2. Будова і функції шкіри. Гігієна шкіри.

Будова і функції шкіри

Шкіра — зовнішній покрив тіла, який є бар’єром між внутрішнім і зовнішнім середовищем організму.

Будова	Функції
Епідерміс
зовнішній багатоша­ровий плоский епітелій, зроговілий, ство­рює міцне покрит­тя на долонях і підошвах	містить пігментні клітини, чутливі нервові закінчення, що сприймають дотик, тиск, тепло, холод, має захисну функцію
Дерма (власне шкіра)
пухка сполучна тканина, містить колагенові та еластичні волокна, волосяні сумки, кровоносні судини, сальні і потові залози	забезпечує міцність і пружність шкіри, живлення епідермісу, піднімання волосся, виділення поту та жиру
Підшкірна клітковина
сполучна і жирова тканини	регуляція теплообміну, захист, «резерв жирів»

Функції шкіри:

- захист організму від шкідливих впливів;

- участь в обміні речовин (вітамінів);

- виділення продуктів обміну речовин;

- сприйняття подразнення;

- теплорегуляція організму;

- розподіл крові в організмі;

- запасання енергетичного матеріалу — жирів.

У людському організмі постійно утворюється величезна кількість тепла. Але за звичайних умов температура тіла людини досить стала. Надлишок тепла наш організм віддає в навколишнє середовище через поверхню шкіри. Урівноваження процесів утворення і віддачі тепла в організмі називають теплорегуляцією. Вона відбувається рефлекторно. Але вона може здійснюватися і гуморально.

Фізіологічний механізм загартовування. Перша допомога при ушкодженні шкіри. Гігієна тіла

Загартовування — це комплекс різних процедур, які сприяють підвищенню опірності організму до захворювань і негативних впливів довкілля. Вода, повітря, сонце — основні засоби загартовування.

Загартовування активізує імунну систему, поліпшує кровообіг, обмін речовин, підвищує тонус нервової системи, а також позитивно впливає на розумову діяльність і фізичну працездатність.

При загартовуванні слід регулярно і поступово підвищувати тривалість і силу процедур (водних, повітряних, сонячних), ураховуючи індивідуальні особливості й контролюючи стан свого організму.

Переохолодження організму через надмірне перебування у холодній воді або на холодному повітрі призводить до шкідливих наслідків, спричиняє захворювання.

Загальне перегрівання організму, спричинене дією зовнішніх теплових чинників або інтенсивного сонячного випромінювання на голову, призводить до порушення рівноваги між утворенням і віддачею тепла і може стати причиною теплового або сонячногоудару. При ушкодженні шкіри внаслідок дії високої температури виникають опіки, а низької — обмороження.

При опіках І та ІІ ступенів слід негайно покласти на вражене місце примочку зі спиртом, горілкою чи одеколоном. При опіках ІІІ і IV ступенів, коли уражаються не тільки всі шари шкіри, а й тканини, розташовані глибше, на вражені місця накладають стерильні пов’язки. Потерпілого слід напоїти чаєм і терміново доправити до лікарні.

Перша допомога при обмороженнях: доправити потерпілого в тепле місце; ізолювати обморожену ділянку тіла від зовнішнього тепла (обгорнути ватою) і лише після цього розпочати загальне зігрівання потерпілого через вживання ним гарячого чаю, кави. Масаж і зовнішнє зігрівання можна застосовувати лише після того, як на всіх уражених ділянках відновилася шкірна чутливість. Коли є пухирі або часткове відмирання тканин, на ушкоджене місце накладають пов’язку, змочену одеколоном чи горілкою, а потім — стерильну пов’язку, після чого потерпілого слід доправити до лікарні.

Стан шкіри тісно пов’язаний із загальним станом організму. Одна з важливих умов здоров’я людини — чистота шкіри. Шкірне сало та органічні речовини поту створюють на поверхні шкіри умови для сприятливого розвитку бактерій, серед яких можуть бути збудники різних захворювань. Тому необхідно декілька разів на день і обов’язково перед вживанням їжі мити руки, не рідше одного разу на тиждень митися гарячою водою з милом у ванні або під душем, стежити за чистотою волосся. Гаряче миття тіла має супроводжуватися заміною натільної і постільної білизни.