
1,8 |
1,6 |
1,5 |
1,4 |
1,3 |
Умови експлуатації покриття, які плануються, включають:
- намічений час базування авіаційної частини;
- припустиму інтенсивність експлуатації літаків за період базування.
Умови експлуатації враховують під час вибору коефіцієнта запасу Кзап.
У разі короткочасного базування авіаційної частини для покриттів групи ділянок А (рис. 3.6) Кзап = 1; для груп Б, В і Г коефіцієнт запасу вираховується за формулою
Кзап = 0,06 + 0,39 lg N, (3.5)
де N – кількість проходів розрахункового літака за період експлуатації.
ВЗПС/4
ВЗПС/2
ВЗПС/4
LЗПС
ВЗПС
Рис. 3.6. Схема розташування груп ділянок покриттів (розмір у метрах): А, Б, В – групи ділянок.
Кількість проходів враховує розосередження руху літаків по ширині покриття. Повторюваність беруть за законом імовірності і, вона може бути для злітно-посадкової смуги в межах від 1/4 до 1/5 числа запланованих вильотів. Для руліжних доріжок беруть повне число вильотів. Для розрахункових літаків з велосипедним шасі або з чотирма колесами на опорі повторюваність підходів подвоюється.
У разі тривалого базування авіаційної частини Кзап=1,5 для покриттів групи ділянок А, для інших ділянок Кзап =1,3.
Для ділянок групи Г обчислені значення Кзап можуть застосовуватися з додатковим коефіцієнтом 0,8 – 0,85 незалежно від терміну базування авіаційної частини.
Розрахунок товщини одношарових покриттів (у сантиметрах) виконують за формулою
H =
, (3.6)
де а – коефіцієнт, що залежить від застосовуваних у покритті матеріалів (рис. 3.5); b – параметр, що вираховується за формулою
b =
, (3.7)
де α – коефіцієнт переходу до руйнуючих дій (табл. 3.5); с – параметр, що враховує вплив сусіднього з розрахунковим колеса на прогин покриття (див. рис. 3.4).
Приклад 1. Визначити товщину одношарового грунто-нафтового покриття. Аеродром розташований у кліматичній зоні III, ділянка характеризується карбонатними суглинистими ґрунтами, Е0 = 20 МПа (200 кгс/см2) і сприятливими гідрологічними умовами. Передбачається забезпечити короткочасне базування літаків масою 8,8 т з одним колесом на опорі (взяти Кр = 0,8) і внутрішнім тиском р0 = 0,8 МПа (8 кгс/см2) при 550 вильотах. Для зміцнення ґрунтів використовують в'язку нафту, яка складає 9 % від маси ґрунту з добавкою 2% вапна; модуль деформації покриття Е = 90 МПа (900 кгс/см2).
Розв’язання. На одне колесо головних опор приходиться навантаження, що дорівнює 35000 Н (3500 кгс). Тиск по сліду пневматика р = 0,8 1,05 = 0,84 МПа (8,4 кгс/см2)
Знаходимо рохрахунковий діаметр приведеного до кола овального відбитку пневматика
D = 1,13
≈ 23,2 см.
Для одиночних коліс с = 1.
Параметр
n =
1,38,
n3,5
= 8,2.
Коефіцієнт а = 0,061 (Рис 3.5); α = 1,8.
Для кінцевих ділянок злітно-посадкової смуги і магістральної руліжної доріжки Кзап = 1; для середньої частини злітно-посадкової смуги
Kзап = 0,06 + 0,39lg(550/5) = 0,06 + 0,39 2,04 0,87.
Для ділянок покритть групи Г
Kзап = 0,87 0,85 = 0,74.
Відповідно для кінцевих ділянок злітно-посадкової смуги і магістральної руліжної доріжки
b =
0,077;
H = 12,7tg
17,3 см.
Беремо Н = 17 см.
Для середньої частини злітно-посадкової смуги
b =
0,066;
H = 12,7tg
15,2
см.
Беремо Н =15 см.
Для бічних ділянок злітно-посадкової смуги
b =
0,056;
H = 12,7tg
13,6
см.
Беремо Н = 14 см.