Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсовая_ВА_44_080403.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.12 Mб
Скачать

Залежність діаметра приведенного до кола овального відбитку пневматика d від коефіцієнту α

D, см

<25

25 – 30

31 – 35

36 – 45

>45

α

1,8

1,6

1,5

1,4

1,3

Умови експлуатації покриття, які плануються, включають:

- намічений час базування авіаційної частини;

- припустиму інтенсивність експлуатації літаків за період базування.

Умови експлуатації враховують під час вибору коефіцієнта запасу Кзап.

У разі короткочасного базування авіаційної частини для покриттів групи ділянок А (рис. 3.6) Кзап = 1; для груп Б, В і Г коефіцієнт запасу вираховується за формулою

Кзап = 0,06 + 0,39 lg N, (3.5)

де N – кількість проходів розрахункового літака за період експлуатації.

ВЗПС/4

ВЗПС/2

ВЗПС/4

LЗПС

ВЗПС

Рис. 3.6. Схема розташування груп ділянок покриттів (розмір у метрах): А, Б, В – групи ділянок.

Кількість проходів враховує розосередження руху літаків по ширині покриття. Повторюваність беруть за законом імовірності і, вона може бути для злітно-посадкової смуги в межах від 1/4 до 1/5 числа запланованих вильотів. Для руліжних доріжок беруть повне число вильотів. Для розрахункових літаків з велосипедним шасі або з чотирма колесами на опорі повторюваність підходів подвоюється.

У разі тривалого базування авіаційної частини Кзап=1,5 для покриттів групи ділянок А, для інших ділянок Кзап =1,3.

Для ділянок групи Г обчислені значення Кзап можуть застосовуватися з додатковим коефіцієнтом 0,8 – 0,85 незалежно від терміну базування авіаційної частини.

Розрахунок товщини одношарових покриттів (у сантиметрах) виконують за формулою

H = , (3.6)

де а – коефіцієнт, що залежить від застосовуваних у покритті матеріалів (рис. 3.5); b – параметр, що вираховується за формулою

b = , (3.7)

де α – коефіцієнт переходу до руйнуючих дій (табл. 3.5); с – параметр, що враховує вплив сусіднього з розрахунковим колеса на прогин покриття (див. рис. 3.4).

Приклад 1. Визначити товщину одношарового грунто-нафтового покриття. Аеродром розташований у кліматичній зоні III, ділянка характеризується карбонатними суглинистими ґрунтами, Е0 = 20 МПа (200 кгс/см2) і сприятливими гідрологічними умовами. Передбачається забезпечити короткочасне базування літаків масою 8,8 т з одним колесом на опорі (взяти Кр = 0,8) і внутрішнім тиском р0 = 0,8 МПа (8 кгс/см2) при 550 вильотах. Для зміцнення ґрунтів використовують в'язку нафту, яка складає 9 % від маси ґрунту з добавкою 2% вапна; модуль деформації покриття Е = 90 МПа (900 кгс/см2).

Розв’язання. На одне колесо головних опор приходиться навантаження, що дорівнює 35000 Н (3500 кгс). Тиск по сліду пневматика р = 0,8  1,05 = 0,84 МПа (8,4 кгс/см2)

Знаходимо рохрахунковий діаметр приведеного до кола овального відбитку пневматика

D = 1,13 ≈ 23,2 см.

Для одиночних коліс с = 1.

Параметр

n = 1,38, n3,5 = 8,2.

Коефіцієнт а = 0,061 (Рис 3.5); α = 1,8.

Для кінцевих ділянок злітно-посадкової смуги і магістральної руліжної доріжки Кзап = 1; для середньої частини злітно-посадкової смуги

Kзап = 0,06 + 0,39lg(550/5) = 0,06 + 0,39 2,04  0,87.

Для ділянок покритть групи Г

Kзап = 0,87 0,85 = 0,74.

Відповідно для кінцевих ділянок злітно-посадкової смуги і магістральної руліжної доріжки

b =  0,077;

H = 12,7tg  17,3 см.

Беремо Н = 17 см.

Для середньої частини злітно-посадкової смуги

b =  0,066;

H = 12,7tg  15,2 см.

Беремо Н =15 см.

Для бічних ділянок злітно-посадкової смуги

b =  0,056;

H = 12,7tg  13,6 см.

Беремо Н = 14 см.