73. Кд: Кодекс цз від 02.10.2012

Статт.я 39. Організація навчання населення діям у НС

Навчання населення діям у НС здійснюється:

1) за місцем роботи - працюючого населення;

2) за місцем навчання - дітей дошкільного віку, учнів та студентів;

3) за місцем проживання - непрацюючого населення.

Організація навчання діям у НС покладається:

1) працюючого та непрацюючого населення - на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, які розробляють і затверджують відповідні організаційно-методичні вказівки та програми з підготовки населення до таких дій;

2) дітей дошкільного віку, учнів та студентів - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, який розробляє та затверджує навчальні програми з вивчення заходів безпеки, способів захисту від впливу небезпечних факторів, викликаних надзвичайними ситуаціями, з надання домедичної допомоги за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Порядок здійснення навчання населення діям у НС встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Громадські організації та позашкільні навчальні заклади здійснюють навчання діям у НС відповідно до своїх статутів.

74. Кд: Кодекс цз від 02.10.2012

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. N 368 «Порядок класифікації НС за ї рівнями»

НС класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.

Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, визначаються такі види НС:

1) техногенного характеру;2) природного характеру;3) соціальні;4) воєнні.

Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій:1) державний;2) регіональний;3) місцевий;4) об’єктовий.

Класифікаційні ознаки НС визначаються центральним ОВВ, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ЦЗ.

Класифікація надзвичайних ситуацій за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з НС та ліквідацією їх наслідків.

Залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класифікується як державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівня.

Для визначення рівня НС встановлюються такі критерії:

1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; 2) кількість людей, які внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації загинули або постраждали, або нормальні умови життєдіяльності яких порушено;3) розмір збитків, завданих уражальнимичинниками джерела надзвичайної ситуації

75. КД: Наказ МНС від 21.12.2009 N 864/912 «Про затвердження Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на об'єктах зберігання й перероблення зерна та зерно продуктів»

Вибухопожежна та пожежна небезпека підприємств із зберігання й перероблення зерна характеризується наявністю таких чинників:

1.великої кількості горючої продуктів;

2.здатності зерна та продуктів її переробки створювати вибухонебезпечні пилоповітряні, газоповітряні та гібридні суміші, вибухати;

3.схильності до самозаймання або займання від джерела запалення, можливості самостійного горіння після його вилучення;

4.високогоенергонавантаження промислового обладнання;

5.самонагрівання продуктів внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів і зерна, що протікає в умовах обмеженого тепловідведення і високої сорбційної здатності продукту. До самонагрівання схильні майже всі види рослинної сировини, особливо недосушені;

6.накопичення під час процесу самонагрівання, що передує самозайманню, вибухонебезпечних газоповітряних сумішей оксиду вуглецю, метану і водню, мінімальна енергія запалювання яких набагато нижча, ніж для пилоповітряних сумішей.

Основними ОПН та ПНО промислових підприємств, на яких транспортується, переробляється та зберігається зерно та продукти її перероблення, є:

1. приймально-відпускні пристрої для прийому та відпуску РС;

2. силосні корпуси елеваторів, склади силосного типу, металеві бункери й склади підлогові для безтарного зберігання, транспортні галереї;

3. цехи, відділення, блочно-модульні та агрегатні установки виготовлення борошна, крупи, солоду, комбікормів і кормових сумішей, насіння та кукурудзооброблювальні виробництва;

4. підготовчі, підробіточні, дробильні відділення з очищення, здрібнення солоду, зерна, лущення олієнасіння;

5. відділення для розтарювання, зважування, просіювання борошна, помелу цукру;

6. зерносушильні установки, приймально-очищувальні і сушильно-очищувальні башти, цехи відходів, пилу, очищення й сортування мішкотари.

Потенційними джерелами запалювання та продуктів її переробки, ініціювання вибухів пилоповітряних, газоповітряних або гібридних сумішей є:

1. відкрите полум'я;

2. розжарені поверхні елементів конструкції, електрична дуга, іскри, краплі розплавленого металу тощо під час проведення вогневих робіт;

3. іскри від ударів чи тертя; розжарені поверхні елементів конструкції у разі несправності обладнання чи потрапляння в обладнання металевих предметів, іскри в несправному електрообладнанні;

4. розряди статичної електрики;

5. осередки самонагрівання зерна та зернопродуктів;

6. високотемпературні агенти сушіння зерна, осередки загоряння в зерносушарках.