Прощання

Під час тренування тренер, ставлячи перед учнями різноманітні технічні і тактичні завдання вводить учнів у стан найбільшої вольової напруженості. Якщо наприкінці тренування не провести спеціальної адаптації, то учні, закінчивши, можуть виявляти невмотнвовану агресивність, вихлюпу вати свої'емоції на вулиці.

Для переведення учнів у стан післятренувальної адаптації організму використовується цілий ряд вправ, спрямованих на фізичне розслаблення м'язів спортсмена. Для стабілізації психічного стану учнів використовується виконання спокійних пісень, вплив яких описано вите, а також обряд прощання.

Обряд прощання - це підсумок тренування, настанови учням, а також можливість іще раз нагадати про причетність до лицарської козацькоїтрадиції.

Гренср, вишикувавши учні в у лаву, наказує „1 Іа правого рівняйсь”, „Струнко”, промовляє „Слава Україні!’' і робить уклін. Учні відповідають „Героям слава!", роблять уклін.

На цьому тренування завершують.

2. Морально-етичні засади українського руконашу гопак

Для кращого розуміння морально-етичних основ українського рукопашу гопак варто навести комплекс дій, застосування яких під час спортивних змагань з гопака є забороненим:

1. Заборонено чинити напад на супротивника, який падає, або вже лежить на долівці.

2. Заборонено виконувати копняки або стусани, тримаючись за линви змаїового кола.

3. Заборонено нападати на супротивника, якщо його ноги заплуталися між линвами змагового кола.

4. Заборонено використовувати напад (удар чи його імітацію) у потилишо, шию, низ живота, пах, хребет.

5. Заборонено удари коліном нри захваті противника, удари ліктем у голову, п'ятою зверху по голові ми ключицях, удари головою, удари будь-чим, спрямовані на навмисне ламання суглобів.

6. Заборонено кидки вище від власного зросту спортсмена.

На особливу увагу щодо морально-етичного боку змагань з

гопака заслуговують такі дії:

• навмисно повертатися спиною до супротивника;

• втікати, нахиляти голову нижче від пояса;

• навмисне падати, обіймати супротивника;

• кричати або розмовляти під час двобою;

• продовжувати бій після його зугшнки суддями;

• робити образливі рухи у бік супротивника, його вчителя, глядачів, суддів;

• навмисне зволікати;

• ухилятися від двобою.

Вшцепсрелічені правила налаштовують спортсмена на етичну поведінку під час змагання, високі моральні принципи та повагу' до супротивників, яка була притаманна нашим предкам. З-поміж історичних осіб особливою пошаною серед прихильників українських бойових мистецтв користується князь Святослав Хоробрий. Він, як відомо з і сторичних джерел, завжди попереджував своїх супротивників про напад словами "іду на ви'⁵, виявляючи до них найвищу повагу.

Як бачимо, ритуал в українському рукопаш і гопак складається з елементів, притаманних українським народним та військовим звичаям, які с елементами традиційної української культури. Його застосування дає можливість реалізувати завдання спеціальної психологічної підготовки спортсмена, а саме:

1. формування мотивації до занять;

2. виховання вольових якостей:

3. удосконалення сприйня ть і рухових реакцій;

4. регулювання психологічної напруженості й управління стартовим станом спортсмена.

Разом з цим ритуал виконує виховну функцію бойового мистецтва, що передбачає розвиток учня як повноцінної особистості, здатної адекватно реагувати на зміни у суспільстві під кутом зору національних інтересів України,та чі тку ідентифікацію українського рукопашу гопак з українськими національними бойовими мистецтвами.

Завдяки ритуалу український рукопаш гопак існує як повноцінна самодостатня система психофізичного вишколу, без якого він перетворюється на механічне відпрацювання технічних прийомів, адже саме ритуал дозволяє винести мету тренувального процесу за межі тактичних і технічних дій і гармонійно поєднати мету тренувань з мстою розвитку Української держави, гідно репрезентувати у майбутньому культуру України на міжнародній спортивній арені.