Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети з Біології для здачі вступних екзаменів...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5.01 Mб
Скачать

3. Як надати першу допомогу при ударах, вивихах та переломах?

Перша допомога при вивихах і розтягненні зв'язок.Вивихом називається виходження одного суглобового кінця кістки за межі суглобової поверхні іншої кістки суглоба, що супроводжується часто розривом суглобової сумки.

Вправлення вивиху може проводитися тільки лікарем.Абсолютно неприпустимо проводити будь-які маніпуляції з метою вправляння вивиху при наданні долікарської допомоги. До прибуття потерпілого на пункт кваліфікованої медичної допомоги йому необхідно забезпечити максимальний спокій і нерухомість пошкодженого суглоба.

При вивиху нижньої кінцівки потерпілого евакуюють лежачи. При вивиху стегна під коліно вивихнутою кінцівки треба підкласти подушку. При вивиху верхньої кінцівки слід підвісити руку накосинку.

Перша допомога при розтягненні зв'язок. При цьому виді ушкодження (воно може бути пов'язане з різкими рухами, стрибками) в області суглоба спостерігається набряклість, синці, хворобливість.

На відміну від вивихів при розтягуванні зв'язок рухи в суглобі можливі, хоча й болючі.

При розтягуванні зв'язок рекомендується надати пошкодженій кінцівці спокій, підняти її, накласти холодні примочки, нарешті, забинтувати суглоб рівномірно здавлюючою його тугою пов'язкою.

Перша допомога при ударах. Забиттям називається ушкодження м'яких тканин тіла при збереженні цілості шкірних покривів. Крововилив зумовлює зміну кольору забитих тканин (у перші дні вони мають синій колір, потім зеленуватий, а згодом жовтий). Одночасно з крововиливом, що обумовлює утворення синця, в області забитого виникає набряклість і болючість. При ударах м'яких тканин рекомендується накласти в першу добу на забите місце холодну примочку, надати пошкодженій кінцівки вище положення і надати їй спокій.

Вище вже зазначалося, що удари можуть супроводжуватися переломами кісток (в цьому випадку потерпілому слід надати допомогу, як при переломі) і пошкодженням внутрішніх органів грудної та черевної порожнини. При ударах грудної клітини, що супроводжуються кровохарканням, і особливо при ударах живота, якщо у потерпілого з'являються симптоми гострого недокрів'я (Кровотечі) або якщо виникає блювота, різка болючість при дотику до живота, напруженість м'язів черевної стінки, постраждалий підлягає негайній евакуації на пункт медичної допомоги.

Слід звертати особливу увагу на постраждалих з травмами голови, оскільки останні в ряді випадків супроводжуються струсом мозку. Основною ознакою струсу мозку є втрата свідомості (хоча б і дуже короткочасна) в момент травми; при цьому нерідко наступає блювота.

Постраждалі зі струсом мозку потребують повного спокою і дуже дбайливої евакуації на пункт медичної допомоги.

Білет 25.

1. Загальна характеристика типу кишковопорожні. Особливості будови та процесів життєдіяльності кишковопорожних на прикладі гідри.

Тип кишковопорожнинні налічує понад 9000 видів. Більшість з них живе в морях.

Поліпи. У морі поміж камінням і на скелях можна побачити великих поліпів — актиній. Звичайно вони яскраво забарвлені іі мають кілька віночків коротких товстих щупалець. Актинії нерухомо сидять у щілинах скель, підстерігаючи здобич, або повільно повзають на дні, захоплюючи щупальцями малорух­ливих тварин, якими живляться.

Утворення колоній. У багатьох морських кишковопорожнинних молодий поліп, що утворився брунькуванням, не відокремлюється, як у гідри, від материнського організму, а залишається з’єд­наним з ним і невдовзі сам починає відбруньковувати поліпи. Так утворюється колонія. Кишкові порожнини поліпів сполучаються між собою, і їжа, захоплена одним з них, засвоюється всіма членами колонії. У колоніальних поліпів звичайно розвивається скелет. Найчастіше він складається з вапняку. Зі скелета червоного корала виготовляють намисто та інші прикраси.

Коралові рифи. У 7ропічних морях деякі види колоніальних поліпів утворюють на мілководді густі поселення — коралові рифи. Колонії коралів, маючи дуже міцний вапняковий скелет, стають перешкодою для судноплавства.

Рифоутворюючі корали часто селяться вздовж островів, оточуючи їх з усіх боків. Якщо морське дно . опускається й острів занурюється у воду, то корали, не перестаючи рости вгору, залишаються біля поверхні моря. Згодом із таких кільце­подібних рифів утворюються характерні для тропічних морів острови — атоли. Із скелетів рифоутворюючих коралів добувають вапняк. У ряді місць на коралових рифах створюють підводні заповідники, де корали охороняються як рідкісні й цінні пред­ставники тваринного світу.

Медузи. Не всі кишковопорожнинні живуть на дні. Багато з них здатні плавати в товщі води. До таких належать медузи. Тіло медузи драглисте, формою нагадує парасольку. З нижнього боку тіла посередині міститься рот. По краях тіла розташовані щупальця. Різко скорочуючи свою парасольку й викидаючи воду назовні, медуза дістає реактивний поштовх і пересувається опуклим боком уперед. Як і всі кишковопорожнинні, медузи -хижаки. Вони вбивають здобич жалкими клітинами. Деякі медузи (наприклад, хрестовичок у Японському морі), доторкаючись до тіла людини, завдають йому досить відчутних опіків. У Чорному морі живе медуза коренерот. Її напівпрозора біляста парасолька буває завбільшки з футбольний м’яч і має яскраво-фіолетові або сині краї.

Загальна характеристика. Кишковопорожнинні — це двоша­рові багатоклітинні тварини. Вони мають променеву симетрію та одну порожнину тіла — кишкову, яка зв’язана із зовнішнім середовищем лише через рот. Нервові клітини утворюють нервове сплетення. Усі кишковопорожнинні мають жалкі клітини, і всі вони — хижаки; живуть лише у воді, переважно в морях.

Гідра - рід прісноводних тварин класу гідроїдних типу кишковопорожнинних. Вперше описав гідру А.Левенгук. У водоймах України і Росії поширені такі види даного роду: гідра звичайна, зелена, тонка, довгостеблова. Виглядає типовий представник роду як одиночний прикріплений поліп завдовжки від 1 мм до 2 см.

Гідри мешкають у прісних водоймах зі стоячою водою або повільною течією. Вони ведуть прикріплений спосіб життя. Субстратом, до якого прикріплена гідра, служить дно водойми або водні рослини.

Зовнішня будова гідри. Тіло має циліндричну форму, на верхньому його краї знаходиться ротовий отвір, оточений щупальцями (від 5 до 12 у різних видів). У деяких форм тіло можна умовно розмежувати на тулуб і стеблинку. На задньому краї стеблинки мається підошва, завдяки якій організм кріпиться до субстрату, іноді пересувається. Характерна радіальна симетрія.

Внутрішня будова гідри. Тіло являє собою мішок, що складається з двох шарів клітин (ектодерми і ентодерми). Їх розмежовує прошарок сполучної тканини - мезоглеї. Є єдина кишкова (гастральна) порожнина, що утворює вирости, які простягаються в кожну з щупалець. У кишкову порожнину веде ротовий отвір.

Харчується дрібними безхребетними тваринами (циклопами, рачками - дафніями, олігохетами). Отрута жалких клітин паралізує жертву, потім рухами щупалець здобич поглинається через ротовий отвір і потрапляє в порожнину тіла. На початковому етапі відбувається порожнинне травлення в кишковій порожнині, потім внутрішньоклітинне - всередині травних вакуолей клітин ентодерми. Видільної системи немає, неперетравлені залишки їжі видаляються через рот. Транспортування поживних речовин від ентодерми до ектодермі відбувається за допомогою утворення особливих виростів у клітинах обох шарів, які щільно з'єднуються між собою.

Переважна більшість клітин у складі тканин гідри - епітеліально-м'язові. З них формується епітеліальний покрив тіла. Відростки даних клітин ектодерми складають поздовжню мускулатуру гідри. В ентодермі клітини даного типу несуть джгутики для перемішування їжі в кишковій порожнині, в них же утворюються і травні вакуолі.

У тканинах гідри є також дрібні інтерстиціальні клітини-попередники, здатні при необхідності в трансформуватися клітини будь-якого типу. Характерна наявність спеціалізованих залозистих клітин в ентодермі, що виділяють в гастральну порожнину травні ферменти. Функція жалких клітин ектодерми - виділення отруйних речовин для ураження жертви. У великій кількості ці клітини сконцентровані на щупальцях.

У тілі тварини також є примітивна дифузна нервова система. Нервові клітини розсіяні по всій ектодермі, в ентодермі - одиничні елементи. Скупчення нервових клітин відзначаються в області рота, підошви, на щупальцях. У гідри можуть формуватися прості рефлекси, зокрема, реакції на світло, температуру, роздратування, вплив розчинених хімічних речовин, тощо. Дихання здійснюється через всю поверхню тіла.

Розмноження гідри відбувається як безстатевим (брунькуванням), так і статевим шляхом. Більшість видів гідр є роздільностатевими, рідкісні форми - гермафродитами. При злитті статевих клітин в тілі гідр утворюються зиготи. Потім дорослі особини гинуть, а зародки зимують на стадії гаструли. Навесні зародок перетворюється в молоду особину. Таким чином, розвиток гідри прямий.

Гідри відіграють важливу роль в природних харчових ланцюжках. У науці в останні роки гідра є модельним об'єктом вивчення процесів регенерації і морфогенезу.