11. Особливості проведення змагань з українського рукопаіііу гопак

Протягом останнього століття змінилося значення та роль бойових систем протистояння без зброї та з холодною зброєю. Зародившись на зорі людства як методи виживання, а з часом перетворившись у системи протистояння із собі подібними, сьогодні ці системи функціонують як прикладні або спортивні одноборства. В умовах розвитку сучасного спортивного руху одноборства посідають значне місце. Цс викликане відносною доступністю занять, видовищністю змагань, прикладним значенням у повсякденному житті.

Практика занять українськими національними одноборствами і їхня популярність випереджають поширення результатів теоретичних досліджень у цій галузі. Такий стан речей призводить до швидкого перебудування навчально-тренувальної о процесу та правил проведення змагань. Зважаючи на це, пропонуємо програму змагань з гопака. Вона сприяє різносторонньому комплексному розвитку фізичних якостей спортсменів, спонукає до застосування техніко-тактичного арсеналу дій і демонструє відмінність українського рукопашу гопак, від інших видів одноборств. На базі спортивної спеціалізації «Український рукопаш гопак» у ЛДІФК нами було розроблено і запропоновано експериментальну програму змагань, яка включає такі види:

1. Бойовий танець.

2. Технічні поєдинки.

3. Рукопаш:

а) з довгою палицею;

б) з короткою палицею;

в) голіруч.

Бойовий танець передбачає виконання елементів гопака в музичному супроводі: це попередньо вивчена показова програма технічних елементів. Змагальна проірама створюється самим спортсменом і повинна відповідати таким критеріям:

- бойовий танець повинен демонструвати характер стилю одноборства, його яскраві та видовищні елементи та неординарні можливості бійця;

• форма, швидкісно-силові якості та напрямок виконання технічних елементів, ідо входять до складу комплексу, повинні відповідати вимогам реальних бойових дій;

• рухи повинні мати конкретну бойову розшифровку;

• рухи повинні бути логічно поєднані між собою.

Під час змагань з технічних поєдинків учасник демонструє практичне застосування техніки стилю, який він презентує, для нападу та захисту від стусанів (далі - ударів руками) та копняків (далі - ударів ногами) прямих та бічних, що виконуються партнером на трьох ріинях - рівні ніг, тулуба та голови (всього 10 елементів), а також від “зброї^-”, яку використовують проти нього. Виконання прийомів у повни й контакт (або до повного виконання) у технічних поєдинках заборонено.

Рукопаш передбачає трьохрауидовий поєдинок, у якому відбуваються:

• поєдинок із використанням довгої палиці і дозволені удари ногами (перший двобій);

• поєдинок із використанням двох коротких палиць іа дозволені удари ногами (другий двобій);

• повноконтактний поєдинок голіруч із застосуваннях! ударної техніки руками та ногами, кидкової техніки, а також больових прийомів (третій двобій). Переможець визначається за результатом трьох двобоїв.

Необхідно вказати на обмеження, запроваджені у змаганнях з українського рукопашу гопак. По-перше, під час проведення контактних видів програми обов'язкове використання захисних обладунків. По-друге, наявні вікові обмеження контакту та видів проірами. Вікові обмеження контакту: до 12 років-легкий контакт; з 12 до 16 років-дозований контакт; з 17 років-повний контакт (герць). До 18 років відсутній такий вид програми, як технічні поєдинки.

У контактних поєдинках до гопаківців ставляться такі вимоги:

• дотримання якості нападу;

• уміле володіння захистом;

• технічна і тактична майстерність;

• уміння мистецьки виконуват и удари у дозволені частини тіла і почергово застосовувати їх під час змагу;

• уміння використовувати у двобої складні стрибкові елементи;

• мати високий рівень витривалості під час змагу і після його закінчення.

Отже, вищенаведене свідчить, ицо український рукопаш гопак за програмою змагань с комплексним видом.

Характерною особливістю більшості українських національних одноборств є історична атрибутика - козацький однострій, який адаптований для змагальної діяльності. Усі спортсмени та судді мають бути вдягнені в однострій. Без однострою спортсмен до змагань не допускається.

Однострій гогіаківня складається з таких елементів:

Шаровари - широкі штани, на гомілці стягнуті гумкою, в талії підперезані очкуром, без будь-яких металічних частин. Вони дають можливість легко виконувати будь-яку техніку ногами, спортсмен не відчуває ніякої скутості. Шаровари приховують зародження будь-якої о руху ногами.

Сорочка. На змаганнях використовується однотонна сорочка без гудзиків та рукавів, яка заправляється у шаровари та оперізується поясом.

Пояс. У давнину в Україні пояс вказував на соціальну приналежність. Сучасні пояси повинні бути однотонні. Різнобарвні пояси заборонені. Довжина поясу повинна бути такою, щоб спортсмен обертав його двічі навколо талії, а кіпці шоб звисали з лівого боку на відстані кулака до коліна. Зав’язувати пояс треба таким чином, щоб кінці були однакової довжини.

Взуття. Спортсмен виступає босим, окрім напрямку “бойовий танець”, де можна виступати у чоботах.

Таким чином, широкий спектр пропонованих варіантів змагань в українському рукопаш і гопак-від жорстких иовноконтактних поединкі в до абсолютно безконтактних музичних форм - дає змогу кожному, хто займається, обирати той вид змагальної програми, який йому найбільш до вподоби.