
- •Для студентів спеціальності 8.090211
- •Денної форми навчання
- •Завдання
- •Завдання
- •Завдання
- •4 Практичне заняття № 4 Фрагментальний аналіз надійності структурної схеми елементів автомобіля Загальні положення
- •Завдання
- •5 Практичне заняття № 5 Визначення ймовірності появи раптової й поступової відмов фрагмента структурної схеми проектованого виробу Загальні положення
- •Характерний приклад для мастильної системи агрегату
- •Завдання
- •6 Практичне заняття № 6 Розрахунок показників безвідмовності при відомих параметрах розподілу наробітку до відмови Загальні положення
- •Завдання
- •7 Практичне заняття № 7 Розрахунок показників безвідмовності за значеннями статистичних даних наробітку до відмови Загальні положення
- •Завдання
- •8 Практичне заняття № 8 Розрахунок показників безвідмовності, вибір і обґрунтування закону розподілення по емпіричним даним Загальні положення
- •Завдання
- •9 Практичне заняття № 9 Розрахунок ймовірності неруйнування підшипників кочення Загальні положення
- •Завдання
- •Завдання
- •11 Практичне заняття № 11 Розрахунок імовірності не руйнування циліндричних гвинтових пружин стискання з прутка круглого перерізу Загальні положення
- •Завдання
- •Завдання
- •Література
Завдання
Відповідно до складеної структурної схеми виробу (по тематиці курсового проекту):
а) скласти каталог надійності елементів виробу, який зобразити у вигляді таблиці;
б) використовуючи характеристики надійності елементів виробу зробити аналіз надійності виробу, розглянувши типові завдання, а саме:
1) зробити загальну оцінку надійності виробу (наприклад: визначити яка кількість елементів є абсолютно або відносно надійними; скільки мають обмежену, критичну довговічність; відмови яких елементів до яких наслідків приводять; довговічність яких деталей треба підвищити в першу чергу й т.д.);
2) зробити оцінку збалансованості конструктивних рішень по кожній деталі (наприклад: які деталі дорогоцінні і трудомісткі; як визначають ресурс виробу в цілому; як виконані – з абсолютною, відносною, обмеженою або критичною довговічністю, а які менш, але з меншими наслідками відмови, і т.д.);
3) виявити черговість робіт з підвищення надійності виробу (наприклад: у першу чергу підвищити ресурс елементів №5 і №12, потім №8-13, і т.д.);
4) перевірити раціональність запланованих експлуатаційних впливів (наприклад: по засобах яких заходів і за рахунок чого можна перевести в більш високий клас довговічності сполучені деталі, і т.д.);
5) провести планування черговості робіт з поліпшення ремонтопридатності й зниженню вартості експлуатації (наприклад: яких деталей доцільно підвищувати ресурс, у виді яких причин, і т.д.);
6) зробити попередню оцінку потреби в запасних частинах (наприклад: визначити, яким деталям необхідно спланувати ресурсні випробування в першу чергу, яким у другу, а яким тільки зробити уточнення режимів обслуговування);
7) зробити оцінку можливостей зниження маси, металоємності деталей (наприклад: яким деталям можна знизити масу не змінюючи їхньої довговічності);
в) результати виконаних робіт звести в облікові табл. 2.2, 2.3, які оформити на аркушах формату А4 (для табл. 2.2 – книжковий, для табл. 2.3 – альбомний) або в зошиті.
Таблиця 2.2 - Каталог надійності елементів __________________
(найменування виробу)
№ п/п |
Найменування деталі виробу |
Характеристика |
1 |
2 |
3 |
|
|
|
Таблиця 2.3 - Аналіз надійності виробу _____________________
(найменування виробу)
№ п/п |
Найменування типового завдання (за умовою завдання) |
Зміст аналізу |
1 |
2 |
3 |
|
|
|
Таблиця 2.4 - Класифікація ознак відмов і відповідних їм стану
№ п/п |
Ознака |
Стан (А, Б, В, Г, Д, Е) |
|||
1 |
Наслідки відмови |
небезпечний А1 |
безпечний А2 |
- |
- |
2 |
Тип відмови |
раптовий Б1 |
поступовий Б2 |
- |
- |
3 |
Рівень показника довговічності елемента (рис. 2.1, табл. 2.2) |
критичний В1 |
обмежений В2 (В21, В22, В23) |
відносний В3 (В31, В32) |
абсолютний В4 (В41, В42, В43) |
4 |
Можливий момент експлуатаційного впливу |
після виникнення відмови (по потребі) Г1 |
до виникнення відмови (профілактик-ний) Г2 |
- |
- |
5 |
Трудомісткість усунення (попередження відмови) |
більша Д1 |
мала Д2 |
сумарна (накопичу-вальна) Д3 |
- |
6 |
Вартість запасних частин або матеріалів |
висока Е1 |
низька Е2 |
накопичу-вальна Е3 |
- |
Примітка. При складанні характеристики трудомісткість усунення відмови умовно приймається малою при тривалості одного усунення в межах 1 год. (або відсутності втрат лінійного часу; сумарні працевтрати за наробіток автомобіля до капітального ремонту приймаються більшими при тривалості в 1 год. і більше).
Вартість замінних деталей приймається малою, якщо вона не перевищує 1% нормативної вартості запасних частин за наробіток автомобіля до капітального ремонту
3 Практичне заняття № 3
Визначення характеристик довговічності для
показників довговічності
Загальні положення
Чисельні значення показників, що визначають границі класів елементів виробу по довговічності залежать від:
- нормованого
наробітку автомобіля в цілому до
капітального ремонту
;
- терміну служби
;
-
річного
пробігу
;
-
пробігу
до поглибленого технічного обслуговування
ТЕ-2.
Для різних станів елементів виробу, що має наведені вище значення пробігів і термінів служби, з урахуванням існуючої практики, представляється можливість визначити в середньому за рік роботи наступні характеристики довговічності:
- імовірність
збереження виробами працездатності;
- число відмов
на
виробів;
- параметр потоку
відмов
,
які в наслідок розділяють для відповідних показників довговічності відповідно до їх рівня.
Перераховані показники повною мірою є характеристиками довговічності елементів по рівнях довговічності.
Виходячи з існуючої практики число відмов (експлуатаційних впливів) елементів автомобіля:
- для критичної
довговічності
виражається в їхньому можливому прояві
до витікання наробітку виробу до ТЕ-2 і
визначається відношенням:
(3.1)
тобто, якщо число відмов буде рівним або перевершувати зазначене відношення, то такий рівень показника довговічності елемента визначають як критичний;
- для обмеженої
довговічності
характерним
є число відмов, що проявляються в період
між першим проведеним ТЕ-2 і наробітком
рівної двом річним пробігам
,
що визначається
відношенням:
(3.2)
тобто, якщо в рік проявляється певне вища кількість відмов, то такий рівень показника довговічності визначають як обмежений;
- для відносної
довговічності
характерним є число відмов, які
проявляються в період між минулими
двома річними пробігами й наробітком
до капітального пробігу,
що
визначається відношенням:
(3.3)
тобто, якщо в рік проявляється певне вища кількість відмов, то такий рівень показника довговічності визначають як абсолютний.
Далі для областей довговічності задаються відносно рівними інтервалами:
- для області
абсолютної довговічності із числом
відмов у рік
інтервалами
для станів
,
,
на
виробів у рік;
- для області
відносної надійності з
відмов на
виробів у рік –
,
;
-
для області
обмеженої надійності з
відмов на N
виробів у рік –
,
,
;
- для
області критичної довговічності
з
.
При визначенні границь інтервалів рівнів довговічності, залежно від порядку обчислень, використати чисельні значення порядку, отже - + 0,1 (0,01).
У відповідності зі значеннями відмов визначають параметр потоку відмов , як середнє число відмов поблизу наробітку , на 1км шляху для кожного показника, використовуючи наступне відношення:
(3.4)
Середньорічну імовірність збереження виробами працездатності визначають із розрахунку на виробів по наступному вираженню:
(3.5)
(3.6)
Отримані результати розрахунків зводять у таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 - Характеристики довговічності
Показник довговічності |
Число відмов на виробів у рік |
Параметр потоку відмов
|
(середньорічна) |
Абсолютна довговічність |
|||
|
|
|
|
Відносна довговічність |
|||
|
|
|
|
Обмежена довговічність |
|||
|
|
|
|
Критична довговічність |
|||
|
|
|
|