2. Будова і функції спинного мозку.

С пинний мозок – розташований в кістковому хриптовому каналі від першого шийного хребця до першого другого поперечного хребці і закінчуються мозковим конусом, від якого вниз тянеця тонка кінцова нитка. Спинний мозок має сигментарну будову у вигляді циліндричного тяжа завдовжки 40-45 см. Діаметром 1-1.5 см. Самою до 30 грам.

Спинний мозок оточений трьома оболонками: 1. твердою, 2. Павутинною, 3. Внутрішня або м’яка оболонка.

Тверда оболонка зовнішня утворює навколо мозку щільний фіброзний мішок. Павутинна оболонка – м’яка тонка прозора покриває всі опухлості, бідна на нерви і судини. Внутрішня оболонка м’яка щільно оточує спинний мозок проникає у всі щілини і вистилає їх.

В середині спинного мозку знаходиться сіра речовина яка на поперечному зрізі нагадує літеру Н або крила метелика. Вона утворює парні передні задні роги, у грудному відділи і в верхніх сегмента поперекового відділу є бічні роги.

Функціонально передні роги є руховими задні чутливими а бічні вегетативними.

Спинний мозок людини складається з таких сигментів:

- 8 шийних

- 12 груних

- 5 поперечних

- 5 крижовий

- 1-3 куприковий

Зовнішня частина спинного мозку біла речовина в ній лежать волокна і чутливих і рухових нейронів. Від спинного мозку відходять 31 пара спинномозкових нервів кожен нерв починається двома корінцями які утворюють при виході з хребетного каналу один спинномозковий нерв що йде на периферію.

Спинний мозок виконує дві основні функції – рефлекторну і провідну, обсяг функцій які здійснює спинний мозок над звичайно великий в ньому знаходяться центри всіх рухових рефлексів, які забезпечують терморегуляцію організму, регулюють метаболізм тканин, центри більшості судинних рефлексів . За природних умов ці рефлекси завжди знаходяться під впливом відділів головного мозку.

До рефлексів спинного мозку відносяться захисні рефлекси на розтягнення м’язів, вегетативні рефлекси.

Спинний мозок іннервує всю склетну мускулатуру тулуба, шиї, кінцівок, а також багато центрів вегетативної нервової системи. 

3. Чим спричиняються захворювання зубів та які їх наслідки? Як запобігти захворюванням зубів?

Найвідоміше і найпоширеніше захворювання зубів відомо кожному - це карієс. У перекладі з латинської означає гниття, що характеризує сам процес демінералізації емалі і глубжележащих тканин зуба і руйнування його в цьому місці з утворенням вхідного отвору для мікроорганізмів і потужного поширення останніх. Зміна мінерального обміну в зубах відбувається внаслідок вимивання активного кальцію при дії органічних і неорганічних кислот в порожнині рота, загальних порушень обміну речовин організму, а після розселення бактерій їх колонії здатні виділяти спеціальний розчинювальний фермент.

Зовні можна побачити пігментні плями на білому зубі у вигляді сіро-жовтого нальоту, саме руйнування по глибині поділяють на поверхневий (пляма) на емалі і глибокий (дупло) з пошкодженням м'яких частин зуба у вигляді дентину. Чим глибше руйнування, тим сильнішими стають болі при прийомі їжі, карієс переходить у глибоку стадію - пульпіт. Є результати досліджень генетичної схильності до каріесние поразці зубної тканини. Швидше за все, це пов'язано із загальним порушенням обміну мінеральних речовин і неправильним всмоктуванням і перерозподілом мікроелементів, що передаються у спадок.

Пульпіт - глибоке ураження тканин зуба з захопленням дентину і пульпи, коли продукти життєдіяльності негативних мікроорганізмів і їх руйнівна можливість починає впливати безпосередньо на нерв зуба, викликаючи невщухаючу біль. Лікування в стоматології Білорусі проводиться за допомогою спеціальних інструментів і пристосувань. Видалення м'яких тканин у вигляді нерва необхідно за показаннями.

Періодонтит - запалення прикореневій частини зуба, що виникає при проникненні інфекційного початку або через пошкодження кореня при карієсі, або з занесенням через кров і міжтканинну рідину в періодонтальную сумку, що супроводжується постійними ниючими болями без оглядки на частоту прийомів їжі.

Зубний камінь - отверділа маса, відкладається на прикореневій частини зубів. Починається все з невеликого нальоту жовтого кольору, який склеює бактерії, слиз, залишки органіки в одну суцільну масу. Трохи пізніше в сформувалася масі починається кальцинування (відкладення вапняних солей) на основі відмерлих клітин, мікроорганізмів, солей заліза, фосфору, харчових включень. Хоча відкладається вапно білого кольору, але через сторонніх включень у роті камені від жовтого до чорного відтінку. Причини відкладення полягають насамперед у неправильному сольовому обміні організму пацієнта, сприяють цьому прийняття тільки м'якої їжі, неправильний догляд за зубами і яснами, неправильний прикус і жування на одній стороні, що заважає механічному очищенню. Початкова стадія відчувається поганим запахом з рота, кровоточивістю ясен і пощипуванням при прийомі рідин і їжі. Зубний камінь вимагає своєчасного видалення, інакше перебіг хвороби може призвести до ускладнень і привести до цілого букету захворювань ротової порожнини. Необхідно пам'ятати, що видимий камінь приносить менше проблем, ніж прикореневій, який розташовується під яснами. Причому є унікальні випадки відкладення зубного каменю на протезах у разі неправильного догляду за ними.

Пародонтит - хронічне запалення тканин біля зуба, що розташовуються навколо, складових прикореневе простір, альвеолу, ясна і ясенні сосочки. Поступове руйнування основи підтримки веде до розхитаності зубів, переломів коренів і розривів періодонтальної зв'язки, перехід на одностороннє жування і оберіг хитаються зубів призводить до посилення інтенсивності пародонтиту всієї ротової порожнини. Спочатку деструктивні процеси нічим себе не видають, трохи пізніше проявляються похитування окремих зубів, відшаруванням краю ясен, кровотечею, а потім виділенням гною. Хвороба характерна для осіб старшого віку, так як має вікової контент, вимагає термінового з'ясування причин розвитку захворювання, інакше загрожує втратою всіх зубів. Незворотними процесами вважаються зміни положення зубів, ущелини між ними, розхитування і випадання з альвеол.

Гінгівіт - сприяє початку пародонтиту, розвивається при скупченні гноеродная нальоту в області ясенної борозни, її подальшого переродження і проникнення мікробів в область між яснами і коренем зуба. Супроводжується також поганим запахом і кровоточивістю ясен, зміною кольору країв ясен.

Кіста зуба - абсолютно зовні непримітне захворювання, клінічні ознаки також відсутні. Кіста розвивається або з фолікула біля сосочків, або, набагато частіше, виникає біля верхівки кореня. Поступово розростаючись, вона розсовує кісткову основу щелепи, истончает стінку щелеп, утворюючи порожнину, заповнену рідиною. Іноді розміри кісти настільки превалюють, що викликають спонтанний перелом щелепи. Практично не обнаружіма, тільки випадково при рентгенівському дослідженні сусідніх зубів. Симптоми проявляються при заселенні гноеродной мікрофлори в порожнину і розвитку абсцесу або остеомієліту кісток щелепного апарату. Січуть тільки хірургічним шляхом, зуб при цьому видаляється безповоротно.

Флюс, абсцес, періостит зуба - вкрай неприємне ускладнення захворювань ротової порожнини, коли в обмеженому просторі м'яких тканин починає розмножуватися мікрофлора, зростаючий без доступу кисню. Утворюється гній, навколишні тканини заражаються і відмирають, абсцес збільшується в розмірах. Занесення інфекції можливий при будь-яких відкритих пораненнях ротової слизової оболонки, при невмілих ін'єкціях і знеболюванні, при кістозних ураженнях щелеп, рідко з струмом лімфи або крові. Бувають випадки виникнення після перенесеної ангіни, рідко при травмах. Болю нагадують періодонтальні, потім збільшуються за тривалістю, переходять у безперервні, лицьова частина асиметрично змінюється, роздуваючись на стороні пошкодження. Підвищується загальна температура і ознаки септицемії. При розриві оболонки гній витікає в порожнину рота або назовні, в будь-якому випадку необхідно втручання хірурга. Затягувати з флюсом не варто, непрорвавшійся абсцес може перерости в розлиту флегмону з розвитком загальної септичної картини, або зараження крові.

Періокороніт - рідкісне захворювання, пов'язане з прорізуванням зубів мудрості в дорослому віці, характеризується розм'якшенням і запальним процесів в області кутів щелепи в зоні росту задніх молярів. Зуб прорізається неповністю, під ясен виділяється гній, весь край гиперемирован, тканини розм'якшені, хворобливі. На рентгенограмі можна побачити стан непрорезавшійся зуба і оцінити його внутрішню будову, якість кальцифікації та інші параметри. Це повинен робити також лікар - стоматолог.

Будь-які пошкодження або ураження зубного апарату повинні залучати пильну увагу до себе і вчасно діагностуватися на стоматологічному обладнанні. Найчастіше один патологічний процес у ротовій порожнині включає наступний і без відповідного лікування призводить до згубних наслідків для зубної формули пацієнта.

Білет 21