Додаткова

1. Електротехніка і електроніка: Навчальний посібник / Я. І. Радевич. – Чернівці: Рута, 2007. – 192 с.

2. Касаткин А.С., Немцов М.В. Электротехника. – М.: Энергоатомиздат, 1983. – 440 с.

3. Борисов Ю.М., Липатов Д.Н. Общая электротехника. – М.: Высш. шк., 1974. – 519 с.

4. Ландау Л. Д. , Лифшиц Е. М. Гидродинамика. – М.: Наука, 1986. – 736 с.

5. Базаров И. П. Термодинамика. – М.: Высшая школа, 1991. – 376 с.

6. Кириллин В. К., Сычев В. В., Шейндлин А. Б. Техническая термодинамика. – М.: Энергия, 1974. – 448 с.

7. Кузовлев В.А. Техническая термодинамика и основы теплопередачи. М.:Высш.шк., 1983. – 335 с.

8. Баскаков А.П. и др. Теплотехника. М.:Энергоиздат.1982. – 264 с.

9. Алексеев Г.Н. Общая теплотехника.-М.:Высш.школа.1980. – 552 с.

10. Теория тепломассообмена / Под ред.Леонтьева А.Ы.М.:Высш.школа.1979. – 495 с.

11. Гащук П.М. Енергія та упорядкований рух. – Львів, 2004. – 606 с.

12. Холодов Д.В., Обухов Е.В., Степанов В.Н. Нетрадиционные стратегии в освоении природных энергоресурсов приморских регионов Украины. – Одесса, 2003. – 164 с.

13. Сухин Е.И. Комплексное использование нетрадиционного энергетического сырья и эффективность региональной энергетики. – К.: Знания Украины, 2005. – 64 с.

14. Сердюк В. В., Чемересюк Г. Г. Фотоэлектрические процессы в полупроводниках. – К. Лыбидь, 1993. – 192 с.

15. Уханов Ю.М. Оптические свойства полупроводников. - М.: Наука, 1977. – 366с.

16. Рывкин Н.С. Фотоэлектрические явления в полупроводниках. - М.: Физматгиз, 1963. - 494 с.

17. Шарма Б.А., Пурохид Р.К. Полупроводниковые гетеропереходы. - М.: Сов. радио, 1979.- 232с.

18. Милнс А., Фойхт Д. Гетеропереходы и переходы металл-полупроводник. - М.: Мир, 1973.- 416с.

19. Раушенбах Г. Справочник по проектированию солнечных батарей. – М.: Энергоатомиздат, 1983.-360с.

20. Самохвалов М. К. Элементы и устройства оптоэлектроники. Учебное пособие для студентов.-Ульяновск, 2003.-162с.

21. В.И.Долгополов. Светотехнические материалы. – М.: Энергия, 1972.

22. Афанасьева Е.И., Скобелев В.М. Источники света и пускорегулирующая аппаратура: Учебник для техникумов: 2-е изд., перераб. – М.: Энергоатомиздат. – 1986. – 272 с.

23. Рохлин Г.Н. Разрядные источники света. – М.: Энергоатомиздат. – 1991. – 720 с.

24. Епифанов Г. И. Физика твердого тела: Учебное пособие. 4-е изд., стер. – СПб.: Издательство «Лань», 2011. – 288 с.

25. Костин В.Н. Электропитающие системы и сети.  С.-Петербург: Изд. СЗТУ, 2007.  155 с.

КРИТЕРІЇ

оцінювання відповідей вступників

на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст

(спеціальність 7.05070107 – Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії)

Абітурієнт одержує білет, у якому є три теоретичні завдання. Після підготовки відбувається усна бесіда абітурієнта з членами комісії. Члени комісії оцінюють відповідь абітурієнта за 200-бальною шкалою.

Оцінка «відмінно» (176-200 балів). Абітурієнт дає глибоку і аргументовану відповідь, що розкриває питання і свідчить про відмінне знання матеріалу, вміння цілеспрямовано аналізувати матеріал, робити висновки, чіткий логічний і послідовний виклад думок, розуміння суті теми. Крім того, абітурієнт обізнаний з основною та додатковою літературою з відповідної проблематики, вміє творчо аналізувати інформацію, наводити адекватні приклади та аргументи.

Оцінка «добре» (150-175 балів). Абітурієнт достатньо повно володіє теоретичним матеріалом і навиками практичного застосування дисциплін, добре орієнтується у основній та додатковій літературі з відповідної проблематики. Однак відповідь містить неточності, які суттєво не впливають на розкриття змісту розв'язуваного завдання, недостатньо повно розкрито фізичну суть питання або розв'язок практичного завдання не доведено до числових значень.

Оцінка «задовільно» (124-149 балів). Абітурієнт демонструє загальну обізнаність в матеріалі, розуміє в цілому зміст основних понять і фактів, однак відповіді на питання розкриваються неповністю, фрагментарно і мають характер не стільки свідомого, скільки механічного відтворення, а наведені аргументи і висновки є недостатньо переконливими.

Оцінка «незадовільно» (0-123 балів). Абітурієнт не розуміє змісту ключових понять і фактів з спеціальності, неспроможний дати базову характеристику відповідних проблем, необізнаний з літературою, не вміє аналізувати поставлені перед ним питання, аргументовано відповідати та здійснювати правильні висновки.

Екзаменаційний білет на комплексному фаховому іспиті складається з трьох теоретичних питань, які оцінюються наступним чином: перше питання – 70 балів, друге питання – 70 балів, третє питання – 60 балів. Максимальна сума балів, яку може отримати абітурієнт на фаховому іспиті складає 200 балів.

Зав. каф. електроніки і енергетики Мар’янчук П. Д.

Голова ради Ангельський О.В.