1. Які рослини і тварини вашої місцевості занесені до Червоної книги України? Поясніть необхідність збереження природного біорізноманіття та етичного ставлення до тварин.

Список рослин та тварин Тернопільської області, які занесені до Червоної книги України.

РОСЛИНИ. До списку входить 119 видів рослин, з них:

Судинних рослин — 108;

Мохоподібних — 0;

Водоростей — 0;

Лишайників — 4;

Грибів — 7.

Серед них за природоохоронним статусом:

Вразливих — 49;

Рідкісних — 31;

Недостатньо відомих  — 0;

Неоцінених — 24;

Зникаючих — 14;

Зниклих у природі — 0;

Зниклих — 1.

ТВАРИНИ. До списку входить 88 видів тварин, з них:

Кишковопорожнинних — 0;

Круглих червів — 0;

Кільчастих червів 2;

Членистоногих — 47;

Молюсків — 0;

Хордових — 39.

Серед них за природоохоронним статусом:

Вразливих — 45;

Рідкісних — 24;

Недостатньо відомих  — 1;

Неоцінених — 6;

Зникаючих — 12;

Зниклих у природі — 0;

Зниклих — 0.

Біорізноманіття – це міра кількості, різнорідності і мінливості форм живих організмів. Вона включає в себе різноманіття у рамках виду, різноманіття видів та екосистем. Вивчення біорізноманіття також включає спостереження за його змінами в просторі і часі.

Біорізноманіття існує скрізь, – як у воді, так і на суходолі. Воно включає в себе всі організми: від мікроскопічних бактерій до рослин і тварин зі складною будовою. Теперішній перелік видів, хоча й корисний, залишається неповним і недостатнім для забезпечення точного уявлення про масштаби та розподіл усіх складових живої природи. На основі сучасних знань про те, як біорізноманіття змінюється з плином часу, можуть бути зроблені приблизні оцінки темпів та причин вимирання видів.

Чому втрата біорізноманіття викликає стурбованість?

Біорізноманіття забезпечує безліч ключових потреб людства, що виходять за рамки простого забезпечення сировиною.

Втрата біорізноманіття негативно впливає на деякі аспекти добробуту людства, зокрема на продовольчу безпеку, вразливість до стихійних лих, енергетичну безпеку і доступ до чистої води та сировини. Це також впливає на здоров’я людей та суспільні відносини.

Коли люди змінюють екосистему задля збільшення розміру отримання одного з ресурсів, це неминуче призводить до зміну стану інших складових. Наприклад, заходи з видобутку сланцевого газу можуть призвести до зниження доступності та якості питної води. В результаті таких компромісів, багато екосистемних ресурсів деградували, наприклад: рибальство, водопостачання і захист від стихійних лих. У довгостроковій перспективі, ціна завданих втрат може значно перевищувати короткострокові економічні вигоди, які можна отримати від трансформації екосистем.

На відміну від товарів, що купуються і продаються на ринках, багато благ отримуваних з екосистем, не підлягають купівлі-продажу на ринках, ба більше практично не надаються вираження в грошовому еквіваленті. Це означає, що важливість біорізноманіття та природних процесів для людей ігнорується фінансовими ринками. Виснаження екосистем може бути значно сповільнене або повністю усунуте, якщо при прийнятті рішень буде розглянуто не економічні чинники, або ж вироблено методи нові методи оцінки ресурсів екосистеми.

За останнє сторіччя, деякі люди отримали користь від перетворення природних екосистем і росту об’ємів міжнародної торгівлі, однак подальше використання природних ресурсів в теперішніх обсягах та способи експлуатації екосистем можуть поставити під питання подальше існування економіки на всіх рівнях в нинішньому вигляді.

Етичне ставлення людини до тварин

Друга половина XX ст. побачила новий підхід до проблеми взаємин людини із тваринами. Якщо раніше захисники тварин не ставили питання про те, чи є у них якийсь моральний борг перед тваринами, то новий рух за права тварин, що виник наприкінці 60-х — початку 70-х рр. XX ст., проголосив, що такий моральний борг існує. Принести бачити в істоті іншого біологічного виду знаряддя досягнення своїх цілей — моральний рубіж, який залишилося подолати сучасному людству.

Один із найвидатніших учасників руху за права тварин Пітер Сінгер так визначає дискримінацію тварин: «Расист порушує принцип рівності, надаючи більшого значення інтересам своєї власної раси за рахунок інтересів іншої раси. Супротивник рівності статей порушує принцип рівності, віддаючи перевагу інтересам своєї статі. Аналогічним чином той, хто проводить дискримінацію за видом, допускає, щоб інтереси його виду ставилися вище від інтересів інших видів (не людини). Але у всіх випадках принцип той самий».

2. Права тварин

Як розуміти право тварини, її рівність із людиною? П. Сінгер пояснює це так: «Принцип рівності людських істот — це не опис передбачуваної фактичної однаковості: це припис, як ми повинні поводитися з людськими істотами». То як же ми повинні поводитися із тваринами?

Початком руху за права тварин можна вважати публікацію великої статті відомої письменниці Бріджит Брофі під заголовком «Права тварин» у 1965 році. Брофі писала: «Взаємини між людиною й тваринами являють собою безжалісну експлуатацію. Ми використовуємо їхню працю, ми поїдаємо їх і одягаємося в них. Ми використовуємо їх, щоб служити нашим забобонам: якщо раніше ми приносили їх у жертву нашим богам, то тепер ми приносимо їх у жертву науці й експериментуємо на їхніх нутрощах у надії, що, можливо, зовсім випадково — ми зможемо набагато чіткіше побачити наше сьогодення».

Рух за права тварин було розпочато й очолено високо освіченими людьми, філософами й психологами, елітою англійської й американської інтелігенції.

Доктор філософії Том Ріган обґрунтовує права тварин з позицій логіки. У своїй книзі «Боротьба за права тварин» він стверджує, що майже усі взаємини людини із тваринами носять експлуататорський характер. У той же час тварини мають право на задоволення потреб і реалізацію своїх природних цілей. Оскільки тварини мають моральний статус, то вони мають і права.

Самостійна цінність живої істоти визначається не її корисністю, а здатністю до сприйняття свого індивідуального життя й ступеня його благополуччя. Т. Ріган відзначає, що ми повинні визнати моральний статує тварин. Він заперечує й проти твердження, що вирішальну роль відіграють відмінності в юридичному статусі людини й тварин, указуючи на мінливість юридичних норм. Для того щоб переконатися в цьому, досить згадати, що зовсім нещодавно права негрів не відрізнялися від прав домашньої худоби.

В усьому світі з’явилися люди, озброєні новими етичними поглядами, які вірять, що до тварин треба ставитися гуманно. Рух на захист тварин веде до більш високої етичної свідомості. Виділяють три аспекти ставлення людини до тварин:

— повага до життя, до живої істоти;

— відповідальність людини перед тваринами;

— права тварин;

Людина повинна усвідомити цінність усіх живих істот, насамперед тому, що ми теж живі й, захищаючи живе, захищаємо самі себе.

Вивчення поведінки тварин показало, що .немає прірви між людиною й іншими живими істотами на землі. З ускладненням організації тварин — від одного виду до іншого — їхня подібність до людини збільшується. У своїй книзі «Людина знаходить друга» Конрад Лоренц наводить приклади складної розумної діяльності у собак, які не лише здатні оцінювати поведінку людини, але й роблять іноді спроби керувати людиною. У книзі розповідається про собаку, який умів брехати. Намагаючись примусити хазяїна йти, куди йому хотілося на прогулянку, собака прикидався кульгавим, якщо хазяїн ішов не в потрібному напрямку. Але кульгавість його негайно ж зникала, коли йому пропонували бажаний для нього маршрут прогулянки. Приклад незвичайної відданості собаки спостерігався в Шотландії в середині минулого століття. Собака прожив на могилі свого померлого хазяїна 14 років, відмовляючись жити у інших людей, і тільки брав у них їжу. Жителі Единбурга поставили пам’ятник цьому собаці, прозваному Вірний Боббі, недалеко від місця, де був похований його хазяїн.

Тварини виявляють не тільки наявність розуму й глибоких емоцій — вони володіють і зачатками альтруїстичних почуттів. Відомо, що сильні собаки, як правило, не чіпають маленьких, не кусають щенят, а також маленьких дітей. Відомі розповіді про дельфінів, які рятували людей, що потопали в морі.