3. Вплив куріння та алкогольних напоїв на органи травлення людини.

Вплив тютюну на органи травлення.

Тютюновий дим має високу температуру, потрапляючи в порожнину рота, починає свою руйнівну роботу. З рота курця неприємно пахне, язик  обкладений сірим нальотом (один з показників неправильної діяльності шлунково-кишкового тракту). Під впливом нікотину і частинок тютюнового диму жовтіють і псуються зуби.  Нікотин порушує процес виділення шлункового соку і кислотності. Все це приводить до розвитку виразкової хвороби. Чутливий до нікотину і кишечник. Паління підсилює його перистальтику(скорочення).  Особливо хочу відзначити вплив тютюну на печінку, збільшення печінки в розмірах. Паління порушує засвоєння вітаміну А, вітамінів групи В, зменшує вмістимість вітаміну С.

Вплив алкоголю на органи травлення.

Органи травного тракту виконують захисну функцію на шляху проникнення алкоголю в організм і першими випробують його вплив. Зміни в окремих частинах травної системи починаються вже в порожнині рота, де алкоголь придушує секрецію і підвищує в'язкість секретируемой і слини, що заковтується. Як однократне, так і систематичне вживання спиртних напоїв завжди порушує моторику стравоходу. Це веде як і до порушення процесу ковтання - дисфагії, так і до так і до зворотного закидання вмісту шлунка в стравохід - шлунково-стравохідного рефлюксу. Останнє порушення зв'язане з впливом алкоголю на нижній травний сфінктер. Навіть однократний прийом алкоголю викликає зміна його тонусу. Малі концентрації і невеликі дози алкоголю стимулюють шлункову секрецію. Систематичне вживання більш високих доз алкоголю знижує секрецію в шлунку як соляної кислоти, так і пепсину. Захисний гель стінок шлунка під впливом етанола також перетерплює значні зміни. Усе це створює картину гастриту. При систематичному вживанні алкоголю зміни в шлунку виявляються більш ніж у 95% що зловживають ім. Є підстави вважати, що подібні зміни грають не останню роль у розвитку виразки шлунка.

Вплив етанола на підшлункову залозу починається з роздратування алкоголем епітелію дрібних панкреатичних проток, що веде до первинної панкреатичної гіперсекреції. Систематичне вживання алкоголю, навпаки, приводить до прогресуючої секреторної недостатності. Патологічні зміни в протоках і вплив панкреатичного соку ведуть до розвитку атрофії кліток. Подальші порушення в печінці при систематичному вживанні алкоголю зв'язані з нагромадженням в органі жиру. Усі жирні кислоти різного походження накопичуються при систематичному надходженні етанола в організм. Цікавий той факт, що імовірність розвитку алкогольного цирозу печінки зв'язана з рівнем андрогенів, що визначають тип і рясність оволосения тулуба. В облич з рясною рослинністю на груди і вираженим оволосением по чоловічому типі імовірність розвитку алкогольного цирозу печінки менше.

Білет 18.

1. Загальна характеристика класу Комах. Застосування комах у біологічному методі боротьби із шкідниками сільського господарства. Охорона та значення комах.

Комахи — це найчисленніші на планеті живі істоти. За оцінками, кількість видів комах набагато перевищує 1 мілн, що становить 70% всіх видів тварин, які поширені на Землі. Крім цього, процес відкриття все  нових видів комах досі триває.

Комахи опанували усі середовища існування, так вони живуть в грунті (на глибині 12 м),на поверхні грунту, в прісних водоймах, також комахи багатьох видів вміють літати. Даніт варини поширені в різноманітних куточках планети, наприклад, від спекотних пустель аждо тропічних лісів, і від гірських вершин до глибоких печер.

Однак єдине середовище існування, що не підкорилося комахам на планеті,— це морська вода.

Органи чуття в комах сприймають навіть такі зміни у навколишньому середовищі, що людина спроможна відчути тільки за допомогою найсучасніших приладів.

Характерною ознакою усіх комах являється наявність міцних покривів тіла (зовнішого скелета) та здатність розмножуватися в величезній кількості.

До них належать добре відомі тварини: жуки, метелики, комарі, бабки, таргани, мухи, клопи, попелиці, бджоли та джмелі.

Найпоширенішими комахами-хижаками є жуки-кок-цінеліди (сонечко, або божа корівка), золотоочки, фльор-ниці, мухи-дзюрчалки (сирфіди) тажуки-жужелиці. Перші три живляться попелицею та іншими шкідниками, які висмоктують сік рослин. Цікаво, що жук-сонечко за своє життя поїдає понад 5000 штук попелиці, а його личинка за 8 днів — понад 350. Личинка золотоочки за 10 днів знищує приблизно 500 штук, а личинка мухи-дзюрчалки за цей же час — 400 штук попелиці.

Жуки-жужелиці поїдають гусениць, личинок та інших шкідників. Повзають по землі, вночі ховаються. Довжина тіла досягає 5 см, воно, як і крила, темно-синього кольору, блискуче.

До корисних паразитів відносять комах, розвиток яких відбувається всередині тіла інших комах або на ньому. Існують дуже дрібні комахи-паразити, так звані яйцеїди, які відкладають яйця у яйця комах-шкідників. Вміст останніх і поїдають личинки паразитів. До яйцеїдів належать, наприклад, трихограма, що розвивається у яйцях яблуневої плодожерки, шовкопряда-недопарки, совки та інших шкідників; теленомус — паразит шовкопряда-пер-стенівки та деяких інших метеликів; муха тахіна тощо. Деякі комахи-паразити можуть розвиватися в тілі гусениць і лялечок; дорослі особини відкладають у них яйця, тож личинки, що вилуплюються, зсередини знищують шкідників.

Значення комах

Найбільш численним класом серед членистоногих є клас Комахи. Комахи, при їхній різноманітності й величезній чисельності, відіграють важливу роль у природі й житті людини. Вони є запилювачами рослин, винищувачами шкідливих представників цього класу, санітарами. Деякі корисні комахи — бджоли, шовкопряди — одомашнені людиною.

Комахи завдають великої шкоди. Залежно від об’єкта нападу шкідливих комах поділяють на декілька груп: шкідники поля, саду, городу, комірні шкідники, переносники хвороб.

З метою захисту рослин від комах застосовують різні способи боротьби з ними. Широко застосовується збір комах за допомогою ловчих канав,кілець, бреднів, комахоуловлювачів. Крім того, боротьба ведеться й хімічним методом, при якому на комах впливають отрутою. Але використання хімічних речовин призводить до отруєння ґрунту, води, знищення поряд зі шкідливими комахами й корисних комах. Тому останнім часом визнання одержав біологічний спосіб боротьби, при якому людина використовує природних ворогів комах: комахоїдних птахів, комах-хижаків (жужелиць, сонечок і ін.). Штучно розводять наїзника-трихограму для боротьби з яблуневою плодожеркою.

Серед комах, що шкодять безпосередньо самій людині, особливо звернули на себе увагу ті, які є розповсюджувачами хвороб, наприклад, деякі комарі, що викликають своїм укусом зараження малярією.

Отже, роль комах у природі надзвичайно різноманітна. Вони беруть участь у колообігу речовин, тому що використовують найрізноманітніші джерела їжі (від живої рослини й тіла інших тварин до залишків, що розкладаються, рослинного й тваринного походження), виконують санітарну функцію, беруть активну участь у ґрунтоутворювальному процесі. Значною є їхня роль у запиленні квіткових рослин. Комахи дають коштовну харчову й технічну продукцію (медоносні бджоли, шовкопряди, лакові червці й ін.). Деякі комахи корисні винищуванням шкідників і бур’янів, багато видів служать їжею для ряду промислових тварин — ссавців, птахів і риб. Серед комах багато небезпечних шкідників рослин і тварин. Великої шкоди комахи завдають як переносники збудників ряду захворювань, кровососи тощо.

Охорона комах.

Господарська діяльність людини впливає на комах по-різному. Одні з них, пристосовуючись до розвитку на культурних рослинах і бур’янах, як, наприклад, городні білани — капустяний, ріпний, стають масовими й найчастіше шкодять. Інші, навпаки, скорочують свою кількість у місцях поселення людини. Аполлон, наприклад, був ще недавно досить звичайним метеликом, а потім виявився червонокнижником.

Зменшення чисельності й зникнення комах пов’язане насамперед зі знищенням або зміною їхніх природних місць існування. Особливо це стосується тих видів, які вузько пристосовані до життя в певних умовах (наприклад, комахи пустелі) або прив’язані у своєму розвитку до якого- небудь одного виду рослини; значну роль, зокрема в гірських районах, може відіграти надмірний випас худоби: поїдання й витоптування ними кормових рослин комах.

Найбільш рідкісні види комах, що скорочують свою чисельність, заносяться в Червону книгу України. Це є юридичною підставою для їхньої охорони: зокрема, забороняється вилов цих видів у природі. Деякі види охороняються в тих заповідниках, на території яких вони живуть; для охорони інших є можливою організація заказників з метою збереження усього комплексу природних умов у місцях їхнього існування.