3. Поняття про харчові отруєння. Ознаки та запобігання харчовим отруєнням. Яку першу допомогу слід надавати при харчовому отруєнні?

Харчове отруєння – це будь-яке захворювання, викликане вживанням неякісної або отруйної їжі.

Харчова токсикоінфекція – гостре харчове отруєння, зумовлене вживанням в їжу продуктів, що містять патогенні мікроорганізми і/або їхні токсини (а іноді це токсини, вироблені не патогенними мікроорганізмами). Крім мікробних отруєнь, розрізняють отруєння, пов'язані з вживанням в їжу отруйних рослин і тварин, а також отруєння різними хімічними речовинами. Зараження патогенними мікроорганізмами (харчова інфекція) спостерігається частіше, ніж отруєння природними або хімічними токсинами (харчова інтоксикація).

Симптоми харчового отруєння

Перша стадія – нудота, почуття тяжкості в ШКТ або «розпирання» шлунка, відрижка, позиви на блювоту, незначне підвищення температури.

Друга стадія – діарея (розлад шлунка), біль у животі, блювота, нудота, висока температура, знижений артеріальний тиск, прискорене серцебиття, непритомність, судоми м'язів.

Перша допомога при харчовому отруєнні

1. При перших ознаках харчового отруєння слід негайно промити шлунок чистою водою, можна злегка підсоленою. Випити максимум, потім викликати блювоту. Повторювати процедуру слід доти, поки зі шлунка не почне виходити вода без сторонніх домішок.

2. Після промивання шлунка слід прийняти ентеросорбенти, що допоможуть вивести отруйні речовини з організму. Переважно це активоване вугілля, смекта, ентеросгель тощо. Приймати слід згідно з інструкцією, кожні 4 години.

3. Якщо очистити ШКТ не вдалося і токсини встигли всмоктатися в кров, слід почати пити мінеральну воду без газу. Це допоможе швидше очистити організм і відновити водний баланс. Зверни увагу: пити треба часто, плавно, невеликими ковтками, щоб не давати додаткового навантаження на постраждалий організм.

Якщо відбулася дуже велика втрата рідини, слід приймати розчини, що дозволять відновити баланс мінералів і електролітів. Наприклад, регідрон, який можна купити в аптеці.

4. Після промивання шлунка та прийому ліків, слід зберігати спокій. Перебуваючи на питному режимі, бажано 5-7 годин або більше не вживати їжу, потім перейти на щадний, дієтичний раціон.

5. При харчовому отруєнні в жодному разі не рекомендується пити закріплюючі засоби. Звісно, вони допоможуть, але це буде тимчасово, потім ризикуєш отримати серйозні проблеми із ШКТ.

Зверни увагу. Якщо після промивання шлунка та прийому ентеросорбентів тобі не кращає, триває блювота, тримається температура тощо, негайно звернися до лікаря.

Крім того, якщо ти помітила перші симптоми харчового отруєння і не впевнена, що зможеш впоратися з ними самостійно, без зволікань звернися до лікаря або викликай "Швидку".

Білет 16.

1. Живлення рослин. Пересування по стеблу неорганічних та органічних речовин. Поглинання води та мінеральних речовин з ґрунту. Грунт і його значення в житті рослин. Поняття про добрива.

Живлення рослин, процес поглинання і засвоєння рослинами з довкілля хімічних елементів, необхідних для їх життя; полягає в переміщенні речовин з середовища в цитоплазму рослинних кліток і їх хімічному перетворенні на з'єднання, властиві даному вигляду рослин. Поглинання і засвоєння живильних речовин (анаболізм) разом з їх розпадом і виділенням (катаболізм) складають обмін речовин (метаболізм) — основу життєдіяльності організму.

Транспорт речовин — це процес пересування неорганічних і органічних речовин від кореня та листків до всіх клітин рослинного організму.

Крім основної функції, пагін може виконувати й інші функції, при цьому змінюється його будова. Найпоширенішими видозмінами пагона є надземні (вуса, вусики, колючки) і підземні (бульба, цибулина та кореневище) видозміни. Вони виконують різні функції — запасання поживних речовин, вегетативне розмноження, захист від надмірного випаровування, розміщення рослин у просторі тощо.

Як здійснюється транспорт речовин по рослині?

Вода з мінеральними речовинами надходить до рослини з грунту через кореневі волоски. Далі послідовно через клітини кори цей розчин надходить до судин провідної тканини, що знаходиться в центральному циліндрі кореня. Судини — це довгі трубки, що формуються з багатьох клітин, поперечні стінки яких руйнуються, а внутрішній вміст відмирає. Таким чином, судини — мертві провідні елементи. По судинах завдяки кореневому тиску вода та розчинені речовини рухаються по стеблу до листків. Цей напрям руху розчинів отримав назву висхідна течія речовин.

  Органічні речовини транспортуються від листків по стеблу в напрямку кореневої системи. Рух цих речовин здійснюється спочатку по ситоподібних трубках листка, а потім стебла. Ситоподібні трубки — це живі клітини, поперечні стінки яких мають багато отворів і нагадують сито. Звідси назва цих провідних елементів. Потік органічних речовин по ситоподібних трубках від листка до всіх органів називають низхідною течією (іл. 12.2). Таким чином, висхідна течія забезпечує транспорт неорганічних речовин по судинах, а низхідна течія - транспорт органічних речовин по ситоподібних трубках.

Де і для чого відкладаються запасні речовини в рослині?

Рослини накопичують як неорганічні, так і органічні речовини. Наприклад, рослими посушливих місцезростань, такі, як очитки, молодило, кактуси, алое, молочаї, — мають м’ясисті соковиті стебла чи листки, у яких нагромаджується багато води; завдяки цьому рослини можуть переносити тривалі періоди засухи. Органічні речовини рослина накопичує також у спеціальних тканинах стебла, кореня чи листка. Найчастіше рослини накопичують вуглеводи, білки та жири. Так, вуглевод крохмаль зазвичай відкладається в серцевині стебла дерев, видозмінених коренях — коренеплодах (наприклад морква, буряк) і кореневих бульбах (жоржина тощо), видозмінених пагонах - бульбах (картопля), кореневищах (півники) і цибулинах (тюльпан) тощо. Запасні білки й жири відкладаються переважно в насінні (наприклад кукурудза, горох, квасоля, горіх), рідше в плодах (наприклад обліпиха, оливки). Отже, рослини запасають поживні речовини у видозмінених вегетативних органах або плодах і насінні. Ці речовини допомагають їм переносити несприятливі умови, забезпечують появу нових органів рослин або їхнє розмноження.

Ґрунт — це верхній родючий шар літосфери, що утворився внаслідок тривалої взаємодії живих організмів та продуктів їхньої життєдіяльності з гірськими породами або речовинами, які виникають під час їхнього руйнування. Ґрунт складається з мінеральних речовин (пісок, глина), ґрунтового розчину мінеральних солей, повітря та органічних сполук. Ґрунт — середовище кореневого живлення рослин: із нього вони поглинають водні розчини мінеральних речовин. Неправильне ведення обробітку ґрунту, надмірні поливи, вирубання лісів позначається на родючості ґрунтів, руйнує їх структуру, тому необхідно охороняти ґрунти. Отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур пов’язане із застосуванням різноманітних добрив — речовин, призначених для поліпшення живлення рослин і підвищення родючості ґрунту. Застосування добрив дає можливість не тільки збільшити врожайність культурних рослин, а й поліпшити якість продукції рослинництва. У результаті застосування добрив підвищується стійкість рослин до збудників хвороб, швидше достигають плоди, рослини ефективніше використовують вологу тощо.

Для удобрення ґрунтів використовують такі основні види добрив: мінеральні (азотні, фосфорні, калійні), органічні (гній, пташиний послід, торф, компости), бактеріальні (азотобактерин). Кожне добриво має специфічні особливості. Тому, застосовуючи їх, слід суворо дотримуватися строків і способів унесення у ґрунт, точності у розрахунках доз.