4. Термінологічний апарат в українському рукопаші гопак

   1. Особливості підходу до термінотворення у різних одноборегвах світу

Кожна мова розвивається у тісному взаємозв’язку зі суспільством, у якому функціонує. Чим вищий рівень розвитку суспільства, тим на вищому щаблі стоїть його мова. Адже саме мова фіксує усі досягнення у різних галузях суспільного життя, починаючи з побутового і закінчуючи найновішими науковими досягненнями.

У науковій літературі можна знайти різні визначення поняття “термінологія”. І. Ковалик. О. Реформатський під термінологією розуміють частину словникового складу мови, що охоплює спеціальну систему позначень наукових та професійних понять будь-якої галузі [1; 2]. Ступінь унормованості термінологічного апарату є визначальним для розвитку будь-якої сфери.

Сучасний с тан розвитку українського рупопашу гопак потребує науково обгрунтованої концепції формування його термінологічного апарату. Спробу ії створення розпочнемо зі звернення до практики термінотворення в інших подібних видах спорту.

Змістовнії аналіз термінів інших видів одноборств дозволяє виділити три підходи до термінотворення:

• описовий;

• образний;

• змішаний.

Розглянемо їх детальніше.

Наприклад, відомі назви боксерських ударів-аперкот, панч, хук у перекладі на українську мову означають: punch - удар кулаком, проби вати; hook - гак і дають безпосередньо зрозуміти характер удару. Якщо слово “punch” означає пробивати,то в боксі воно може називати прямий удар. "Hook" (англ.), тобто “гак”, указує на гакоподібну, тобто дугоподібну траєкторію, і. швидше за все, є назвою бокового удару.

Часто ці терміни використовуються без перекладу. Але вже досить давно їх перекладають різними мовами і використовують у практиці. І їа приклад, ще у 30-х роках у Польщі всі боксерські терміни були перекладені і в літературі подавалися тільки у польському варіанті. Навіть саме слово «бокс» було замінене на PIESCIARSTWO [81.

У кікбоксингу все гак само. Достатньо одного прикладу - всім відомий лоукік(lowkick). У перекладі “low kick”означає низький копняк, по нижньому рівню.

Для аналізу можна взяти популярне карате. Сама назва говорить про себе: ‘ пус і а рука”, тобто самозахист без допомоги будь-якої зброї [5]. Багато з тих, хто займається, ніколи навіть не замислювалися над змістом назв технічних дій у карате. Спробуємо знайти певну закономірність у назвах, які нам здаються незрозумілими.

Майже всі прийоми в карате є описовими: має-гері - фронтальний удар ногою; маваші-і-ері - обвідний удар ногою; маваші-цкі - обвідний удар рукою та ін. [5].

Досліджуючи термінологію карате, можна помітити таку закономірність: перша частина вказує на спосіб виконання (маваші - обвідний, тобі - у стрибку, джуджі - схрещений і т.д.), а друга частина характеризує тип технічної дії (гері - удар ногою, цкі удар рукою, у ке - блок, дачі - стійка тощо) [5].

Таким чином, як і в карате, так і у кікбоксингу чи боксі майже всі назви прийомів мають описовий характер.

Необхідно зауважити, що термінолог ія у карате має двоїстий характер. Для японців терміни мають описовий характер, а для більшості осіб, які займаються карате і не с японцями, ці терміни є суто образними. Кожний термін є звуковим образом певноїтехнічноїдії.

Треба звернути увагу на особливості японськоїта англійської мов Вищезгадувані терміни відображають особливості словотвору у цих мовах, тобто кілька слів можуть об’єднуватися в одне і при цьому конструкція не стає громіздкою.

Як альтернативу попереднім видам у галузі термінолог ії необхідно розглядати у-шу чи куш -фу. Там переважають назви технічних дій, які у собі містять певний образ. У перекладі на українську' мову ці назви можуть нам здаватися надзвичайно громіздкими і незрозумілими, азе у китайській мові вони зображу ються лише одним ієрогліфом. Такі назви, як “дракон виходить з печери”, “лапа тигра”, “хвіст дракона” тощо відображають особливості світогляду, культури китайського народу.

Як правило, у виданнях, здійснених поза межами Китаю, ці консірукції адаптують до мови того чи іншого народу, починають

використовувати такі назви, як “прямий удар”, “блок, то зростає”, “відбив назовні” та ін., щоб пояснити той чи інший технічний елемент.

Необхідно розглянути такий вид одноборства, як капоейра [4J. Він виник у середовищі чорношкірих рабів і акумулював у собі елементи африканської та бразило-порту гальської культури. Власне термінологія цього виду є описово-образна. Вона поєднує у собі як описові елементи, так і образні. Наприклад: An (ay) - колесо. Вісо de papagaio (Біку де папагайу) - дзьоб папуги. Описові елементи передаються переважно португальською мовою [4].

Наразі термінологію капоейри навіть не намагаються повністю адаптувати. Як правило, подають повну назву мовою оригіналу, а потім додається пояснення з використанням основної частини словосполучення. Наприклад: Chapa dc giro (Щапа ді жиру) пояснюється як “щапа з розворотом корпуса на 360 градусів” (4J.

Необхідно розглянути можливості викорис тання усіх підходів до термінології в українському рукопаші гопак з урахуванням перспектив виду. Якщо ми хочемо, щоб гопак був видом закритим і ним займалось обмежене коло осіб, то термінологія повинна буї и одного типу. Якщо за мету стоїть поширення і популяризація його на території України, то підхід повинен бути дещо іншим, а для набуття популярності і визнання за кордоном підхід повинен бути ще іншим. Таким чином, тут простежується один з законів “PR” (зв'язків з громадськістю) - до різних цільових аудиторій повинен бути різний підхід.

Також необхідно зважати на те, хочемо ми, щоб гопак асоціювався з Україною та її культурою чи ні. Для прикладу, коли хто- небудь чує про карате чи айкідо, він одразу згадує Японію. Але коли говорять про бокс, то в уяві швидше з’являться чорношкірі спортсмени чи брати Кличко, але ніяк не Англія кінця XIX століття. Таким чином, карате, айкідо несуть у собі японську культу ру, яка передасться разом з термінологією виду, формою одягу для занять, філософією бойового мистецтва.

Тепер спробуємо розглянути основні підходи і їх перспективи.

On исова терм ін ологія

Вона має ряд переваг перед іншими видами термінології. При використанні описових термінів одразу посгас більш-менш чітка картина виконання тієїчи іншої дії. Але за цією простотою прихована небезпечна пастка: при однакових назвах удари можуть відрізнятися за технікою виконання. Використання таких назв може призвести до великої кількості помилок і. як можливий наслідок, втрати особливеє гей техніки.

Також описові терміни можуть бути громіздкими, і це може призвести до незручностей у використанні.

Серед особливостей цього підходу варто відзначити також ге, що терміни не несуть жодного кульгу рал ьного навантаження.

Необхідно зазначити, що описова і ермінологія є дуже зручною у використанні, бо немає потреби запам'ятовувати велику кількість термінів. Такий підхід можна порівняти з алфавітом — є 33 літери, і різні їхні комбінаціїутворюють слова. Для читання достатньо вивчити ці літери.

Але в гой самим час є й інший вид писемності - ієрогліфічний. Кілька десятків тисяч ієрогліфів несуть велике смислове навантаження. Подібним чином твориться образна термінологія, коли кожна дія чи її модифікація має окрему назву.

Це створює проблему, оскільки доси і ь складно запам’ятовувати велику кількість назв, а шс складніше у них не заплутатися.

Також кожна назва повинна нести певне смислове навантаженіія. викликати в уяві образ, який можна спроектувати на певну технічну дію. Наприклад, “пістоль* (7] - копняк у стрибку. З самої назви виникає образ середньовічної вогнепальної зброї, зовнішня форма якої деякою мірою відповідає положенню тіла під час виконання цього стрибка. У ньому і полягає проекція образу на дію. При частому використанні таких термінів в уяві зринає вже образ дії, тобто відбувається заміщення образів. Таке засвоєння є тривалим і складним процесом, що характерний для вузькопрофесійної лексики замкненого кола фахівців.

Для міжнародного поширення системи необхідно, щоб терміни були мегроміздкими і щоб їх було не дуже багато, або в них була певна закономірність (яку карате). При образному підході терміни важче адаптувати для іноземних користувачів, оскільки втрачається смислове навантаження. Значною перевагою цього підходу є збереження культурної ідентичності терм іна.

Змішаний тип

Це є поєднання двох попередніх підходів. При використанні даного підходу можна давати образну назву певній базовій дії. а всі інші модифікації характеризувати описово.

Цей спосіб маг багато переваг: термінів стає значно менше, що, як наслідок, зменшує плутанину і спрощує вивчення термінології. При вдалому і іідході у створенні термінології можна сильно популяризувати вид за кордоном, оскільки такі терміни можна легко адаптувати, при цьому зберігши образну частину, а саме вона має національне забарвлення. Так працює термінолог ія у карате, капоейрі. Ці вили привертають увагу до країн, у яких вони виникли.