2. У чому полягає значення обміну речовин? Поясніть взаємозв’язок пластичного й енергетичного обміну.

Обмін речовин (метаболізм) становить сутність життєдіяль­ності будь-якого організму. У процесі обміну речовин між орга­нізмом і зовнішнім середовищем організм засвоює поживні речовини, піддає їх хімічному переробленню й використовує для енергетичних і пластичних цілей. В організм із зовнішнього середовища надходять кисень, вода, мінеральні солі, органічні речовини, вітаміни. У клітинах тіла відбуваються хімічні проце­си — засвоєння речовин, їхнє окиснення й розпад із виділенням енергії.

В основі обміну речовин лежать протилежні й нерозривні про­цеси — асиміляція (пластичний обмін) і дисиміляція (енергетич­ний обмін).

Пластичним обміном називається процес засвоєння речовин із зовнішнього середовища й утворення з них більш складних, притаманних організму органічних речовин. При цьому відбува­ється витрата енергії.

Енергетичний обмін — процес розпаду складних речовин на більш прості з виділенням енергії.

У живому організмі обидва процеси протікають паралельно й невіддільно один від одного. У ході пластичного обміну погли­нається частина енергії, виділеної в результаті енергетичного обміну. У ході енергетичного обміну розпадаються ті речовини, що утворилися під час пластичного обміну. Енергія, що вивіль­няється при енергетичному обміні, забезпечує життєдіяльність організму.

Висновок: обмін речовин складається з двох протилежних, але невіддільних процесів — асиміляції (пластичного обміну) і дисиміляції (енергетичного обміну).

3. Рух крові по судинах в організмі людини. Причини виникнення та розвитку гіпотонії та гіпертонії.

Рух крові судинами називається кровообігом. Тільки постійно рухаючись, кров здійснює свої основні функції: транспорт пожив­них речовин і газів та виведення з тканин і органів кінцевих про­дуктів розпаду.

Кровоносні судини — це порожнисті трубки різного діаметру, які утворюють замкнуту кровоносну систему. Розрізняють три види судин: артерії, вени та капіляри. Усі судини в організмі лю­дини об’єднуються в два кола кровообігу: велике та мале.

Кров рухається судинами за рахунок ритмічної роботи серця, а також різниці тиску в судинах при виході крові із серця і у ве­нах — при поверненні її в серце. Ритмічне коливання стінок арте­ріальних судин, яке викликане роботою серця, називається пульсом. Швидкість току крові в капілярах дуже мала, завдяки чому кров встигає віддати кисень і поживні речовини тканинам і забра­ти продукти розпаду.

При виштовхуванні чергової порції крові із серця в аорту і в легеневу артерію утворюється високий тиск крові. По мірі від­далення від серця тиск зменшується і найменшим стає у венах.

Різниця між високим тиском крові в аорті і легеневій артерії і низьким тиском в порожнистих і легеневих венах забезпечує без­перервний рух крові по всьому колу кровообігу.

У здорових людей у стані спокою в нормі тиск 120/80 ммрт. ст.

Стійке підвищення кров’яного тиску називається гіпертоні­єю, а його пониження — гіпотонією.

В обох випадках порушується нормальне кровопостачання ор­ганів, погіршуються умови їх праці.

Для жителів південних районів, тренованих спортсменів гіпо­тонія є природною.

Висновок: кровоносна система в людини замкнута, з чотири­камерним серцем і двома колами кровообігу, що забезпечує повний поділ венозної й артеріальної крові.

Білет 22.