6. Особливості техніко-тактичної о арсеналу

І Іерш ніж починати характеристику техніко-тактичпого арсеналу українського рукопашу гопак, треба зауважити, що ми не ставили собі за мету створити каталог усіх прийомів і технічних дій чи описати усі можливі способи ураження супротивника, які застосовуються у гопаку. У цьому посібнику подаються дише принципи, на яких базується техніка українського рукопашу гопак, а також деякі технічні елементи як приклад прояву цих принципів у техніці нападу і захисту' без зброї і зі зброєю.

1. Біомеханічні закономірності технічних дій в українському рукопаніі гопак

Рукопаш - один із засобів виховання військово-прикладних навичок, що сприяють усебічному розвитку, оздоровленню, підвищенню майстерності у володінні методами боротьби з ворогом та готовності до оборони Вітчизни.

Бойова система с невід’ємною складовою історичного, культурологічного і а військового звичаю нашої нації. Сутність бойової системи та базові принципи рухів с. наслідком розвитку військової культури українського народу.

Войовничість завжди була основою української ментальності, запорукою нормального, повноцінного добробуту і розвитку нації.

Український воїн сприймав битву як мужню розвагу, загибель зі зброєю в руках - як почесний кроку наступ не життя. Оповіді із січового побуту завжди супроводжувались описом щоденних козацьких танців - тренувань, що відбувалися у динамії іі справжнього бою під музичний акомпонсмснт. Звідси надзвичайна рухливість, легкість і природність гопака, закарбована в українській підсвідомості.

Більшість базових приш іипів руху в рукопаніі гопак тією чи іншою мірою пов’язані з живою природою та діяльністю людей. Це означає, що гопак як школа всебічної підготовки воїнів до боротьби з ворогом викристалізовувалася упродовж багатьох тисячоліть на підставі спостережень, вивчення живої природи та довкілля [2].

Рух бійця у рукопаш і також базується на особист их вроджених психофізичних якостях, щоправда вже з урахуванням вимог доцільності конкретної бойової ситуації [6].

Відроджуючи український рукопаш гопак, ми виходимо із засадничих принципів базових рухів, які дійшли до нас у писемних джерелах (літописи, історичні оповідання), усній народній творчості (міфи, легенди, билини, казки, пісні) і у танцях [3].

Завдяки збереженню моделі руху у танці (К. Василенко, В. Верховинець) і у багатьох народних іграх, па що вказують Є. Приступа,

О. Слімаковський, А. Цьось, В. Левків, вдалося реконструювати і тактичний малюнок дій бійцяу поєдинку. Траєкторія руху спор гемена- одноборця дуже змінна і включає різкі зміни напряму руху (залежно від дій супротивника). Велика кількість рухів за колом або спіраллю з частими обертами або напівобертами навколо своєї осі (на це вказують дослідники національних одноборств О. Притул а, Є. Приступа, Р. Дрозд,

В. Пилат). Це дозволяє не зустрічати удар жорстким блоком, а дозволяє пропускати його за дотичною. Такий підхід у тактиці дозволяє пропускати суперника повз себе й атакувати його збоку або ззаду (досить несподіваний момент), а також виводити з рівноваги.

Усі прийоми захисту та нападу зі зброєю та без неї, пересування базуються на певних принципах [10]. Завдання виховати у молодої людини вміння боротися зі супротивником вимагає навчання базових принципів рухів, техніки і тактики рукопашу.