- •1. Біологія – наука про живу природу. Різноманітність живих організмів. Приклади застосування біологічних знань у практичній діяльності людини.
- •2. М’язи, їх будова ї функції. Основні групи м’язів тіла людини. Робота м’язів, стомлення м’язів. Вплив фізичних вправ і праці на опорно-рухову систему людини.
- •3. Нервова та гуморальна регуляція діяльності серця.
- •Охарактеризуйте загальну будову клітин. Порівняйте будову рослинної та тваринної клітини.
- •Спільні ознаки
- •Відмінні ознаки (зазначені в таблиці зліва)
- •2. Етапи онтогенезу людини. Ембріональний і постембріональний розвиток людини.
- •Профілактика захворювань органів дихання.
- •1. Загальна характеристика підцарства Одноклітинні тварини. Особливості будови та процесів життєдіяльності одноклітинних.
- •Будова і функції шкіри. Гігієна шкіри.
- •3. Негативний вплив шкідливих звичок на особистість людини.
- •1. Загальна характеристика класу Птахи. Охарактеризуйте пристосованість птахів до польоту і життя у різних умовах середовища
- •2. Лімфатична система, лімфообіг. Склад, утворення та функції лімфи. Особливості будови лімфатичних вузлів та їх роль.
- •3. Гігієна зору. Яких правил гігієни зору необхідно дотримуватися? Запобігання його порушенням.
- •1. Загальна характеристика кліщів. Особливості організації та процеси життєдіяльності. Значення в природі та житті людини.
- •2. Травлення в тонкому кишечнику. Функції товстого кишечнику. Регуляція травлення.
- •3. Імунітет та його види. Значення імунітету в житті людини.
- •1. Загальна характеристика відділу Покритонасінних. Різноманітність покритонасінних, їх класифікація. Поясність які особливості покритонасінних рослин сприяли їх поширенню на Землі.
- •2. Індивідуальні особливості поведінки людини. Характер людини. Темперамент людини.
- •3. Гігієна слуху. Яких правил гігієни органів слуху необхідно дотримуватися? Запобігання його порушенням.
- •1. Особливості будови та життєдіяльності дощового черв’яка, його роль у процесах ґрунтоутворення.
- •2. Роль біологічних ритмів у житті людини.
- •3. Причини викривлення хребта і розвиток плоскостопості. Як запобігти цим захворюванням опорно-рухової системи?
- •1. Загальна характеристика класу Ссавці. Значення ссавців у природі та житті людини. Охорона ссавців.
- •2. Симпатична та парасимпатична нервові системи, їх функції.
- •3. Пам'ять. Процеси памяті. Види памяті. Як можна розвивати пам'ять?
- •Дайте характеристику голонасінних рослин. Яке значення голонасінних рослин у природі та житті людини?
- •2. Розкрийте взаємозв’язок будови і основних функцій тканин людини.
- •3. Поняття про опіки та обмороження, їх небезпека для організму людини. Як надати першу допомогу при опіках та обмороженні?
- •1. Назвіть середовища існування організмів. Як організми взаємодіють між собою у середовищі (хижацтво, паразитизм, конкуренція, симбіоз)? Чому діяльність людини вважається чинником середовища?
- •2. Охарактеризуйте типи сполучення кісток. Склад, будова і властивості кісток.
- •3. Свідомість людини як функція вищих відділів головного мозку. Фізіологічні основи мови і мислення.
- •1. Загальна характеристика царства Рослини. За якими ознаками царство Рослини відрізняється від інших царств живої природи? Значення рослин у природі та в житті людини.
- •2. Зоровий аналізатор. Будова і функції органів зору.
- •3. Яких правил гігієни розумової діяльності треба дотримуватися?
- •1. Загальна характеристика класу Хрящові та Кісткові риби. Охарактеризуйте пристосованість риб до життя в воді.
- •2. Залози внутрішньої та змішаної секреції людини та їх функції.
- •3. Основні ознаки перегрівання організму. Як надати першу допомогу при тепловому та сонячному ударах?
- •1. Розкрийте особливості будови та розмноження вищих спорових рослин (на прикладі мохів та папоротей). Яке значення нижчих спорових рослин у формуванні торфу, кам’яного вугілля?
- •2. Будова ротової порожнини. Травлення в ротовій порожнині.
- •3. Гігієна серцево-судинної системи. Профілактика захворювань серцево-судинної системи.
- •1. Які рослини і тварини вашої місцевості занесені до Червоної книги України? Поясніть необхідність збереження природного біорізноманіття та етичного ставлення до тварин.
- •2. Поясніть взаємозалежність будови та функцій органів слуху людини.
- •3. Поняття про кровотечі. Класифікація кровотеч. Як надати першу допомогу при різних видах кровотеч?
- •1. Які представники членистоногих тварин є переносниками збудників захворювань людини? Як запобігти хворобам, що переносяться членистоногими?
- •2. Будова і функції відділів головного мозку.
- •3. Поняття про харчові отруєння. Ознаки та запобігання харчовим отруєнням. Яку першу допомогу слід надавати при харчовому отруєнні?
- •1. Живлення рослин. Пересування по стеблу неорганічних та органічних речовин. Поглинання води та мінеральних речовин з ґрунту. Грунт і його значення в житті рослин. Поняття про добрива.
- •2. Вітаміни, їх значення в обміні речовин. Вплив на організм людини нестачі та надлишку вітамінів.
- •Охарактеризуйте роль ендокринної системи в регуляції функцій організму людини.
- •1. Охарактеризуйте лишайники як симбіотичні організми (будова тіла, живлення). Яке значення лишайників у природі та житті людини?
- •2. Взаємозв’язок будови та функцій органів дихання людини. Значення дихання для організму людини.
- •3. Вплив куріння та алкогольних напоїв на органи травлення людини.
- •1. Загальна характеристика класу Комах. Застосування комах у біологічному методі боротьби із шкідниками сільського господарства. Охорона та значення комах.
- •2. Значення опорно-рухової системи. Скелет людини: будова і особливості будови скелета у зв’язку з прямоходінням.
- •3. Поняття про раціональне харчування та його значення для забезпечення здоровя людини. Назвіть основні принципи раціонального харчування.
- •1. Гриби, особливості їх будови та процесів життєдіяльності. Значення грибів у природі та господарстві людини.
- •2. Будова кровоносних судин. Велике і мале коло кровообігу.
- •3. Гуморальна регуляція організму. Гормони та їх біологічна дія.
- •1. Поняття про тканини рослин. Взаємозвязок між будовою та функціями тканин рослинного організму.
- •2. Будова і функції спинного мозку.
- •3. Чим спричиняються захворювання зубів та які їх наслідки? Як запобігти захворюванням зубів?
- •1. Розкрийте особливості будови і процесів життєдіяльності земноводних як мешканців двох середовищ.
- •2. У чому полягає значення обміну речовин? Поясніть взаємозв’язок пластичного й енергетичного обміну.
- •3. Рух крові по судинах в організмі людини. Причини виникнення та розвитку гіпотонії та гіпертонії.
- •Загальна характеристика бактерій. Охарактеризуйте їх роль у природі й житті людини.
- •2. Будова та функції органів сечовидільної системи.
- •3. Яку першу допомогу треба надати при укусах отруйних тварин, що поширені на території України?
- •1. Поясніть, як пристосовані паразитичні черви до існування в організмі хазяїна. Як впливають паразитичні черви на організм людини? Як запобігти зараженню паразитичними червами?
- •2. Охарактеризуйте особливості будов серця у зв’язку з його функціями.
- •3. Негативні емоції та їх вплив на організм людини. Як можна зменшити вплив негативних емоцій на організм
- •1. Загальна характеристика класу плазуни. Особливості пристосування плазунів до життя на суходолі
- •2. Роль нирок і шкіри у процесі видалення із організму кінцевих продуктів обміну та особливості їх будови у зв’язку з цією функцією
- •3. Як надати першу допомогу при ударах, вивихах та переломах?
- •1. Загальна характеристика типу кишковопорожні. Особливості будови та процесів життєдіяльності кишковопорожних на прикладі гідри.
- •2. Автономна (вегетативна) нервова система, роль у регуляції діяльності внутрішніх органів.
- •3. Які причини і наслідки йододефіциту? Профілактика йододефіциту.
- •1. Біологічне значення розмноження. Статеве і нестатеве розмноження. Особливості вегетативного розмноження рослин та його практичне застосування.
- •2. Обґрунтуйте взаємозв’язок у функціонуванні кровоносної та дихальної систем в організмі людини.
- •3. Хвороби, що передаються статевим шляхом та їхні наслідки для організму людини. Як запобігти хворобам, що передаються статевим шляхом?
- •1. Зоологія – наука про тварин. Загальна характеристика царства Тварин. Положення тварин у системі органічного світу, їх основні риси. Поняття про систематичні одиниці в зоології.
- •2. Газообмін у легенях і тканинах. Дихальні рухи та їх регуляція. Гігієна дихання.
- •3. Поняття про здоров’я. Які чинники сприяють збереженню здоров’я людини.
- •1. Загальна характеристика водоростей. Роль водоростей у природі та житті людини.
- •2. Сон як функціональний стан організму. Біологічне значення сну. Гігієна сну.
- •3. Вища нервова діяльність людини як основа поведінки людини. Безумовні та умовні рефлекси.
- •1. Розкрийте особливості грибів (будова, поширеність і різноманітність). Яке значення грибів у природі та житті людини?
- •2. Поясніть взаємозв’язок складу крові та її функцій.
- •3. Що таке снід і в чому полягає небезпека цього захворювання? Профілактика інфікування віл.
- •Назвіть характерні особливості класу Ссавці. За якими ознаками людина відрізняється від інших представників класу Ссавці?
- •2. Будова і функції травної системи. Методи дослідження органів травлення.
- •3. Що таке гіподинамія та як впливає рухова активність на здоров’я людини?
Спільні ознаки
1) мембрана будова органоїдів;
2) наявність сформованого ядра, що містить хромосомний набір;
3) схожий набір органоїдів, характерний для всіх еукаріот;
4) подібність хімічного складу клітин;
5) схожість процесів непрямого поділу клітини (мітоз);
6) схожість функціональних властивостей (біосинтез білка), використання перетворення енергії;
7) участь у процесі розмноження.
Відмінні ознаки (зазначені в таблиці зліва)
Висновок: подібність в структурно-функціональній організації рослинної і тваринної клітини свідчить про їх спільне походження та належність їх до еукаріотів. їхні відмінності пов’язані з різним способом харчування: рослини — автотрофи, а тварини — гетеротрофи.
2. Етапи онтогенезу людини. Ембріональний і постембріональний розвиток людини.
Онтогенез (від грец. онтос - існуюче та генезіс - походження) - це індивідуальний розвиток організму з моменту його зародження (зиготи) до природної смерті. Виділяють два періоди онтогенезу: ембріональний (зародковий) і постембріональний (післязародковий). Ембріональний охоплює перетворення зиготи на зародок і розвиток зародка та плоду до моменту народження дитини. Постембріональний починається після його народження.
Протягом життя в організмі людини безперервно відбуваються процеси росту і розвитку. У різні періоди життя інтенсивність цих процесів неоднакова, що зумовлює специфічні анатомічні, фізіологічні та психічні особливості, які називають віковими. Відповідно до вікових особливостей розвитку організму весь життєвий цикл людини поділяють на періоди. Між ними немає чітких меж. До певної міри вони умовні. Але виділення таких періодів необхідне для визначення хронологічного (паспортного) і біологічного віку людини.
Хронологічний вік - це період (у роках, місяцях, днях), прожитий від дня народження до певного відлічуваного моменту. Біологічний вік - це сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму, що відповідають віковим нормам для певної спільноти людей. Він залежить від індивідуального темпу росту, розвитку і старіння організму. Різниця між хронологічним і біологічним віком на етапі дозрівання може сягати п'яти років, а на етапі старіння - до 20 років.
Періодизація індивідуального розвитку ґрунтується на біологічних ознаках або соціальних принципах. До біологічних ознак належать зміни в рості, розвитку і старінні організму.
Соціальні принципи вікової періодизації визначають періоди навчання: переддошкільний вік - до 3 років, дошкільний - 3-6 років, шкільний вік (молодший 6-9 років, середній - 10-14, старший - 15-17 років). Верхньою видовою межею для людини вважають 115-125 років. Якщо біологічний вік значно випереджає хронологічний, це свідчить про передчасне старіння. На біологічний вік людини впливають також соціально-економічні умови.
Які найхарактерніші риси періодів розвитку?
У грудний період ріст супроводжується збільшенням довжини і маси тіла. За цей період ріст дитини збільшується приблизно в півтора-два рази.
У віці шість місяців у дитини починають прорізуватися молочні зуби. Значні зміни відбуваються в скелеті дитини. У новонародженого значна частина скелета складається з хрящової тканини. Вона замінюється кістковою протягом багатьох років. Між кістками черепної коробки немовляти є тім'ячка. У цих місцях головний мозок дитини захищений тільки м'якою сполучною тканиною. Ось чому потрібно особливо оберігати від ударів і поштовхів голівку грудної дитини. У новонароджених ще немає типових для людини вигинів хребта. Вони починають формуватися з розвитком м'язової системи.
У дитини віком 2,5-3 місяці зміцнюються шийні м'язи, і вона починає самостійно тримати голівку. Це сприяє утворенню шийного вигину. У п'ятимісячної дитини настільки розвиваються м'язи тулуба, що вона може самостійно сидіти. Так розвивається грудний вигин. На кінець першого року дитина стає на ніжки. У цей час починає формуватися поперековий вигин хребта. У 1,5-2 роки вже повністю сформовані всі вигини хребта.
Раннє дитинство. У цей період темп росту уповільнюється, але на другому році залишається ще високим (10-11 см за рік), на третьому році - 8 см. У віці двох років закінчується прорізання зубів. У цей період діти інтенсивно розвиваються, особливо швидко розвивається мова, а з нею і мислення.
У період першого дитинства (дошкільний період) діти за рік виростають на 5-7 см. У віці 5-6 років з'являються перші постійні зуби. У цей період розвитку дитина сприймає багато інформації про навколишній світ й активно розвивається.
Період другого дитинства (шкільний період) вирішальний у фізичному, розумовому і духовному розвитку людини. Його поділяють на молодший, середній (підлітковий) і старший (юнацький) вікові періоди, кожен з яких має свої особливості. Молодший шкільний період характеризується уповільненням темпів росту. Дитина підростає за рік на 4-5 см. У цей період діти починають навчатися, оволодівати грамотою, читанням, математикою. У процесі навчання спостерігається розвиток розумових здібностей учнів.
Підлітковий (середній шкільний період) збігається з періодом статевого дозрівання, яке супроводжується змінами діяльності залоз внутрішньої секреції. У цей період (з 11-12 років у дівчаток із 13-14 у хлопчиків) спостерігається стрибок у рості (7-8 см за рік); збільшення маси тіла; глибока перебудова організму, пов'язана з початком внутрішньосекреторної функції статевих залоз.
У цьому віці закладається багато рис характеру, властивих конкретній особистості, виробляється вміння контролювати власну поведінку, здатність керувати собою, своїми вчинками і настроєм. Людина стає особистістю в результаті самовиховання. У цей період формуються моральні якості людини, її цілеспрямованість. Під впливом авторитету дорослих і навколишнього середовища формується характер.
Юнацький (старший шкільний період) характеризується тим, що в цьому віці ріст і розвиток організму переважно завершуються, всі системи органів практично досягають своєї зрілості. На сьогодні в більшості дівчат ріст припиняється у 16-17 років, у юнаків - у 18-19 років.
Зрілий вік настає у віці 21 рік. Перший період зрілого віку - до 35 років. Це найпродуктивніший період у житті людини, пора, коли розвиваються її здібності, можливості їхнього прояву в конкретній сфері діяльності. У цей період людина здебільшого створює сім'ю, народжує і виховує дітей. Другий період зрілого віку - від 36 до 60 років у чоловіків і до 55 років у жінок. У цей відрізок часу життя людина намагається реалізувати себе в обраній професії.
Похилий вік починається з 61 року в чоловіків і з 56 років у жінок. Багато людей зберігають у цей період достатньо високу професійну працездатність. Старечий вік у чоловіків і жінокпочинається в 75 років. У цьому віці багато людей ще мають ясний розум і здатні до творчої праці.
Старість - етап онтогенезу, віковий період, що характеризується істотними структурними, функціональними і біохімічними змінами в організмі, які обмежують його пристосувальні можливості. Люди віком 100 і більше років - довгожителі, їх на Землі відносно небагато.
Старіння - загальнобіологічна закономірність, притаманна всім живим організмам. Наука, яка вивчає проблеми старіння людини, з'ясовує основні його закономірності - від молекулярного і клітинного рівнів до цілісного організму, називається геронтологією (від грец. герон - старий і логос - учення). Основне завдання геронтології - домогтися того, щоб тривалість життя людини відповідала визначеним її природним можливостям як біологічного виду, та подовжити її.
Смерть - завершальний етап онтогенезу. У людини розрізняють смерть біологічну (природну), що настає в результаті старіння організму, і патологічну (передчасну) - результат хворобливого стану організму, ураження життєво важливих органів. Передчасна смерть може бути і наслідком нещасного випадку.
Узагальнимо знання
Кожна людина має свій хронологічний і біологічний вік, які залежать від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників. Індивідуальний розвиток людини має умовно визначену періодизацію, що характеризується властивими кожному періоду особливостями. Усі вікові періоди є важливими для її розвитку та становлення як особистості.